Коротко й емоційно: держава пропонує зняти частину бюрократичного тиску з бізнесу, який втратив документи через обстріли і війну — але разом із захистом приходять нові ризики для бюджету та контролю.
Що саме хочуть змінити і навіщо: законопроєкт доповнює Перехідні положення Податкового кодексу нормою, яка дозволяє платнику, що втратив первинні документи внаслідок обстрілів або збройної агресії (з 24.02.2022), подати до податкового органу довільне повідомлення про знищення/зіпсуття документів. Після такого повідомлення: 1) відсутність паперів сама по собі не може ставити під сумнів задекларовані показники; 2) зберігаються витрати, від’ємний оподатковуваний результат, ПДВ-кредит і заявлене відшкодування; 3) запроваджується мораторій на документальні перевірки за вказані періоди (навіть після війни); 4) обов’язок доводити, що підстава для застосування цієї норми відсутня, покладається на контролюючий орган; 5) у разі відмови контролер має протягом 10 днів видати вмотивоване рішення, яке можна оскаржити. За свідоме зловживання норма передбачає відповідальність платника як за ухилення від сплати податків.
- Вигоди: зниження адміністративного тиску на МСП і постраждалий бізнес; збереження ліквідності (не списуються витрати, не блокуються ПДВ-право і відшкодування); швидка правова гарантія від спірних донарахувань за періоди, пов’язані з руйнуванням; скорочення ризику банкрутств для тих, хто фізично втратив архіви.
- Ризики та втрати: підвищений ризик шахрайства — карткові схеми та завищені ПДВ-відшкодування без документів; потенційні втрати доходів бюджету (тимчасові або постійні) через неможливість оперативно перевірити великі заявлені відшкодування; посилення навантаження на податкові органи в частині доказування відсутності підстав; ризики корупції при фактичній відсутності чітких додаткових критеріїв (посередники, тиск на інспекторів, «погодження» заявок); зростання судових спорів (коли контролюючі органи все ж відмовлятимуться або вимагатимуть інші докази).
- Кого торкнеться: малий та середній бізнес у зонах бойових дій — головні бенефіціари; великі компанії — потенційні користувачі правил для збереження податкових позицій або пришвидшеного повернення ПДВ; держава — бюджетні ризики і додаткові витрати на перевірку/судові процеси.
- Прямі й непрямі витрати: без додаткового фінансування з бюджету, але можливі непрямі витрати: зменшення податкових надходжень, збільшення адміністративного навантаження на перевіряючі підрозділи, витрати на судові суперечки та антикорупційні розслідування.
Оцінка — добре це чи погано для суспільства? У короткому терміні — переважно добре: норма дає реальну захисну подушку для бізнесу, який постраждав від війни, і допомагає зберегти робочі місця й обігові кошти. У середньому та довгому терміні — суміш: без додаткових запобіжників і процедур це може перетворитися на лазівку для зловживань та спричинити значні фіскальні втрати. Тому ефект залежатиме від якості подальших підзаконних актів та практики контролю.
Що робити вже зараз (поради для бізнесу й держави):
Платникам: негайно інвентаризуйте втрачені документи, фіксуйте обставини (фото, акти місцевої влади/поліції/ДСНС, свідчення контрагентів), готуйте внутрішні акти про втрату, ведіть електронні копії договорів, банківські виписки та переписку з контрагентами — це допоможе швидко подавати повідомлення й витримати можливу перевірку або суд. Враховуйте: великі ПДВ-відшкодування без первинки будуть ретельно моніторитись — дійте обережно та за порадою юриста/бухгалтера.
Державі та законодавцям: доопрацювати порядок подання повідомлення (зразки, обов’язкові додатки), запровадити мінімальні критерії верифікації (порогові значення для ПДВ-відшкодувань), цифрові реєстри заяв про втрату, швидкий алгоритм обміну інформацією з органами місцевої влади та правоохоронцями, а також антикорупційні заходи і прозору процедуру оскарження рішень контролерів.