Це — велика спроба держави підтримати економіку і тих, хто працює в умовах бойових дій. Але разом із підтримкою з'являються нові правила, бюрократія та можливості для зловживань.
Що саме хочуть змінити і навіщо
Законопроєкт вводить комплекс заходів для суб’єктів господарювання та цивільних, які фактично і особисто виконували роботу на територіях, де йдуть або йшли бойові дії. Головні зміни:
1) Для підприємств, що працюють на «прифронтових» територіях (включених до Переліку), пропонують знизити ставку податку на прибуток до 9% на період воєнного стану та 2 роки після його припинення — але за умовою, що не менше 90% сплачених минулого року місцевих податків були зараховані саме до місцевих бюджетів таких громад.
2) Для людей, які фактично працювали на активних бойових діях і набули статусу «учасника забезпечення життєдіяльності», пропонують звільнення від ПДФО окремих виплат за підтверджені періоди (за умови документального підтвердження статуса і періодів). Податковий агент у разі наявності документів не утримує ПДФО з таких виплат.
3) Запроваджується формальний статус «учасника забезпечення життєдіяльності» (набирається безстроково) з критеріями: документально підтверджені періоди фактичного перебування на території — не менше 6 місяців для активних бойових дій або 12 місяців для можливих бойових дій; порядок надання, підтвердження та перевірки визначить Кабмін. Статус дає трудові, соціальні, пенсійні преференції (подвійний страховий стаж, додаткова відпустка 7 днів, медогляди, психологічна підтримка, одноразова допомога при пораненнях тощо).
4) Змінюються правила приватизації для об’єктів на постраждалих територіях: можливість розстрочки оплати до 5 років, повторні аукціони з пониженням стартової ціни, інші механізми стимулювання відновлення.
Чому це робиться
Офіційна мета — утримати економічну активність у прифронтових територіях, зменшити відтік підприємств і людей, заохотити відновлення і забезпечити соціальний захист тих, хто працює в підвищеному ризику.
- Вигоди: податкові пільги для підприємств (9% замість 18%), податкові пільги для працівників, формалізація статусу і прав на додаткові відпустки, підвищення оплати праці, зарахування страхового стажу у підвищеному коефіцієнті, пільги з ЖКП і допомога при пораненнях; стимул для приватизації і відновлення інфраструктури.
- Ризики та втрати: значна дискреція у визначенні статусу (уповноважений орган, порядок Кабміну) — ризик довгих перевірок і відмов; немає автоматичного повернення податку за періоди до набрання чинності (тобто раніше сплачений ПДФО не повернуть автоматично); умова 90% відрахування до місцевих бюджетів може відсікати реальних платників, що тимчасово змінили податкову адресу або були вимушено переміщені; додаткові витрати держбюджету на гарантії й пільги, що може тиснути на інші видатки; ризик зловживань при приватизації (сприяння «своїм» покупцям, непрозорі розстрочки) і податкових схем (штучне розміщення бізнесу в «прифронтових» зонах); збільшення адміністративного навантаження для роботодавців та бухгалтерій при підтвердженні періодів; можливі складнощі з документальним підтвердженням у випадках втрати документів через бойові дії.
- Кого торкнеться: місцеві підприємства і великі оператори, що працюють на прифронті; працівники, які фізично працювали на цих територіях; працівники, тимчасово залучені з інших регіонів; місцеві громади (бюджети); потенційні покупці об’єктів приватизації; контролюючі органи і Кабмін, який має напрацювати порядок.
Чіткий висновок з огляду на права людини
За своєю сутністю законопроєкт — соціально-економічна ініціатива, що надає потрібні пільги й гарантії людям і бізнесу у складних умовах. Це позитивно з точки зору захисту праці, пенсійних прав і матеріальної підтримки осіб, які ризикували, працюючи на бойових територіях. Водночас важливо пам’ятати: пільги залежать від адмінпроцедур і документального підтвердження — це створює ризик бюрократичних бар’єрів і свавілля при наданні статусу. Ніяких нових повноважень, що обмежують недоторканність житла чи свободи (наприклад, обшуків без суду), законопроєкт не вводить. Однак корупційні ризики в частинах, що стосуються приватизації, розстрочок платежів і визначення переліків, можуть підривати довіру й реальну користь для суспільства.
Коли й як це запрацює на практиці
Закон набирає чинності з 1-го числа місяця, наступного за місяцем публікації. При цьому Кабмін має ухвалити низку підзаконних актів у місячний строк — отже перші практичні правила (порядок підтвердження періодів, перелік уповноваженого органу, правила приватизації) можуть зʼявитися не раніше ніж через місяць після публікації. Реальна виплата пільг та застосування 9%-ї ставки залежатиме від готовності Мінфіну, місцевих рад і реєстрів.
Що робити вже зараз — конкретні поради
Для працівників і громадян:
1) Збирайте й зберігайте будь‑які документи, що підтверджують фактичне перебування і виконання роботи (накази, розпорядження, табелі, довідки про відрядження, журнали чергувань, квитки, відомості роботодавця). Копії насамперед — електронні й паперові.
2) Якщо документи втрачені через бойові дії — фіксуйте це письмово (заяви працівника, довідки від органів) та звертайтеся до держреєстрів і роботодавця для відновлення відомостей.
3) Готуйтеся запитувати статус у «уповноваженого органу» — відстежуйте порядок його надання, терміни розгляду і підстави відмов. У разі відмови готуйтеся оскаржувати рішення в адміністративному порядку або в суді.
Для роботодавців, МСП і великого бізнесу:
1) Перевірте, чи відповідаєте критеріям для 9%-ї ставки: систематизуйте платежі місцевим бюджетам за попередній рік — доведення 90% може бути складним, особливо для компаній з переміщеними підрозділами.
2) Налагодьте внутрішню документацію про перебування співробітників на території, процеси збору доказів, форми заяв і зразки довідок — щоб оперативно видавати документи, які знадобляться при підтвердженні статусу.
3) Підготуйтеся до того, що податкові агенти можуть не призупиняти утримання ПДФО до отримання документів — плануйте касовий та кадровий менеджмент, юридичні процедури для подальшого перерахунку.
4) Будьте уважні до процедур приватизації: вимагайте максимальної прозорості аукціонів, умов розстрочки і публічного моніторингу, контролюйте ризик необґрунтованих преференцій для окремих учасників.
Для громадських організацій і контролюючих інституцій:
1) Моніторьте критерії надання статусу та механізми приватизації — публікуйте вибіркові перевірки, звертайте увагу на випадки непрозорих рішень Кабміну чи уповноваженого органу.
2) Готуйте шаблони скарг і позовів для тих, кому відмовили всупереч зібраним доказам.
Коротко про головне: законопроєкт дає реальні пільги й гарантії для бізнесу та людей, які працювали в дуже складних умовах. Преференції можуть допомогти утримати економіку прифронтових територій і підвищити захист працівників. Але практична користь залежатиме від чітких, прозорих правил Кабміну, відсутності корупційних схем при приватизації та від справедливого і оперативного порядку підтвердження статусу — інакше пільги перетворяться на джерело зловживань і невиправданих витрат бюджету.