Коротко й по людськи: держава пропонує прив’язати щорічне зростання всіх періодичних виплат сім’ям загиблих Захисників і Захисниць до механізму індексації пенсій — з 1 березня, автоматично і з коефіцієнтом не меншим за пенсійний. Мета — зберегти купівельну спроможність цих виплат у часи інфляції.
Що конкретно хочуть змінити і навіщо: пропонують прямо прописати в законах, що щомісячні виплати сім’ям загиблих (а також частини одноразової допомоги, що виплачуються частинами) підлягають щорічній індексації одночасно з пенсіями; коефіцієнт індексації не може бути меншим за застосований до пенсій; Кабмін має розробити порядок реалізації, а видатки — передбачатися в держбюджеті. Це робиться, щоб запобігти поступовому «з’їданню» реальної вартості допомоги через інфляцію і валютну волатильність.
- Вигоди: 1) реальна соціальна захищеність родин загиблих підвищується — виплати не втрачають купівельної спроможності; 2) автоматичність зменшує бюрократію для отримувачів; 3) законодавче закріплення підвищує прогнозованість для сімей і планування бюджетних програм; 4) правова вирівнянність із пенсіонерами у питанні індексації — політичний та моральний сигнал.
- Ризики та загрози: 1) додаткове щорічне навантаження на державний бюджет — за відсутності чіткої калькуляції можливі затримки виплат або «заморожування» інших соціальних програм; 2) ризик маніпуляцій з реалізацією коефіцієнта: формально ‒ індексація, фактично ‒ нижчий ефект через неправильні формули або коригування бази обчислення; 3) адміністративні проблеми при визнанні частин одноразових виплат як періодичних (можливі судові спори, запитання до виконавчих органів); 4) корупційні/адмінзловживальні ризики помірні, але існують при визначенні кола отримувачів, виправданні розрахунків і строках виплат.
- Втрати і прямі/непрямі витрати: 1) пряма бюджетна стаття — щорічне збільшення видатків на відповідні програми; 2) непрямі — витрати на оновлення облікових/виплатних систем, навчання персоналу, судові витрати у випадку спорів; 3) можливе перекладання частини навантаження на інші статті соцвиплат за рахунок скорочення їх зростання або відтермінування.
Кому це торкнеться: безпосередньо — сім'ї загиблих (отримувачі щомісячних виплат та частин одноразової допомоги); органи, що виплачують (Мінсоцполітики, Міноборони, Мінфін, Казначейство); депутати та уряд — відповідальні за фінансування та нормативи. Для МСП і великого бізнесу прямого впливу немає, але при жорсткій бюджетній дисципліні можливі вторинні ефекти на державні замовлення та програми підтримки.
Висновок: ініціатива в цілому соціально сприятлива і відповідає принципу справедливості — збереження реальної допомоги родинам загиблих є обґрунтованою. Але позитивний ефект залежатиме від чесної формули індексації, повноти фінансування в державному бюджеті і якості виконавчої роботи Кабміну. Без належного фінансування ризик того, що обіцянка залишиться декларацією, достатньо високий.
Що робити вже зараз (поради): 1) сім'ям загиблих — перевірте наявність і актуальність документів, реквізитів і контактів у органах соцзахисту; зберігайте платіжні відомості; готуйтеся фіксувати випадки затримок; 2) громадським організаціям — вимагайте прозорих розрахунків витрат у проєкті бюджету та контроль за реалізацією порядку Кабміну; 3) депутатам і адміністрації — прописати чітку формулу, механізми моніторингу та резерви фінансування; 4) кожному — стежити за датою 1 березня: якщо індексацію не застосували — звернення до органів соцзахисту, Держказначейства і, за необхідності, до суду; 5) готуватися до того, що перші реальні зміни настануть не миттєво: Кабмін має розробити порядок, і перша застосована індексація відбудеться за графіком після прийняття закону.