Коротко і по-людськи: уряд хоче «прибрати мотлох» із правової системи — скасувати старий декрет 1993 року, який уже фактично не діє і посилається на давно замінені норми. Це звичайна зачистка застарілих норм. Але навіть у таких «очищеннях» бувають підводні камені — про них нижче.
Що саме хочуть змінити і навіщо: пропонують визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 №43-93 (він вносив зміни до низки податкових декретів). Мета — привести систему актів у відповідність з сучасним законодавством (зокрема з Податковим кодексом і Законом про судовий збір), бо багато положень Декрету посилаються на тимчасові або скасовані норми та фактично вже не діють. Формально це — систематизація і «прибирання» застарілих посилань, щоб не мати в правовому полі актів, які вводять плутанину.
- Вигоди: очищення нормативного поля від застарілих норм; зменшення юридичної невизначеності при тлумаченні податкових правил; зручніше застосування Податкового кодексу без посилань на давно неактуальні декрети; відсутність бюджетних витрат.
- Ризики та втрати: можливі технічні прогалини у локальних адміністративних актах або старих рішеннях, які досі посилаються на Декрет №43-93 (потрібно оновити посилання в наказах, договорах, реєстрах); існує невеликий ризик, що в окремих старих справах сторони або органи посилаються на норми декрету — доведеться робити уточнення в суді або адміністративно; для осіб, які спиралися на відсилки в декреті щодо процедур приватизації або специфічних пільг, може знадобитися юридична верифікація, хоча пояснювальна записка стверджує, що відповідні норми вже замінено.
- Кого торкнеться найбільше: насамперед юристів, кадровиків та внутрішні служби комплаєнсу підприємств, що мають старі документи й рішення; власників справ у архівах, де використовувалися старі норми; більшість громадян і бізнесу — майже не торкнеться у повсякденній практиці, якщо тільки немає унікальної історичної підстави.
Практичні наслідки для прав людини і бізнесу: скасування не змінює права на недоторканність житла, права на судовий захист або інші фундаментальні гарантії. Це технічний крок — не посилення повноважень правоохоронців. Для малого і середнього бізнесу та великих компаній — ризик мінімальний, окрім необхідності перевірити внутрішні документи і договори на посилання до Декрету. Корупційних ризиків від самої процедури скасування практично немає; головний ризик — адміністративна неуважність при оновленні локальних актів.
Коли норми запрацюють на практиці: закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Однак на практиці знадобиться деякий час (кілька тижнів-місяців) для оновлення внутрішніх нормативних актів органів і підприємств, виправлення шаблонів документів та звірки старих справ.
Чіткий висновок для суспільства (з погляду прав людини): ініціатива — корисна та технічна: прибирає застарілий нормативний шар і не розширює повноважень держави щодо доступу до житла чи персональних прав. Це не проект, який створює нові ризики для недоторканності житла чи приватності. Однак подібні «прибирання» вимагають уважності від державних органів і бізнесу, щоб уникнути технічних пробілів, через які окремі люди могли б тимчасово втратити доступ до процедур або правових аргументів.
Поради — що робити вже зараз:
1) Юристам бізнесу і громадянам: перевірити наявні договори, внутрішні положення, накази та справи, де є посилання на Декрет №43-93, і оновити посилання на сучасні норми (Податковий кодекс, Закон про судовий збір тощо). 2) Суб’єктам, які мають незавершені справи чи рішення, що спираються на положення Декрету, — звернутися до адвоката і підготувати аргументацію або заяви про приведення у відповідність. 3) Громадянам: якщо ви вважаєте, що ваші права були гарантуються старими відсиланнями (наприклад, пільги для реабілітованих), збережіть документи і порадьтеся з юристом — швидше за все, захист залишився, але потрібно підтвердження. 4) Державним органам та бізнесу: якнайшвидше оновити шаблони і внутрішні нормативи, щоб уникнути плутанини після публікації закону.