Як діяти після шахрайства в 2025: повернення коштів

У 2025 році шахрайство нікуди не зникло - аферисти продовжують вигадувати нові способи обману як онлайн, так і в офлайн-сфері. Кожен може стати жертвою: вас можуть позбавити грошей хитрістю або змусити підписати невигідний договір у стані шоку. Важливо знати, як діяти, якщо обманули, та які правові механізми захисту існують. У цій статті розглянемо, що таке шахрайство за законом, покроково пояснимо, як повернути кошти після шахрайства, а також розберемо ситуації із договорами, підписаними у стані афекту чи під примусом. Окремо зупинимося на найпоширеніших схемах шахрайства офлайн 2024-2025 років і дамо поради, як захистити свої права та гроші.

Що таке шахрайство з точки зору закону (ст. 190 ККУ)

Шахрайство - це кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 Кримінального кодексу України. Закон визначає шахрайство як «заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою». Тобто, простіше кажучи, це коли хтось отримує ваші гроші або майно обманним шляхом (брехнею, маніпуляцією довірою). Такий вчинок не лише аморальний, а й карається державою. Залежно від тяжкості, шахрайство може каратися штрафом, виправними роботами чи обмеженням волі, а у важких випадках - позбавленням волі до 12 років з конфіскацією майна.

Варто зазначити, що обман готівкою (коли шахраї виманюють у вас гроші готівкою, без сліду транзакцій) так само підпадає під дію ст. 190 ККУ. Інші пов'язані злочини - наприклад, заподіяння майнової шкоди через обман (ст. 192 ККУ) чи шахрайство з фінансовими ресурсами - теж переслідуються законом. У будь-якому разі, якщо ви стали жертвою шахраїв, слід діяти негайно і звернутися до правоохоронців.

Як повернути кошти після шахрайства: порядок дій

Коли ви усвідомили, що вас ошукали, головне питання - як повернути гроші, які шахраї виманили обманом? Нижче наведено покроковий алгоритм дій, як діяти, якщо обманули, щоб підвищити шанси повернути втрачені кошти.

• Звернутися до поліції. Негайно подайте офіційну заяву до поліції про факт шахрайства. Детально опишіть обставини, надайте всі відомі дані про шахрая, докази переписок чи квитанції. Ваша заява стане підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 190 ККУ. Чим раніше правоохоронці почнуть розслідування, тим більше шансів вийти на слід злочинця. Зауважте: ймовірність швидкого результату невисока - на практиці поліції нерідко важко встановити особу шахрая, особливо якщо він діяв анонімно. Проте без звернення до поліції ви взагалі не матимете шансу повернути кошти.
• Зафіксувати докази обману. Поки справа розслідується, зберіть всі можливі докази шахрайства. Зробіть скриншоти переписок, збережіть електронні листи, SMS, розписки, фото або відео зустрічей - усе, що підтверджує факт передачі грошей шахраю чи обманні обіцянки. По можливості знайдіть свідків, які можуть підтвердити подію. Ці докази знадобляться поліції та суду. Наприклад, якщо шахрай виманив гроші через телефонний дзвінок, випишіть номер, час та зміст розмови. Фіксація факту злочину одразу після його вчинення значно підсилює вашу позицію.
• Отримати юридичну консультацію. Наступний крок - порадитися з юристом щодо ваших подальших дій. Кваліфікований юрист пояснить ваші права, оцінить перспективи справи та підкаже, як правильно оформити всі документи. До речі, на PravoHUB можна безкоштовно отримати онлайн-консультацію юриста, поставити питання або навіть перевірити підозрілий договір. Вчасна юридична консультація при обмані допоможе уникнути помилок і вибрати оптимальний шлях повернення коштів.
• Спробувати повернути гроші через суд. Якщо особу шахрая вдасться встановити (або ви її знаєте), можна подати цивільний позов про стягнення втрачених коштів. Це можна зробити в рамках кримінального провадження (як цивільний позов у кримінальній справі) або окремо в порядку цивільного судочинства. Суд, розглянувши докази, може винести рішення про повернення ваших грошей. Проте слід бути готовими до тривалого процесу. На жаль, практика показує, що в багатьох випадках ошукані громадяни майже не мають шансів повернути свої гроші, якщо шахрай встиг зникнути або витратити кошти. Рішення суду на вашу користь також не гарантує фактичного повернення коштів, якщо у відповідача немає майна або доходів. Але використати судовий шлях варто - це офіційний спосіб вимагати відшкодування і покарати винного.

Важливо: не зволікайте з жодним із цих кроків. Чим більше часу мине, тим складніше зібрати докази і знайти шахрая. Навіть якщо сума втрат здається невеликою, повідомляйте про випадок поліцію - можливо, ви не єдина жертва, і ваші свідчення допоможуть розкрити масштабну схему.

Договір, підписаний у стані афекту або під примусом

Життя сповнене ситуацій, коли людина підписує якийсь документ не цілком усвідомлено - в стані афекту, психологічного шоку чи під тиском інших осіб. Наприклад, у момент горя, паніки чи сильного стресу можна підписати договір, про який потім шкодуєш. Чи має такий «афективний» договір юридичну силу? Закон України вимагає, щоб правочин (угода) здійснювався з вільної волі та з розумінням наслідків. Якщо ж волевиявлення особи було порушене - через хворобливий стан, обман або погрози - договір можна оскаржити.

Слід розуміти, що сам по собі термін «стан афекту» не прописаний у цивільному законодавстві щодо недійсності угод. Проте його прояви охоплюються іншими правовими категоріями. Якщо людина при підписанні договору не розуміла значення своїх дій (наприклад, була в тяжкому психологічному стані, під впливом ліків чи алкоголю), такий правочин може бути визнаний недійсним як укладений без усвідомлення - фактично це прирівнюється до суттєвої помилки або до стану, коли особа не могла керувати своїми діями. Так само, якщо на підписання договору було чинено тиск, погрози, шантаж - очевидно, що воля особи була не вільною. У подібних ситуаціях закон дає можливість захистити ваших прав - звернутися до суду з вимогою визнати договір недійсним. Далі розглянемо, коли договори визнаються недійсними згідно з ЦКУ і як це працює.

Коли договір можна визнати недійсним (ст. 229-231 ЦКУ)

Цивільний кодекс України містить прямі норми про недійсність правочинів, які можна застосувати до випадків "афективних" чи примусових угод. Згідно зі ст. 229-231 ЦКУ, договір може бути визнаний недійсним судом у таких основних випадках:

• Суттєва помилка (ст. 229 ЦКУ). Це коли одна зі сторін помилилася щодо природи чи умов угоди, і ця помилка є істотною. Наприклад, людина підписала договір, думаючи, що це оренда автомобіля, а насправді це був договір купівлі-продажу в кредит - фактично вона не мала наміру купувати авто. Якщо довести, що особа не розуміла реальних наслідків угоди, суд може анулювати такий договір як укладений під впливом помилки.
• Обман (наведення в оману, ст. 230 ЦКУ). Мова про ситуацію, коли одна сторона навмисно ввела іншу в оману щодо важливих обставин угоди. У такому разі потерпіла сторона укладає договір через неправдиві запевнення або приховування істини другою стороною. Класичний приклад - продавець запевнив покупця, що товар (наприклад, автомобіль) в ідеальному стані, а насправді приховав серйозні недоліки. Якщо буде доведено, що продавець свідомо приховав правду, договір можна визнати недійсним. Інший приклад - ви підписали папери під впливом шахрая, який представився представником компанії, а з'ясувалося, що це був підставний документ: це також договір, укладений через обман.
• Насильство, погроза чи інший примус (ст. 231 ЦКУ). Це випадки, коли угоду фактично нав'язали під тиском, а воля особи була придушена. Якщо вам погрожували фізичною розправою, шантажували чи примушували іншим способом підписати договір - така угода не має юридичної сили за умови доведення факту примусу. Приклад: людину змусили підписати боргову розписку, тримаючи «на мушці» її репутацію або безпеку родини - очевидно, що це неправомірно, і суд визнає договір недійсним як укладений без вільної згоди.

Крім наведених, закон також передбачає інші ситуації недійсності правочинів. Зокрема, ст. 233 ЦКУ дозволяє оскаржити договір, якщо його було укладено на вкрай невигідних умовах через тяжкі обставини потерпілого. Наприклад, людина від відчаю продала житло за ціну набагато нижчу ринкової, бо терміново потрібні були гроші на лікування - суд може скасувати таку угоду, якщо довести, що інша сторона скористалася скрутним становищем продавця. Таким чином, українське законодавство охороняє громадян від угод, укладених нечесно або без розуміння - договори, недійсні за ЦКУ, не створюють для вас жодних обов'язків. Визнання недійсності відбувається через суд, і за рішенням суду сторони повертаються у початковий стан (все отримане за договором повертається, або відшкодовуються збитки)[12 після чого видає жертві список неіснуючих або застарілих оголошень. Жодного реального житла людина не отримує, а шахрай зникає, вважаючи що «надав інформаційну послугу». Псевдоагенти також діють у сфері праці: пропонують працевлаштування за кордоном або модельний бізнес, беруть передоплату за оформлення документів - і пропадають. Щоб не потрапити в цю пастку, ніколи не платіть наперед за сумнівні послуги і перевіряйте ліцензії та відгуки про агентів. Формально шахраї такого типу уникають відповідальності, адже підписують з вами договір про «інформаційні послуги», але по суті це теж кримінальне шахрайство.

Шахраї під виглядом працівників банку

Дуже поширена офлайн/телефонна афера - коли зловмисники видають себе за співробітників банку. Вам можуть подзвонити нібито з банку і повідомити про "підозрілі операції" чи проблеми з рахунком. Псевдо-банкір діє дуже переконливо: знає ваше ім'я, може назвати перші цифри карти, говорить офіційним тоном. Мета одна - виманити реквізити вашої картки або змусити зробити переказ на «безпечний рахунок». Приклад: 59-річній жінці зателефонував невідомий, назвався працівником банку і налякав, що з її рахунку йдуть підозрілі списання. Щоб "скасувати операції", шахрай продиктував їй комбінацію цифр, яку треба набрати на телефоні. Жінка виконала вказівки і втратила всі заощадження - близько 16 тисяч гривень було переказано на чужі рахунки. За фактом цього випадку поліція відкрила провадження за ч.4 ст. 190 ККУ (шахрайство в особливо великих розмірах).

Як розпізнати псевдобанкіра? Правила прості: справжні співробітники банку ніколи не питають у клієнтів PIN-код, CVV-код зі звороту картки, паролі з SMS або дані інтернет-банкінгу. Якщо у розмові вас просять щось із переліченого - це гарантовано шахрай. Також банк не вимагатиме переказувати гроші «на інший рахунок для безпеки» чи встановлювати підозрілі додатки. При будь-яких сумнівах завершуйте розмову і самі передзвоніть в банк за офіційним номером (зазначеним на картці) для перевірки інформації. Не виконуйте інструкцій незнайомців, пов'язаних з переказом коштів, як би правдоподібно це не звучало.

Фіктивні кредити та позики

Матеріальна скрута змушує людей шукати вигідні кредити - чим і користуються шахраї. В Україні зафіксовані випадки, коли псевдо-фінансові фірми обіцяли позики на казково вигідних умовах, аби лише виманити "страховий внесок" з довірливих клієнтів. Схема: оголошується можливість отримати кредит без застави під мізерний відсоток; для оформлення треба сплатити наперед певну суму (нібито страховку або комісію). Далі жодних грошей позичальник не отримує - фірма тягне час, вигадує приводи для нових платежів або просто зникає. Так, у Запоріжжі викрили шахрайську кредитну спілку, яка обдурила понад тисячу людей. Людям обіцяли кредит під 3% річних без застави, але вимагали спершу сплатити «страховий внесок» - часто 10% від суми позики. Після оплати "страховки" шахраї більше нічого не видавали, а навпаки - змушували чекати і навіть сплачувати відсотки за неіснуючий кредит. Лише двоє клієнтів з тисячі реально отримали позики, решта втратили свої гроші. Керівникам цієї фірми загрожує до 8 років ув'язнення, але ошукані вкладники майже не мають шансів повернути кошти.

Щоб не потрапити на такий гачок, пам'ятайте: ніяких передоплат за кредит бути не повинно. Банки і офіційні установи не беруть гроші наперед "за страхування" до видачі позики - ці суми або утримуються з виданого кредиту, або включаються у платежі. Якщо ж від вас вимагають сплатити наперед незрозумілий внесок - це явна ознака шахрайства. Перевіряйте ліцензію фінансової установи на сайті НБУ, читайте відгуки. А найкраще - користуйтеся послугами відомих банків чи кредитних спілок з репутацією, навіть якщо відсоток там вищий: надто вигідні умови кредиту - майже гарантований обман.

Підставні договори купівлі-продажу

Ще одна небезпечна схема - псевдо-угоди купівлі-продажу, коли шахраї використовують підставних осіб або фальшиві документи, щоб заволодіти грошима покупців чи продавців. Такі «подвійні продажі» або «трикутникові схеми» особливо поширені на ринку автомобілів і дорогої техніки. Як це працює: зловмисник знаходить реальне оголошення про продаж, копіює його і розміщує від свого імені за привабливо зниженою ціною. Коли відгукується покупець, шахрай вдає з себе власника і домовляється про угоду, паралельно зв'язується із справжнім продавцем під виглядом покупця. Далі шахрай організовує, щоб покупець оглянув товар (наприклад, авто) у реального продавця, але оплату попросить перерахувати йому на картку, мотивуючи це терміновістю або іншими хитрощами. В результаті покупець переводить гроші шахраю, думаючи, що платить власнику, а шахрай зникає. Справжній продавець товару нічого не отримує і не передає товар, а покупець залишається ні з чим.

Інший варіант - коли шахрай прикидається представником покупця, укладає з продавцем фіктивний договір купівлі-продажу, показує фальшивий платіжний документ і забирає товар. Продавець, думаючи що гроші надійдуть, віддає майно, а оплата так і не приходить. Такі махінації стали настільки частими, що експерти прозвали їх схемою "прокладка" або "трикутник".

Як захиститися: перевіряйте особу контрагента і ніколи не здійснюйте оплату/передачу грошей третім особам. Платіть гроші лише безпосередньо тому, на кого оформлене право власності на товар - наприклад, власнику авто, чиє ім'я в техпаспорті. Вимагайте пред'явити оригінали документів. При продажу - не передавайте товар до повного надходження коштів на ваш рахунок (не вірте скрінам чи квитанціям, поки самі не бачите гроші). Якщо угода велика (нерухомість, автомобіль) - укладайте її у нотаріуса або в сервісному центрі, де особу перевірять офіційно. Обов'язково уважно читайте договір купівлі-продажу: шахраї можуть додати дрібним шрифтом пункт, що, скажімо, задаток (аванc) не повертається за жодних обставин. Такий «підставний» договір потім не дозволить вам повернути свої гроші. Отже, уважність і обачність - ваші союзники у будь-яких офлайн-угодах.

Поради, як захиститися від шахраїв

Стати жертвою обману може кожен, але багато шахрайств не спрацюють, якщо дотримуватися простих правил безпеки. Ось ключові поради, які допоможуть уберегти ваші гроші та права:

• Перевіряйте людей та документи. Не соромтеся перевіряти особу того, з ким маєте справу: вимагайте паспорт, службове посвідчення, ліцензії. Особливо коли йдеться про гроші або підписання договорів. Шахраї часто розраховують на вашу довірливість - не давайте їм фори. Якщо покупець або продавець щось приховує чи уникає прямої відповіді - це тривожний сигнал.
• Не ведіться на «занадто добре, щоб бути правдою». Наднизька ціна товару, нульові ризики, казкові відсотки - усе це приманки. У реальності ринкові закони діють завжди. Якщо вам пропонують віддати гроші зараз готівкою в обмін на подвоєння чи супервигоду - швидше за все, це обман. Зловмисники часто тиснуть на жадібність або терміновість. Візьміть паузу і холоднокровно все обміркуйте. Якщо вам погрожують або вимагають негайно прийняти рішення - краще відмовтеся від угоди.
• Ніколи не розголошуйте конфіденційні дані. Повторимо важливе правило: PIN-коди, паролі, CVV-код, одноразові коди з SMS - це секретна інформація, яку не можна повідомляти нікому. Банківські працівники цього не питають. Так само нікому не слід висилати копії ваших документів без потреби - їх можуть використати для кредитного шахрайства. Якщо вам телефонують ніби з банку або поліції і просять розкрити такі дані - припиняйте розмову. Бережіть свої паспорти, коди та карти від сторонніх.
• Читайте все, що підписуєте. Уважно ознайомлюйтесь з кожним пунктом договору, навіть якщо текст довгий або надрукований дрібно. Юридичні зобов'язання ховаються саме в деталях. Не піддавайтеся на уговори "та тут стандартно, підпишіть швидше". Ваш підпис - ваша відповідальність, тому виділіть час і розберіться, під чим ставите підпис. Якщо щось незrozуміло - запитайте роз'яснення або вимагайте внести зміни. Не бійтесь здатися прискіпливим: краще перестрахуватися, ніж потім боротися за скасування договору.
• Не дозволяйте себе примушувати. Якщо відчуваєте психологічний тиск - наприклад, вас змушують підписати контракт «тут і зараз», погрожують «втратами» чи штрафами за відмову - зупиніться. Маєте право взяти паузу і порадитися. Юридична консультація при підозрі на обман може врятувати вас від серйозних втрат. Пам'ятайте, що можна безкоштовно спитати поради у фахівців (наприклад, на сервісі PravoHUB є безкоштовна консультація юриста онлайн). Досвідчений юрист чи адвокат швидко вкаже вам на підозрілі умови або ризики угоди.
• Будьте обережні з готівковими розрахунками. Шахраї полюбляють працювати з готівкою, адже такі транзакції важче відстежити. Тому, якщо вам пропонують провести велику оплату "на руки" без жодних квитанцій - насторожіться. По можливості використовуйте безготівкові платежі з офіційним призначенням (це додатковий доказ у разі спору). Якщо ж ситуація вимагає готівки - вимагайте розписку або інший документ, що підтверджує передачу грошей. Ніколи не віддавайте всієї суми авансом незнайомцю.

Наостанок: сучасні аферисти дуже винахідливі, але більшість схем будується на психологічному тиску і нашій необережності. Зберігайте здоровий глузд, перевіряйте інформацію та радьтеся з професіоналами. Якщо ж ви стали жертвою обману - не мовчіть, дійте згідно з законом. Шахраї розраховують, що ви опустите руки. Натомість боріться за свої права: звертайтеся до поліції, суду, фахівців. На PravoHUB ви в будь-який момент можете безкоштовно задати питання юристу або перевірити підозрілий випадок - скористайтеся цією можливістю, щоб убезпечити себе. Пильність і знання - найкраща зброя проти шахрайства. Бережіть себе та свої гроші!