Що змінює законопроєкт №15380: Проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки"

№ 15380 · зареєстровано 03.07.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +25

Кабмін пропонує визнати таким, що втратив чинність, Декрет КМУ №43-93 (1993). Пояснюємо, чому це робиться, які ризики і для кого це має значення, та що робити уже зараз.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Коротко і по-людськи: уряд хоче «прибрати мотлох» із правової системи — скасувати старий декрет 1993 року, який уже фактично не діє і посилається на давно замінені норми. Це звичайна зачистка застарілих норм. Але навіть у таких «очищеннях» бувають підводні камені — про них нижче.

Що саме хочуть змінити і навіщо: пропонують визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 №43-93 (він вносив зміни до низки податкових декретів). Мета — привести систему актів у відповідність з сучасним законодавством (зокрема з Податковим кодексом і Законом про судовий збір), бо багато положень Декрету посилаються на тимчасові або скасовані норми та фактично вже не діють. Формально це — систематизація і «прибирання» застарілих посилань, щоб не мати в правовому полі актів, які вводять плутанину.

  • Вигоди: очищення нормативного поля від застарілих норм; зменшення юридичної невизначеності при тлумаченні податкових правил; зручніше застосування Податкового кодексу без посилань на давно неактуальні декрети; відсутність бюджетних витрат.
  • Ризики та втрати: можливі технічні прогалини у локальних адміністративних актах або старих рішеннях, які досі посилаються на Декрет №43-93 (потрібно оновити посилання в наказах, договорах, реєстрах); існує невеликий ризик, що в окремих старих справах сторони або органи посилаються на норми декрету — доведеться робити уточнення в суді або адміністративно; для осіб, які спиралися на відсилки в декреті щодо процедур приватизації або специфічних пільг, може знадобитися юридична верифікація, хоча пояснювальна записка стверджує, що відповідні норми вже замінено.
  • Кого торкнеться найбільше: насамперед юристів, кадровиків та внутрішні служби комплаєнсу підприємств, що мають старі документи й рішення; власників справ у архівах, де використовувалися старі норми; більшість громадян і бізнесу — майже не торкнеться у повсякденній практиці, якщо тільки немає унікальної історичної підстави.

Практичні наслідки для прав людини і бізнесу: скасування не змінює права на недоторканність житла, права на судовий захист або інші фундаментальні гарантії. Це технічний крок — не посилення повноважень правоохоронців. Для малого і середнього бізнесу та великих компаній — ризик мінімальний, окрім необхідності перевірити внутрішні документи і договори на посилання до Декрету. Корупційних ризиків від самої процедури скасування практично немає; головний ризик — адміністративна неуважність при оновленні локальних актів.

Коли норми запрацюють на практиці: закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Однак на практиці знадобиться деякий час (кілька тижнів-місяців) для оновлення внутрішніх нормативних актів органів і підприємств, виправлення шаблонів документів та звірки старих справ.

Чіткий висновок для суспільства (з погляду прав людини): ініціатива — корисна та технічна: прибирає застарілий нормативний шар і не розширює повноважень держави щодо доступу до житла чи персональних прав. Це не проект, який створює нові ризики для недоторканності житла чи приватності. Однак подібні «прибирання» вимагають уважності від державних органів і бізнесу, щоб уникнути технічних пробілів, через які окремі люди могли б тимчасово втратити доступ до процедур або правових аргументів.

Поради — що робити вже зараз:

1) Юристам бізнесу і громадянам: перевірити наявні договори, внутрішні положення, накази та справи, де є посилання на Декрет №43-93, і оновити посилання на сучасні норми (Податковий кодекс, Закон про судовий збір тощо). 2) Суб’єктам, які мають незавершені справи чи рішення, що спираються на положення Декрету, — звернутися до адвоката і підготувати аргументацію або заяви про приведення у відповідність. 3) Громадянам: якщо ви вважаєте, що ваші права були гарантуються старими відсиланнями (наприклад, пільги для реабілітованих), збережіть документи і порадьтеся з юристом — швидше за все, захист залишився, але потрібно підтвердження. 4) Державним органам та бізнесу: якнайшвидше оновити шаблони і внутрішні нормативи, щоб уникнути плутанини після публікації закону.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 06.07.2026Надано для ознайомлення
  • 03.07.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 03.07.2026Передано на розгляд керівництву
  • 03.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот