Що змінює законопроєкт №16013: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками

№ 16013 · зареєстровано 02.09.2026
Ініціатор: Президент України
ПідписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: 0

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

{ "seo_title": "Що змінює новий проєкт щодо незаконних дій з платіжними інструментами — коротко і по суті", "seo_description": "Проаналізовано, які нові злочини, корпоративна відповідальність і процесуальні зміни пропонують; чим це допоможе, кому загрожує і які практичні кроки робити громадянам та бізнесу.", "conten": "

Коротко й прямо: держава хоче звузити простір для схем із «дроп-рахунками», платіжними профілями й купівлею чужих платіжних інструментів — і робить це через криміналізацію нових дій та розширення заходів проти юридичних осіб. Це може допомогти розслідувати великі платіжні мережі, але одночасно створює ризики для номінальних власників і бізнесу, якщо норми будуть застосовуватися широко або невимірно.

\n\n

Що саме пропонують змінити і навіщо:

\n\n

1) Розширити статтю 200 Кримінального кодексу — врахувати фальсифікацію та ініціювання операцій на підставі підроблених платіжних інструкцій, а також привласнення/заволодіння платіжними інструментами, індивідуальною обліковою інформацією і доступом до рахунків.

\n\n

2) Ввести нову статтю 200¹ — криміналізувати передачу, одержання, придбання, зберігання, передачу та інше набуття платіжних інструментів, облікової інформації або доступу до рахунків з метою їх використання іншими особами для шахрайства або інших злочинів; передбачені штрафи й позбавлення волі, жорсткіше — за повторні/організовані дії.

\n\n

3) Розширити підстави застосування заходів кримінально-правового характеру (в тому числі до юридичних осіб): додати статті 200 і 200¹ до переліку підстав, а також включити ці статті в підстави для ліквідації юрособи за рішенням суду, якщо злочин вчинено в інтересах компанії або вона отримала неправомірну вигоду.

\n\n

4) Процесуально: доповнення до КПК — негайне внесення відомостей про юридичну особу в ЄРДР при підозрі та підвищена увага до підслідності проваджень за новою статтею (чітке призначення слідчого органу для розслідувань, де використовувалися передані платіжні інструменти).

\n\n
    \n
  • Вигоди: створює інструменти для розгрому мереж «дроп-рахунків», уніфікує відповідальність за сучасні кібер- і платіжні шахрайства, дозволяє притягати до відповідальності організаторів та юридичні особи, підвищує стримувальний ефект для великих схем.
  • \n
  • Втрати/ризики для громадян: номінальні власники рахунків (люди, які погодилися тимчасово приймати перекази) ризикують кримінальними справами — навіть якщо діяли під тиском або без повного розуміння наслідків; посилюється ризик заморожування коштів і блокування рахунків; ширші повноваження щодо документування юросіб можуть створити репутаційні та фінансові збитки до судового рішення.
  • \n
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: підвищені вимоги комплайенсу, KYC та внутрішнього контролю; збільшаться перевірки і ризик застосування кримінально-правових заходів до компаній, якщо їхні працівники або контрагенти використовують платіжні інструменти у злочинних схемах; можливі збитки від блокування, замороження рахунків, судових процесів і репутаційних втрат.
  • \n
  • Ризики корупції та зловживань правоохоронців: кримінальні норми щодо обігу платіжних інструментів часто застосовують як тиск — ризик «вмотивованих» підозр, викликів до слідства, внесення компаній до ЄРДР; без чіткої процесуальної прозорості й незалежного контролю це може стати інструментом для екстракцій або рейдерства.
  • \n
  • Прямі та непрямі витрати: для держави — навантаження на слідчі підрозділи і суди; для бізнесу — витрати на аудит, юристів, оновлення AML/KYC політик; для громадян — витрати на захист у разі помилкового або сумнівного обвинувачення.
  • \n
  • Кого торкнеться найпершим: номінальні рахунки, кур’єри/дроп-посередники, фінансові сервіси з слабким KYC, call-центри шахрайських схем, невеликі підприємства з неналагодженим комплаєнсом, а також юридичні особи, через які можуть прокручуватися кошти.
  • \n
  • Як і коли запрацює: після ухвалення закону — норми почнуть працювати негайно; правоохоронні органи отримають підстави для нових розслідувань, банки й платіжні сервіси почнуть посилювати перевірки одразу; справи щодо вже вчинених дій можливі за старими й новими нормами в рамках перехідних положень (за практикою — слід очікувати активізації розслідувань упродовж місяців після набрання чинності).
  • \n
\n\n

Узагальнений висновок з погляду прав людини: законопроєкт адресує реальну загрозу — функціонування дроп-мереж, які підмінюють економічну безпеку. Позитив — наявність вимоги "з метою" робить норму орієнтованою на умисел, а включення критеріїв отримання неправомірної вигоди при застосуванні заходів до юросіб дає певні гарантії. Але ризики суттєві: нечіткі дефініції (що саме вважається «наданням доступу», «індивідуальною обліковою інформацією» тощо) і розширення підстав для процесуальних дій можуть призвести до надмірного переслідування номінальних осіб та малого бізнесу, зловживань з боку слідчих і значних непрямих витрат. Тому з прав людини оцінка змішанa: проєкт має важливу мету, але без додаткових гарантій від свавілля і процесуальних запобіжників ризики для приватності і законних бізнесів залишаються.

\n\n

Що робити вже зараз (практичні поради):

\n\n
    \n
  • Громадянам: не погоджуватися бути «номіналом» — відмова письмова/усна зберігає докази; фіксуйте будь-які домовленості та платежі, зберігайте переписки; при виклику слідчих негайно вимагайте адвоката й не підписуйте нічого без юридичної консультації.
  • \n
  • Малому та середньому бізнесу: проведіть швидкий ризиковий аудит платіжних схем, посиліть KYC, договори з підрядниками і контроль за рахунками; підготуйте стандартну процедуру реагування на повідомлення від правоохоронців і юридичну підтримку.
  • \n
  • Великому бізнесу та фінсектору: оновіть AML/CTF та внутрішні політики, відпрацюйте сценарії взаємодії зі слідством; розгляньте страхові опції та консультування щодо захисту корпоративних прав при кримінальних провадженнях.
  • \n
  • Усім: документуйте операції, зберігайте резервні копії логів/переписок/платіжних підтверджень; при порушенні ваших прав — негайно звертайтеся до адвоката і при наявності підстав — оскаржуйте дії слідства в суді.
  • \n
\n\n

Коротко: закон - корисний інструмент проти складних платіжних схем, але без додаткових чітких визначень і процесуальних гарантій він може вдарити і по невинних людях та бізнесу. Готуйтесь і захищайте свої права заздалегідь.

", "public_rating": 20 }

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Корисні калькулятори

Дати та стан проходження

  • 02.09.2026Надано для ознайомлення
  • 02.09.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 02.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 02.09.2026Одержано Верховною Радою України
  • 02.09.2026Визначено Президентом як невідкладний

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот