Цей законопроєкт пропонує кардинально новий підхід до відшкодування збитків, які завдані громадянам та бізнесу діями правоохоронних органів, досудового розслідування, прокуратури та суду. Головна новина проста й водночас радикальна: від теперішнього режиму, за деяких обставин, не лише держава відповідає за шкоду, а й конкретні посадові та службові особи можуть виплачувати компенсацію із власних коштів та майна. В рамках цього проєкту внесені зміни до Цивільного кодексу України та кількох інших законів, зокрема щодо норм про відшкодування, відповідальності поліцейських, прокурорів, слідчих та суддів.
Нижче зручна стисла навігація до того, як ці зміни вплинуть на пересічних громадян та підприємців, які ризики та можливості вони несуть, і що варто зробити вже зараз.
- Громадяни: законопроєкт запроваджує підстави та порядок відшкодування шкоди та/або збитків, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю офіцерів, дізнатися яких вони можуть через цивільний позов або через спеціальну відшкодувальну процедуру. Пряма відмова: у окремих випадках, як-от незаконне засудження, відшкодування може здійснюватися державою повністю незалежно від вини посадових осіб. Також запроваджується солідарна та субсидіарна відповідальність кількох чиновників, їхня спільна та розподілена відповідальність за завдану шкоду у відкритих кримінальних провадженнях.
- Бізнес (МСП та великі компанії): якщо дії правоохоронних органів призвели до збитків у бізнесі, законопроєкт дозволяє вимагати відшкодування з боку відповідних посадових осіб або з боку органів; у деяких випадках фінансова відповідальність може переходити на самі підприємства, якщо майно зазнало зниження вартості або було використане як компенсація. Це підвищує захист бізнесу від неправомірних дій правоохоронців, але водночас підкреслює ризик процесуальних витрат і тривалості судових процедур.
- Ризики корупції та зловживань: будь-який механізм персональної відповідальності може використатися для тиску на посадових осіб чи групи; водночас від чинного законодавства очікують посилення контролю за діями та прозорі процедури відшкодування. Важливо, щоб процедура вимоги компенсацій була чіткою та недвозмунною, з контролем за безпекою та запобіганням зловживанням.
- Прямі та непрямі витрати: країна може зобов’язатися до виплат компенсацій, особливо за незаконно позбавлення волі, незаконне обшукування та інші процесуальні дії. Це може впливати на бюджет, адже відшкодування часто реалізується з власних коштів посадових осіб, а за неможливості – з коштів держбюджету або майна підприємств. Також зростають витрати на підготовку кадрів, адаптацію регуляторних актів та судовий розгляд справ.
- Очікувані наслідки: покращення захисту конституційних прав громадян, збільшення прозорості та підзвітності під час оперативно-розшукових дій, розслідувань та судочинства. У той же час потенційна тривожність серед кадрів правоохоронних органів через ризик персональної відповідальності може впливати на швидкість вирішення справ та оперативність дій.
- Кого зачіпає: це зміни для працівників Національної поліції, Національного бюро, прокуратури, Служби безпеки України та суддів; також вони стосуються відповідних підрозділів та державних органів, з яких виплачуються компенсації, та громадян, які отримають відшкодування за завдані їм збитки.
- Коли й як набуває чинності: норми набирають чинності з дня, наступного за публікацією закону. Кабінет Міністрів повинен за тримісячний строк ухвалити необхідні підзаконні акти та привести регуляторні акти у відповідність із законом.
Однозначний висновок: законопроєкт посилює механізм відповідальності за неправомірні дії правоохоронних органів і надає можливість постраждалим громадянам та бізнесу отримати відшкодування навіть з власних коштів посадових осіб, але це створює значний перехідний ризик для правоохоронців та потребує чітких процедур, щоб уникнути зловживань та надмірних витрат.
Що робити зараз: по-перше, слідкувати за розвитком законопроєкту, аналізувати запропоновані норми та готуватися до нових правил у регуляторних актах. По-друге, громадянам та бізнесу варто консультуватися з адвокатами щодо можливостей цивільних позовів та підготовки документів на відшкодування збитків. По-третє, відомствам варто заздалегідь розробити внутрішні регламентні документи, навчити персонал та запровадити процеси з управління ризиками персональної відповідальності. Пам’ятайте: зростають вимоги до доказів та відповідальності за помилки, тому варто зберігати всі документи та реєстри під час операцій та слідчих дій.