Емоційно: держава хоче прибрати з ринку «темні» домовленості між ОСББ і постачальниками інтернету — але робить це способом, який обмежить класичний інструмент власників — сервітут.
Що пропонують змінити і навіщо. Законопроєкт виключає можливість встановлення сервітутів задля розміщення електронних комунікаційних мереж у багатоквартирних будинках. Надання доступу до спільного майна (підвали, щитові, шахти, стояки, місця під антену, інженерні ніші) має відбуватися тільки через договори доступу за процедурою спеціального Закону про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики. Аргумент — усунути практику, коли ОСББ укладають різні «сервітутні» договори з непередбачуваними платежами або блокують доступ конкурентам. Перехідні норми: закон набирає чинності через 3 місяці, існуючі сервітутні договори на розміщення мереж мають бути приведені у відповідність протягом 6 місяців, Кабмін має підготувати типовий договір доступу і підзаконні акти.
Чому це роблять зараз. Ідея — уніфікувати правила, створити прозору договірну процедуру та унеможливити «викуп» доступу або дискримінаційні умови, які застосовують деякі ОСББ для витіснення окремих постачальників.
- Вигоди: операторам — передбачуваність і єдині правила доступу; споживачам — потенційне зростання конкуренції та якісніший сервіс; ринку загалом — зменшення судових спорів і уніфікація процедур; обмеження можливостей для вибіркового блокування доступу власниками.
- Ризики: власники (ОСББ/кооперативи) втрачають інструмент тиску і можливість домовлятися про одноразові платежі; централізація регулювання (типовий договір Кабміну) створює ризики формалізації умов на користь великих гравців; перехідний період породжує поток позовів про приведення договорів у відповідність; можливе збільшення адміністративної ролі регулятора та управителів, що дає нові точки впливу і ризик зловживань при застосуванні типового договору.
- Втрати / прямі й непрямі витрати: ОСББ можуть втратити доходи від оренди/одноразових внесків; дрібні місцеві провайдери — понесуть витрати на переробку договорів і юридичне супроводження; держава/муніципалітети — мінімальні адміністративні витрати на оновлення ПНПА, але потенційні витрати на контроль виконання і вирішення спорів; можливі непрямі витрати абонентів у разі тимчасової затримки підключень під час переведення у договірну модель.
Кого зачіпає і коли це почне працювати на практиці. Прямо зачіпає: ОСББ та співвласників будинків, управителів, всіх операторів фіксованого і деякого мобільного зв’язку, місцеві ради, суди, які раніше приймали рішення про сервітут. Норми набирають чинності через 3 місяці після опублікування; існуючі сервітутні договори мають бути перероблені за 6 місяців. Практичний ефект — поступовий: формально доступ стане «договірним», але процес приведення договорів і затвердження типової форми може зайняти додаткові місяці й викликати локальні протести/суди.
Оцінка — добре чи погано для суспільства? В цілому ініціатива має позитивну мету — ліквідувати дискримінацію постачальників і уніфікувати правила доступу, що може покращити конкуренцію і захистити право споживачів на вибір послуг. Але ризики реальної імплементації значні: обмежуються права співвласників, створюється можливість зловживань при впровадженні типової форми договору, а перехід може спричинити додаткові витрати та затримки підключень. Отже — позитивна за метою, але з помітними ризиками реалізації.
Практичні поради — що робити вже зараз. ОСББ і управителям: негайно проінвентаризувати всі існуючі договори сервітуту і оренди, підрахувати доходи та можливі втрати, підготувати зразки договорів доступу та юридичні позиції для переговорів. Місцевим і дрібним провайдерам: оцінити юридичні і фінансові витрати на перехід, підготувати типові пакети документів і долучатися до обговорення типової форми Кабміну; великі оператори: прискорити підготовку шаблонів договорів і проектів технічних рішень для швидкого масштабування підключень. Юристам і консультантам: готувати стандартні моделі угод і стратегії захисту інтересів клієнтів у перехідний період. Власникам житла: відстежувати рішення зборів ОСББ щодо розпорядження спільним майном і не погоджувати сумнівні одноразові «домовленості».