Цифровий військовий облік 2025: Оберіг та Трембіта

У 2025 році Україна переходить до цифрового військового обліку. За законом №3632‑ІХ створюється Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних, який інтегрується з базами цивільного стану, міграційної служби, інформаційними системами МВС, податковими даними та базами Пенсійного фонду. Це дозволяє територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) отримувати відомості про фактичне місце проживання, наявність відстрочки, перетини кордону та дублювання записів.

Завдяки обміну даними з демографічним реєстром та відомчою системою ДМС, повістки у 2025 році надсилають за останнім зареєстрованим або задекларованим місцем проживання, яке відображається у витязі про місце проживання на порталі «Дія». Якщо людина ніколи не приходила до ТЦК і не зареєструвалася у Резерв+, Міноборони автоматично ставить її на облік, використовуючи дані з демографічного реєстру, системи ДМС та інших реєстрів через систему електронної взаємодії «Трембіта».

Алгоритм розшуку «ухилянтів»

Чому потрапляють у список розшуку

Наявності окремого «реєстру ухилянтів» у 2025 році немає - юристи пояснюють, що в електронному реєстрі «Оберіг» міститься інформація про всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Якщо людина порушує правила військового обліку - не стає на облік у 25 років, не повідомляє про зміну адреси чи сімейного стану, ігнорує повістки або пропускає медичну комісію - ТЦК складає адміністративний протокол і може внести відмітку «у розшуку» у реєстр «Оберіг». Після цього поліція за запитом ТЦК шукає порушника у своїй інформаційній системі «Армор» й доставляє його для складання протоколу.

Джерела даних для ТЦК у 2025

• Демографічний реєстр, ДМС та портал «Дія». Автоматична постановка на облік відбувається за місцем проживання з ДМС. Якщо місце проживання не задеклароване, постановку здійснює ТЦК, визначений Генштабом. Чоловіки, які порушили правила обліку, можуть перевірити, на яку адресу їм прийде повістка, через витяг про місце проживання у «Дії». Постановою Кабміну №1010 передбачено, що «Оберіг» обмінюється даними з порталом «Дія» в режимі реального часу.
• Реєстр територіальної громади. РТГ - це сучасна база даних про задеклароване місце проживання, яка щоденно оновлюється і синхронізується з демографічним реєстром та «Дією». Для отримання витягу спеціалісти місцевих рад вносять зміни до реєстру; відсутність даних перешкоджає наданню електронних послуг. ТЦК через обмін із «Оберігом» та «Трембітою» отримує інформацію про задекларовані адреси; якщо даних немає, використовуються податкові чи судові реєстри.
• Реєстри МВС та прикордонників. Після внесення в реєстр «Оберіг» інформація з'являється в системі «Армор» МВС, що дозволяє поліції зупиняти та доставляти порушників. ТЦК також отримують дані про перетини кордону через інтеграцію з прикордонною службою, що полегшує виявлення тих, хто виїхав за кордон.
• Податкова та банківська інформація. Новий реєстр інтегрується з податковими даними та базами Пенсійного фонду. Юристи пояснюють, що ТЦК отримуватиме лише базову інформацію - прізвище, ім'я, фото, адресу, сімейний стан та частково банківські дані, але без доступу до рахунків. Такий доступ допоможе ідентифікувати людину та контролювати її статус.
• Дані про соціальні виплати, освіту та медицину. Єдиний реєстр обмінюється інформацією з Мінсоцполітики й Пенсійним фондом про одержувачів допомоги; університети передають дані про студентів‑медиків. ТЦК також збиратимуть медичні документи, але лише для визначення придатності до служби.

Розшук СЗЧ: чим самовільне залишення частини відрізняється від ухилення

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) передбачає, що військовий тимчасово відсутній у частині або не з'явився вчасно із відпустки або відрядження. За Кодексом про адміністративні правопорушення це карається штрафом або гауптвахтою до 15 діб. У воєнний час самовільне залишення частини на строк понад три дні перетворюється на кримінальний злочин з покаранням від п'яти до десяти років позбавлення волі. При цьому не потрібно доводити намір назавжди ухилитися - достатньо факту відсутності.

4 вересня 2025 року за законопроєктом №13260 поверненули кримінальну відповідальності за СЗЧ.

Дезертирство (ст. 408 ККУ) відрізняється наявністю наміру не повертатися; покарання за нього - 5-12 років позбавлення волі. Ухилення від військової служби (ст. 409) означає активні дії: симуляцію хвороби, навмисне завдання собі шкоди чи підробку документів. У 2025 році таких справ дуже мало, оскільки довести умисел складно. Таким чином, СЗЧ фіксується в межах військових частин, а «ухилянт» - це цивільна особа, яка не виконує обов'язків військового обліку.

Приклади: як ТЦК знаходять людей у повсякденному житті

Оренда житла або проживання не за пропискою

Чоловіки часто живуть за іншим місцем, ніж у паспорті. Завдяки обміну даними з демографічним реєстром, реєстром територіальної громади та базами постачальників ЖКП ТЦК бачать фактичні адреси. Якщо людина проживає в орендованій квартирі без декларації, пошук ускладнюється: повістка надходить за старою адресою, і лише в разі повідомлення орендодавців про мешканця або співставлення податкових та банківських транзакцій ТЦК може з'ясувати нову адресу.

Робота без офіційного оформлення

Якщо чоловік працює неофіційно, інформація про нього відсутня у реєстрі застрахованих осіб. Проте податкові служби та банки передають мінімальні відомості про рух коштів, а роботодавці зобов'язані звіряти свої списки з ТЦК. Це дозволяє виявити невідповідності, але у випадку повної «тіні» знайти таку людину складніше.

Тимчасові виїзди та оренда за кордоном

Дані про перетин кордону та тривалість перебування за межами України передаються до «Оберігу» через прикордонну службу. Якщо чоловік перебуває за кордоном, ТЦК фіксує його відсутність і може оголосити в розшук після закінчення відстрочки. При поверненні інформація надходить до МВС, і порушника можуть затримати, якщо він вже у розшуку.

Алгоритм на практиці

Коли ТЦК отримує інформацію про порушника, система автоматично створює кейс у реєстрі «Оберіг». Працівники перевіряють коректність даних, зіставляючи їх з демографічним реєстром, податковою базою, реєстрами МВС та Пенсійного фонду. Якщо інформація не збігається, ТЦК надсилає повістку або штраф до місця проживання; ухилянта можуть викликати телефонним дзвінком чи повідомленням у додатку «Резерв+».

Чому знайти «ухилянтів» не завжди просто

Попри цифровізацію, система має слабкі місця. Реєстри наповнюють органи місцевого самоврядування, а дані про зміну місця проживання часто оновлюються із запізненням. Частина населення не декларує оренду житла, не подає інформацію про сімейний стан або зареєстровану дитину. Якщо місце проживання не задеклароване, автоматична постановка на облік доручається ТЦК, але порядок пошуку таких осіб законодавством не визначений. У багатьох реєстрах немає єдиного ідентифікатора, що спричиняє дублювання та помилки. Також існують обмеження конфіденційності: банки передають лише обмежені дані, а медичні архіви - лише придатність до служби. Через це розшук часто спирається на старі адреси, фізичні перевірки та співпрацю з поліцією.

Роль юридичних сервісів та AI‑юриста

Усвідомлення своїх прав і обов'язків допомагає уникнути проблем із ТЦК. Портали правової допомоги, зокрема PravoHUB, та їхні AI‑юристи надають консультації онлайн, роз'яснюють, як подати витяг з реєстру, оновити військовий квиток чи оскаржити неправомірні дії ТЦК. Залучення юриста онлайн дозволяє зменшити ризики, своєчасно оновити дані та уникнути штрафів.

Висновки

У 2025 році ТЦК шукають «ухилянтів» за допомогою електронних реєстрів, інтегрованих через «Трембіту». Основні джерела - демографічний реєстр, реєстр територіальної громади, реєстри МВС, податкова та банківська інформація, пенсійні й соціальні бази. Повістка надходить за задекларованою адресою, яку можна перевірити через портал «Дія». Якщо людина не зареєструвалася, автоматична постановка на облік відбувається за даними реєстрів, але виявити її фактичне місце проживання може бути складно через недосконалість баз і приховування інформації.