Увага. Держава пропонує зробити представницькі органи корінних народів повноцінними юридичними акторами через створення їхніх виконавчих органів — це може бути прорив у практичній роботі, але й водночас потенційна пастка без додаткових гарантій.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Законопроєкт дає представницьким органам корінних народів право створювати виконавчі органи, які стають юридичними особами: мають баланс, рахунки в Казначействі та банках, можуть наймати працівників, укладати цивільно-правові та трудові договори, отримувати бюджетні кошти. Державний реєстраційний статус для таких виконавчих органів пропонують делегувати центральному органу виконавчої влади, що відповідає за політику у сфері релігії, корінних народів і національних меншин. Якщо Кабмін позбавить представницький орган статусу — створений виконавчий орган підлягає ліквідації; якщо протягом року представницький орган не припинить виконавецький орган, це зробить центральний орган влади протягом місяця. Окрім того, у перелік суб’єктів, на які не поширюються правила розкриття кінцевих бенефіціарів, пропонують включити такі виконавчі органи — тобто вони отримують певну пільгу з точки зору публічної прозорості власників.
- Вигоди: дає реальний інструмент для оперативного управління — можна наймати працівників, отримувати гранти і держфінансування, укладати договори, відкривати рахунки; підвищує інституційну спроможність представницьких органів; полегшує взаємодію з держорганами і донорами.
- Ризики: концентрація реєстрації і вирішальної ролі у центрального органу та Кабміну створює політичний вплив і ризик втручання; включення виконавчих органів до переліку, що не розкривають бенефіціарів, знижує прозорість і підвищує ризики зловживань, відмивання коштів або привласнення бюджетних ресурсів; можливі внутрішні конфлікти щодо представництва й повноважень, що призведе до судових спорів і затрат часу/коштів.
- Втрати / прямі й непрямі витрати: якщо механізм контролю не закладено — ризик втрати бюджетних коштів через корупційні схеми; додаткові адміністративні витрати на створення і ведення виконавчих органів (реєстрація, бухоблік, аудит); для держави — витрати на контроль і ліквідацію проблемних структур; для донорів і бізнесу — репутаційні ризики при співпраці з непрозорими структурами.
Кого це торкнеться і коли запрацює. Насамперед — представницьких органів корінних народів і їхніх громад; також центрального органу виконавчої влади, що відповідає за релігію/корінні народи/нацменшини, донорів, громадських організацій, бізнесу-партнерів. Закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням — отже зміни можуть почати працювати дуже швидко. Механіка ліквідації дає чіткий термін — рік після позбавлення статусу для рішення від представницького органу; далі — місяць для рішення центрального органу.
Оцінка — добре це чи погано для суспільства. Універсально кажучи: позитивний за змістом крок для підвищення спроможності представницьких органів корінних народів — дає інструменти для роботи. Проте без додаткових запобіжників це рішення створює високі ризики непрозорості, захоплення ресурсів політичними або корупційними групами та посилення адміністративного контролю. Тобто потенціал є, але реалізація критично залежатиме від деталей процедур реєстрації, фінансової звітності та механізмів підзвітності.
Що робити вже зараз (практичні кроки):
1) Представницьким органам корінних народів: оновіть або підготуйте статути/положення виконавчого органу — з чіткими процедурами призначення керівництва, внутрішнього контролю, аудиту і прозорої фінансової звітності; обов’язково закладайте механізми контролю громади (звітні збори, ревізійні комісії). Паралельно підготуйте модель договорів, кадрову політику і фінансові регламенти.
2) Для донорів і партнерів: вимагайте відкритої фінансової звітності, незалежного аудиту, прозору процедуру відбору контрагентів; за можливості наполягайте на добровільному розкритті інформації про бенефіціарів навіть у разі юридичної пільги.
3) Для законодавців і громадських організацій: наполягати на доопрацюванні проєкту — додати вимоги щодо щорічних публічних фінзвітів, зовнішнього аудиту для отримувачів бюджетних коштів, конфлікту інтересів, прозорих процедур ліквідації та критеріїв позбавлення статусу представницького органу.
4) Для бізнесу і МСП: робіть due diligence партнера; вимагайте підтвердження повноважень органів, публічні фінзвітності й договори з чіткими гарантіями виконання.
Якщо ви представник громади — скористайтесь моментом, щоб привести внутрішнє управління у порядок: розробіть посадові інструкції, стандарти публічної звітності та відкриті процедури обрання представників.