Коротко й емоційно: нарешті державна прогаліна, яка блокувала компенсації співвласникам знищеного житла, пропонується затикати — але без додаткових запобіжників це може створити нові проблеми.
Що держава хоче змінити і навіщо. Ініціатива доповнює закон про компенсації трьома ключовими змінами: (1) формально визнає отримувачем компенсації не тільки «власника», а й «власника або співвласника»; (2) встановлює, що заява, подана одним або кількома співвласниками, вважається поданою всіма, якщо інші не висловили заперечень протягом 30 днів; (3) забороняє відмовляти в прийнятті заяви або в наданні компенсації з підстав, не визначених законом, зокрема через відсутність даних про інших співвласників у Державному реєстрі речових прав, та забороняє вимагати від інших співвласників обов’язкової реєстрації їхніх часток як умову подачі заяви.
Чому це робиться. Мета — зняти адміністративні бар'єри для постраждалих: щоб не блокувати виплати через технічні недоліки (наприклад, коли частки співвласників не внесені до реєстру), скоротити штучні затримки і дати можливість отримувати компенсацію тим, хто ініціює процедуру, навіть коли інші співвласники відсутні або не можуть оперативно діяти.
- Вигоди: спрощення доступу до компенсації для фактичних постраждалих; швидше оформлення заяв; менше формальних відмов від органів місцевої влади; захист прав співвласників, які не мають часу або доступу для реєстрації часток.
- Реальні втрати / прямі витрати: сам закон не передбачає додаткових бюджетних витрат на виплати (фінансування йде в межах уже закладених програм), проте можливі непрямі витрати: додаткові адміністративні витрати на розробку процедур, зростання судових спорів і витрат на відшкодування при виявленні шахрайства.
- Ризики для громадян: один співвласник може отримати компенсацію, не поділивши її чесно з іншими; інші співвласники можуть бути не поінформовані і втратити шанс оскаржити розподіл; збільшення конфліктів і судових позовів про поділ коштів.
- Для МСП і малого бізнесу: мало прямих змін — окрім компаній-замовників будівництва, які можуть стикнутися зі спрощеним доступом до компенсацій за знищене будівництво. Може зменшитись бюрократичний тиск, але зросте потреба в юридичному супроводі угод.
- Для великого бізнесу: практично не зачіпає ключових інтересів корпорацій; можливі непрямі ефекти в частині врегулювання майнових прав (наприклад, якщо компанія є співвласником житла співробітників).
- Ризики корупції та зловживань: підвищується ризик, що місцеві комісії або посередники «валідуватимуть» подані заяви без належної перевірки, або зловмисники подаватимуть фіктивні заяви; можливі підробки або тиск на співвласників, щоб не висловлювали заперечень.
- Кого торкнеться: найперше — співвласники квартир і будинків, в яких частки не були формально зареєстровані; далі — місцеві адміністрації, комісії з компенсацій, нотаріуси, юристи, суди.
- Коли і як запрацює: закон набирає чинності з дня, наступного після опублікування; Кабмін має ухвалити регламенти і привести підзаконні акти у відповідність за 3 місяці — отже практична реалізація вимагає мінімум кількох тижнів/місяців, але базові правила про 30 днів і заборону відмови щодо реєстру застосовуватимуться відразу після набрання чинності.
Висновок — добре чи погано для суспільства? У загальному — це правильний крок у бік гуманізації й спрощення доступу до компенсацій для потерпілих. Проте закон підсилює ризики шахрайства та внутрішньосімейних/співвласницьких конфліктів, якщо не супроводжуватиметься чіткими процедурами інформування співвласників, доказовими правилами поділу виплат і механізмами відшкодування у випадку зловживань. Тому оцінка — помірно позитивна з умовою швидкого впровадження додаткових гарантій.
Що робити вже зараз (поради): підготуйте документи — копії свідоцтв, правовстановлювальні документи, фото/відео знищення; якщо ви співвласник — домовтесь із іншими співвласниками письмово (заяви, нотаріальні довіреності або згода) і зафіксуйте це; не чекайте — подавайте заяву відразу, якщо вважаєте себе постраждалим; якщо ви отримали виплату як один із співвласників, укладіть письмову домовленість про розподіл коштів; для місцевих чиновників — розробити прозорий порядок повідомлення співвласників і журнал реєстрації заперечень; юристам і громадським організаціям — підготувати шаблони заяв, зразки повідомлень і процедури оскарження.