Законопроект про цифрову доступність має на меті зробити електронні послуги та цифрові ресурси доступними для максимально широкого кола користувачів, зокрема для осіб з обмеженнями повсякденного функціонування. Це важливий крок до інклюзивного цифрового суспільства та гармонізації з європейськими стандартами. І хоча ідеться про значні зміни, документ закладає чітку дорожню карту з поступовим запровадженням протягом близько двох років після набрання чинності, з урахуванням винятків для деяких малих суб’єктів.
За текстом закону вимоги до цифрової доступності поширюються на публічні електронні реєстри, електронні системи та сервіси, що забезпечують функції держави або органів місцевого самоврядування, а також на сервіси фінансового, медичного, транспортного та інших секторів у межах, визначених законом. Принципи — універсальність, зрозумілість, відсутність дискримінації та систематичне підвищення рівня доступності — повинні стати нормою на всіх етапах розроблення та модернізації цифрових продуктів.
Разом із тим закон містить кілька суттєвих обмежень: суб’єкти мікропідприємництва не підпадають під повний спектр вимог, окремі матеріали та контент, що був опублікований до набрання чинності, також можуть не бути охоплені, а диспропорційність навантаження має оцінюватися з урахуванням фінансових можливостей та характеру діяльності суб’єкта. Такі механізми зменшують ризик надмірного тиску на невеликі підприємства, але водночас зобов’язують суб’єкти планувати витрати на модернізацію та адаптацію.
Основні положення також передбачають запровадження національного стандарту з доступності, публікацію декларацій про відповідність та моніторинг з боку центральних органів влади з публічним звітуванням. Фінансування заходів має здійснюватися з державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших дозволених джерел, що дає певні гарантії реалізації, але також несе фінансові зобов’язання для держави та бізнесу.
- Громадяни з інвалідністю та іншими обмеженнями отримають більш легкий доступ до онлайн-держслужб, охорони здоров’я, транспорту, банківських та освітніх послуг.
- МСП та великі підприємства повинні будуть адаптувати свої цифрові ресурси та сервіси відповідно до національного стандарту; у мікропідприємництва залишаться певні винятки.
- Моніторинг та декларації підвищать прозорість та відповідальність, але вимагатимуть ресурсів на впровадження та підтримку відповідності.
- Строки набрання чинності та фазова реалізація зменшать ризики раптового навантаження, але потребують чіткого плану дій у бізнесі та держсекторі.
З кого це в основному вимагає діяти зараз: державні органи, юридичні та фізичні особи, які надають публічні електронні послуги та обробляють цифрові ресурси; банки та фінансові компанії, а також провайдери електронних комунікацій та медичні та освітні заклади. Очікується, що національний стандарт з вимогами доступності буде оприлюднений у тридцятиденний термін після офіційного опублікування закону, а повна імплементація — через 24 місяці після його набрання чинності. Уряду доведеться також прийняти низку нормативних актів та привести свої акти у відповідність із законом.
Якщо ви хочете бути готовими до майбутніх змін, починайте з перевірки своїх цифрових ресурсів на відповідність базовим принципам доступності, заплануйте комунікацію з відповідальними департаментами та розгляньте можливість подання декларації про відповідність.