Верховна Рада України 3 вересня 2025 року підтримала в першому читанні законопроєкт №13335 про внесення змін до законодавства щодо трудових відносин під час воєнного стану. Цей документ дозволяє критично важливим підприємствам тимчасово брати на роботу та оформлювати бронь (відстрочку від призову) на 45 днів для військовозобов’язаних чоловіків, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи За даними народного депутата Олексія Гончаренка, таку ініціативу підтримали 283 парламентарі, що свідчить про значну підтримку у сесійній залі. Протягом цих 45 діб працівник має привести свої документи до ладу, аби надалі залишитися на посаді; у разі невиконання цієї умови передбачено звільнення такого працівника. По суті, це тимчасова відстрочка від мобілізації, надана з конкретною метою – дати шанс порушникам обліку легалізуватися без негайних наслідків.
Ключові положення законопроєкту №13335
Законопроєкт №13335 дозволяє оформити тимчасову бронь навіть тим військовозобов’язаним, у яких немає військового квитка чи належної постановки на облік. На фото – військово-обліковий документ (військовий квиток), правильне оформлення якого є обов’язковою умовою для системи військового обліку. Законопроєкт пропонує доповнити Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” новою нормою. Відповідно до неї, підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені урядом як критично важливі, отримують право укладати трудовий договір з працівником, якщо той не має військово-облікового документа або має його неналежно оформленим, не перебуває на військовому обліку, не уточнив персональні дані в ТЦК чи навіть перебуває в розшуку ТЦК. Таким працівникам надається відстрочка від призову (бронь) на строк до 45 календарних днів, що фактично відповідає максимальній тривалості випробувального терміну при прийнятті на роботу в оборонній сфері. Протягом цих 45 діб працівник має привести свої військово-облікові документи у відповідність до вимог законодавства – іншими словами, стати на облік, отримати належний військовий квиток та подати всі дані до ТЦК. У разі невиконання цієї умови роботодавцю дозволено звільнити такого працівника після завершення випробувального терміну Важливо, що така тимчасова бронь надається лише один раз на рік для конкретної особи – тобто, використати 45-денну відстрочку повторно підряд буде неможливо. Ця норма покликана бути разовим механізмом “амністії” для порушників обліку, а не шляхом до багаторазового ухилення.
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є розв’язання проблеми дефіциту кадрів у критичних галузях оборони. Автори вказують, що виробництво українського озброєння неможливо забезпечити вузьким колом наявних спеціалістів – потрібне залучення додаткових фахівців, навіть якщо вони раніше не стали на військовий облік. На практиці, підприємства, які отримують статус критично важливих, стикалися з тим, що їхні працівники під час оформлення броні отримували повістки – наприклад, на етапі звірки даних з ТЦК або в період між наданням статусу критичного підприємства та затвердженням бронювання цих працівників В результаті компанія могла втратити цінного працівника прямо посеред процесу оформлення необхідних документів. Новий механізм 45-денної броні має усунути цю колізію, дозволивши легально працевлаштувати спеціаліста й утримати його принаймні півтора місяця, доки той не врегулює свій статус військовозобов’язаного. До переліку підприємств, що матимуть право на таке бронювання, будуть входити установи оборонно-промислового комплексу та, ймовірно, об’єкти критичної інфраструктури (конкретний список визначатиме Кабінет Міністрів) Парламент, усвідомлюючи актуальність питання, навіть скоротив терміни подачі поправок до другого читання, щоб прискорити ухвалення закону та зменшити бюрократію в процедурі бронювання надалі
Як діяти, якщо працівник уже внесений до військового реєстру? Тоді працює звичайна економічна бронь: подання списків через «Дію», перевірка критеріїв (податки, виручка, середня зарплата, відсутність боргів), строки 12/18 міс. Покрокова інструкція «Бронювання працівників 2025» →
Вплив на пересічних громадян
Для пересічних громадян – передусім тих, хто підлягає мобілізації – це нововведення має обмежений, але важливий ефект. Очевидно, що воно спрямоване не на всіх, а на доволі специфічну категорію: чоловіків призовного віку, які досі не стали на військовий облік або втратили документи, але водночас володіють навичками, потрібними на критично важливих підприємствах. Для таких осіб законопроєкт №13335 фактично створює “вікно можливостей”: замість ризику бути одразу притягнутими до відповідальності за ухилення чи примусово мобілізованими, вони отримають шанс легально влаштуватися на роботу і отримати короткострокову відстрочку, аби впорядкувати свої документи. З точки зору цих громадян, це, безумовно, позитивна зміна – свого роду амністія, що дозволяє вийти з тіні. Працюючи офіційно, людина не лише уникає кримінальної відповідальності за ухилення, а й починає сплачувати податки та приносити користь економіці, що суспільство може сприйняти схвально.
Втім, варто пам’ятати, що більшість законослухняних громадян, які стали на облік і підлягають призову, не отримують подібних поблажок. Для них ситуація не змінюється: якщо особа належить до мобілізаційного резерву і не працює в критичній галузі, вона як і раніше може бути призвана без жодних “випробувальних” відстрочок. У цьому контексті виникає питання справедливості. Міністерство оборони вже розкритикувало ідею, наголосивши, що надання переваг працівникам критично важливих підприємств над іншими військовозобов’язаними є неприпустимим. Іншими словами, частина суспільства може сприйняти закон як такий, що винагороджує порушників обліку, ставлячи їх у кращі умови порівняно з тими, хто добросовісно виконав свій обов’язок і став на військовий облік. З цієї точки зору, законопроєкт несе певний морально-етичний ризик: він може підірвати відчуття рівності перед законом серед мобілізаційного ресурсу.
З іншого боку, потенційний позитивний суспільний ефект полягає в тому, що уряд намагається гнучкіше розв’язати проблему трудових ресурсів. Простими словами, замість того щоб вилучити людину зі своїм унікальним фахом в армію (де, можливо, її навички не будуть використані ефективно), державі вигідніше дати їй можливість попрацювати там, де вона приносить більше користі. Для пересічних громадян це означає ефективніше використання кадрів в економіці під час війни, що опосередковано є національним інтересом. Багато хто погодиться, що фаховий інженер чи айтішник на заводі оборонки може зробити для оборони не менше, ніж якби його відправили на фронт без відповідних навичок. Тож частина суспільства сприйме законопроєкт як прагматичний компроміс.
Варто зауважити, що дія броні обмежена 45 днями – це дуже невеликий термін. Якщо за цей час працівник не владнає питання з військкоматом, його все одно звільнять і, ймовірно, мобілізують згодом. Деякі експерти скептично оцінюють ефективність такого кроку. Приміром, оглядачі зазначають, що 45 днів – це радше коротка пауза, ніж вирішення проблеми За півтора місяця важко кардинально змінити ситуацію з укомплектуванням армії чи економіки, тож цей закон називають “спробою загасити пожежу склянкою води” Отже, для широкого загалу пересічних громадян вплив буде не миттєвим і не відчутним у буденному житті. Законопроєкт №13335 – це вузькоспеціалізований інструмент, який прямо зачепить хіба що тих, хто опинився між двох вогнів (військкомату та потреб економіки). Для решти громадян війни нічого суттєво не зміниться: мобілізаційні правила загалом лишаються чинними, і кожен, хто підлягає призову, як і раніше має виконати свій обов’язок або офіційно отримати відстрочку на загальних підставах.
Підсумовуючи, законопроєкт №13335 – це цільова трудова та мобілізаційна реформа, що покликана вирішити точкову проблему на стику економіки та оборони. Для пересічних громадян вона не несе прямих змін у повсякденному житті, окрім хіба що морального питання справедливості призову. Для економіки та валютного ринку ефект скоріше опосередкований і довгостроковий: поліпшення використання трудових ресурсів у критичних галузях сприяє стійкості економіки, а значить, підтримує і фінансову стабільність. Як влучно зазначено в юридичному огляді, 45-денна відстрочка – це “не рішення, а лише коротка пауза” відповідно, і вплив її на великі системи (суспільство чи валютний ринок) буде тимчасовим та обмеженим. Українці в цілому не відчують негайних змін від цього закону, але в довгостроковій перспективі він може стати одним із багатьох малих кроків до ефективнішого балансу між потребами фронту та тилу.
