Коротко і емоційно: держава знову подовжує загальну мобілізацію — для багатьох це означає невизначеність, додаткові витрати і нові кадрові проблеми для бізнесу. Для інших — необхідний крок для захисту країни.
Що саме хочуть змінити і чому: йдеться про ухвалення закону, який затверджує Указ Президента про продовження строку проведення загальної мобілізації на 90 діб з 3 лютого 2026 року. Формально мета: забезпечити оборонну готовність у зв’язку з триваючою збройною агресією РФ. Практично це означає продовження юридичного режиму, який дозволяє: проводити мобілізаційні заходи, викликати резервістів, здійснювати розподіл до військ, видавати повістки, застосовувати відповідні обмеження та гарантувати виконання завдань оборони.
Що це реально означатиме на практиці: чоловіки призовного і мобілізаційного віку знову підлягатимуть викликам; роботодавці матимуть зобов’язання щодо збереження робочих місць і виплат, але одночасно — кадрові пробіли; органи місцевого управління й військкомати активізують роботу з обліку й оповіщення; можливі адміністративні перевірки та посилення контролю за виїздом певних категорій громадян. Хоч офіційно пишуть, що додаткових бюджетних витрат не потрібно, у реальності виникнуть видатки на зарплати мобілізованих, логістику, комплектування підрозділів, а також непрямі втрати в економіці.
- Вигоди: посилюється обороноздатність; законодавча основа для мобілізаційних дій, оперативного реагування та комплектування підрозділів; можливість планувати оборонні операції на наступні 90 діб.
- Ризики: нерівномірне застосування повісток і пільг; корупційні ризики при видачі відстрочок і медичних висновків; тиск на малий бізнес через втрату ключових працівників; збої в ланцюгах постачання, особливо в агросекторі, транспорті, будівництві, медицині та ІТ; соціальна напруга в родинах мобілізованих.
- Втрати та витрати: прямі — витрати на утримання й забезпечення мобілізованих (зарплати, харчування, екіпірування); непрямі — втрата виробництва, контракти, додаткові витрати на підбір та навчання замінників; для МСП — ризик зупинки бізнесу або спад обороту; для великого бізнесу — системні зміни в логістиці й персоналі, але кращі можливості для адаптації та можливий доступ до держзамовлень.
Кого саме це торкнеться: резервісти і призовники мобілізаційного віку, їхні родини, роботодавці (особливо малі та середні підприємства), ключові сектори економіки (сільське господарство, транспорт, медицина, ІТ). Нормативно і фактично норми почнуть діяти з дати, заданої указом — 3 лютого 2026 року — але практичне оповіщення та призов можуть бути поступовими протягом перших тижнів.
Оцінка — добре це чи погано для суспільства: загалом — необхідний, але болісний крок. Він підвищує шанси на адекватну оборону, але створює значні соціально-економічні ризики. Якщо держава забезпечить прозорі процедури, підтримку сімей і бізнесу, мінімізує корупцію — рішення можна вважати виправданим. Якщо ні — ми отримаємо велике навантаження на економіку й суспільство при зростаючому недовірі.
Практичні поради — що робити вже зараз: оновіть документи про військовий облік та медичні висновки; чоловікам мобілізаційного віку — перевірте свій статус у територіальному центрі комплектування; сім’ям — підготуйте фінансовий резерв і список контактів; роботодавцям — зробіть аудит критичних позицій, підготуйте заявки на відстрочки або включення в перелік критичних робіт, документуйте всі звернення до військкоматів; МСП — продумайте план заміни працівників, оформіть гнучкі умови праці; великому бізнесу — узгодьте список критичних спеціалістів з місцевими органами, забезпечте прозорість взаємодії; усім — уникати будь-яких спроб домовитися «неформально»: це породжує корупцію й ризики.