Коротко й прямо: держава пропонує не оподатковувати державну компенсацію 50% вартості товарів, пошкоджених або знищених через війну, і дозволити платникам податків частково (на 50%) враховувати документально підтверджені витрати на відновлення або придбання однорідних товарів. Це — спроба швидше відновити торгівлю й зберегти бізнеси, але з обмеженнями й ризиками зловживань.
Що саме хочуть змінити і навіщо
Законопроєкт вносить три ключових новації в перехідні положення Податкового кодексу:
1) Виключається старе положення про «кешбек» («Зроблено в Україні»).
2) Для платників податку на прибуток: дохід у вигляді державної грошової допомоги як компенсація 50% вартості пошкоджених/знищених товарів не включається в базу оподаткування; крім того, фінансовий результат може бути зменшений на суму, що дорівнює 50% документально підтверджених витрат на ремонт або придбання однорідних товарів. Є обмеження: у кожному періоді таке зменшення не може перевищувати 50% прибутку до застосування цієї норми; невикористану суму можна переносити; одну й ту ж суму витрат можна врахувати лише один раз. Порядок підтвердження визначить Кабмін.
3) Для платників єдиного податку (групи 1–3), які здійснюють роздрібний продаж: компенсація 50% також не включається до доходу; вони отримують право зменшувати доходи/авансові платежі або зменшувати аванс (для груп 1–2) на 50% документально підтверджених витрат з аналогічними лімітами по періодах і перенесенню залишків. Е-резиденти третьої групи — поза цією пільгою.
Період дії: норми застосовуються на період воєнного стану, проголошеного від 24.02.2022, та до 31 грудня року, в якому воєнний стан припинено або скасовано. Закон набирає чинності через 20 днів після опублікування і застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 липня 2026 року.
- Вигоди: оперативна фіскальна нейтралізація компенсації (не створює додаткового оподатковуваного доходу), підтримка ліквідності МСП і роздрібників, зниження ризику зупинки продажів і втрати робочих місць; стимул до відновлення запасів і збереження податкової бази в середньо- і довгостроковій перспективі.
- Ризики і втрати: короткострокове зниження надходжень з податку на прибуток і єдиного податку; високі ризики зловживань і шахрайства — без чіткої, прозорої процедури підтвердження можна отримати фіктивні «витрати»; ризик подвійного врахування витрат у суміжних режимах, якщо контроль не буде скоординований; е-резиденти третьої групи залишаються без підтримки — можлива дискримінація певних бізнес-моделей; адміністративне навантаження на податківців і бізнес через необхідність додаткових перевірок і заяв.
Оцінка для різних категорій:
- Громадяни/покупці: опосередковано виграють від збереження поставок та робочих місць — ціни можуть стати стабільнішими. Можлива мінімальна пряма вигода лише у випадку зниження цін через відновлення ринку.
- Малі та середні підприємства (МСП): отримують реальну допомогу ліквідністю (можливість зменшити авансові платежі, компенсувати частину витрат). Але ефект обмежений лімітами (50% по витратах і 50% по прибутку/доходу в періоді) — тому для бізнесів з великими збитками цього може бути недостатньо. Значна роль належить оперативній і зрозумілій процедурі підтвердження збитків.
- Великий бізнес: користь є, але відчутно обмежена правилами («не більше 50% прибутку» в періоді). Великі компанії зможуть планувати використання цієї пільги, але фіскальний ефект для бюджету буде помітнішим через масштаби витрат.
- Ризик корупції/зловживань: високий, якщо Кабмін і контролюючі органи не введуть відкриті критерії, електронну взаємодію (реєстри пошкоджень, фото- і відеодокази, актів), прозору процедуру розгляду заяв і єдину базу компенсацій.
- Прямі й непрямі витрати: короткострокова втрата податкових надходжень; витрати на адміністрування та перевірки; у довшій перспективі — потенційне збереження платників і зростання надходжень.
- Кого торкнеться: платники податку на прибуток і платники єдиного податку (1–3 групи, які торгують роздрібно); уразливі — малі торгові точки, склади, магазини і виробники зі збитками від бойових дій.
- Коли й як запрацює: норми почнуть діяти після опублікування закону (через 20 днів) і застосовуватимуться до періодів з 1 липня 2026 року; одночасно Кабмін має ухвалити порядок підтвердження і форму заяв/документів.
Висновок — добре це чи погано?
У загальному — ідея правильна: фінансово нейтралізувати компенсацію і дозволити частково відшкодовувати витрати — це необхідний антикризовий інструмент. Але його користь залежатиме від якості реалізації. Якщо Кабмін і податкова зроблять прозорий, технічно зрозумілий порядок підтвердження та мінімізують «ручний» контроль, закон допоможе утримати бізнеси на плаву. Якщо ж процедури будуть розмиті або корупційні ризики неврегульовані — це стане джерелом витоків бюджету й конфліктів з платниками.
Практичні поради — що робити вже зараз
1) Збирайте всю доказову базу пошкоджень: фотозйомки, акти, інвентаризації, сертифікати, звернення в поліцію/органи місцевої влади, звіти служби безпеки; ведіть хронологію подій.
2) Документуйте витрати строго: рахунки, накладні, касові чеки, договори на ремонт/постачання; уникайте неповних або сумнівних документів.
3) Плануйте грошовий потік з урахуванням лимітів: частина витрат може залишитись нерозподіленою у першому періоді — скористайтесь переносом на наступні періоди.
4) Підготуйтеся подавати заяви/документи у податкові органи: домовтесь з бухгалтером/юристом, аби документи були зручні для перевірки.
5) Для великих компаній — синхронізуйте податкову і бухгалтерську політику (визнання доходу за МСФЗ/П(С)БО) аби уникнути невідповідностей при зменшенні фінрезультату.
6) Слідкуйте за актами Кабміну: вони визначать формат підтвердження та строки розгляду; без цих постанов реалізація неможлива.