Що змінює законопроєкт №15511: Проєкт Закону про внесення змін до підрозділів 1, 4 і 8 розділу XX Податкового кодексу України щодо податкової підтримки відновлення та заміни товарів, пошкоджених або знищених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

№ 15511 · зареєстровано 14.08.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
ПозитивнийРейтинг: +35

Коротко про те, як пропонують звільнити від податку компенсацію 50% вартості пошкоджених/знищених товарів, дозволити часткові податкові відрахунки для відновлення та хто від цього виграє або ризикує.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Не про репарації — про податки, але для людей і бізнесу це дуже практично. Якщо у вас згорів склад або розбито товар у магазині через бойові дії — держава пропонує зняти частину податкових перешкод, щоб швидше відновитися. Але є важливі «але».

Що хочуть змінити і навіщо. Основна ідея законопроєкту: на період дії воєнного стану (і до 31 грудня року його скасування) не включати до доходу отриману від держави компенсацію — 50% вартості товарів, які були пошкоджені або знищені під час бойових дій. Крім того, дозволити платникам податку на прибуток і роздрібним платникам єдиного податку враховувати в податковому обліку 50% фактичних і документально підтверджених витрат на ремонт або купівлю однорідних товарів (але з лімітом: у щокварталі/періоді зменшення не більше 50% прибутку/доходу, а невраховану частину можна переносити). Для платників першої–другої груп єдиного податку — можливість зменшувати авансові внески (але не більше ніж на 50% місячного внеску). Порядок підтвердження пошкодження та витрат, а також порядок подачі заяв — покладено на Кабмін (повинен розробити вказівки протягом 20 днів після публікації закону). Закон набирає чинності через 20 днів після публікації і застосовується з 1 липня 2026 року.

  • Вигоди: прискорює відновлення бізнесу і роздрібної торгівлі; зменшує податкове навантаження на отримувачів компенсацій (допомога не оподатковується); дозволяє врахувати частину витрат у податковій базі; знижує ризик «податкового штрафу» за отриману державну компенсацію; підтримка малих роздрібників у ліквідності (зменшення авансових внесків).
  • Ризики і втрати: ефект сильно залежить від правил Кабміну — ризик надмірної бюрократії або невизначеності; можливі зловживання та корупційні ризики при верифікації пошкоджень (фальшиві заяви, подвійне отримання компенсацій або «переклеювання» документів); адміністративне навантаження на МСП (потрібні документи, акти, інвентаризації); часткове покриття витрат (лише 50%) може бути недостатнім для багатьох підприємств; е-резиденти третьої групи фактично виключені з права на зменшення доходу — нерівність у доступі до пільги; короткі терміни для Кабміну (20 днів) можуть призвести до поспіху і неякісних процедур.

Кого зачепить найбільше? Роздрібні магазини, оптові склади, виробництва та імпортери/дистриб’ютори, які тримали товарні запаси в Україні або використовували товари у господарській діяльності та зазнали пошкоджень/втрат через бойові дії. Малий бізнес на єдиному податку (особливо ті, хто продає «в роздріб з прилавка») отримає прямі механізми компенсації авансових платежів. Великі підприємства отримають податкову вигоду через невключення компенсації в об’єкт оподаткування та можливість коригувати фінрезультат, але виграш обмежений правилом «не більше 50% прибутку у періоді».

Наскільки це захищає права людини і власності? Податково це крок у бік захисту права власності та економічної життєздатності: держава не намагається «з’їсти» компенсацію через податок, а дає часткове податкове визнання витрат на відновлення. Утім, захист залежатиме від прозорості та чіткої процедури верифікації пошкоджень. Якщо Кабмін встановить зрозумілі, об’єктивні і швидкі правила — норма підсилить економічні права потерпілих; якщо ні — люди та бізнес зіткнуться з відмовами, затримками і ризиком корупції.

Коли і як це працюватиме на практиці? Закон починає застосовуватись із 1 липня 2026 року, але для реалізації життєво необхідні підзаконні акти Кабміну (порядок підтвердження пошкодження/знищення, форма заяви, перелік документів, механізм верифікації). Кабмін має 20 днів після публікації закону на розробку. На практиці перші місяці будуть перехідними: багато залежатиме від якості форм і процедур, від того, наскільки просто подати заяву і отримати податкове визнання витрат.

Висновок для суспільства. Закон — корисний інструмент підтримки економічного виживання бізнесу після бойових пошкоджень: він знімає податкову перепону для державної компенсації і дає механізм часткового врахування витрат. Але позитив — умовний: ефективність залежатиме від прозорих правил Кабміну та належного контролю. Без жорстких протифродових механізмів та чітких критеріїв підтвердження пошкоджень користь від норми може бути знижена, а ризики — зростуть. Тобто це поліпшення, але не безпечний і самодостатній захист прав.

Що робити вже зараз (корисні кроки для громадян і бізнесу):

- Документуйте пошкодження негайно: фотографії з датою/геолокацією, відео, описи, інвентарні списки, акти (складіть акт прийому-передачі/акт пошкодження), свідки.

- Збирайте первинні документи на витрати: рахунки, накладні, платіжні документи, договори з ремонтниками або постачальниками, акти виконаних робіт.

- Повідомляйте страхову компанію, місцеві органи влади або правоохоронні органи (якщо це передбачено) і зберігайте копії звернень і відповідей.

- Налагодьте внутрішній облік: окрема розшифровка витрат на відновлення/заміну, щоб уникнути повторного врахування одних і тих самих витрат.

- Як тільки Кабмін опублікує порядок — дійте швидко: подавайте заяви, додавайте повний пакет документів, зберігайте всі копії та електронні сліди подачі.

- Зверніться до свого бухгалтера/податкового радника та, за потреби, до адвоката — для правильної підготовки документів та захисту інтересів у разі відмови контролюючого органу.

- Для бізнесу: впровадьте елементи контролю закупівель і постачань, щоб убезпечитися від звинувачень у фіктивних витратах; не намагайтеся «зрізати кути» — ризики перевірок і штрафів після аудиту можуть перевищити короткострокову вигоду.

Оцінка PravoHub (public_rating): +35. Чому так? Закон надає реальні податкові полегшення, що підтримують право власності й економічну життєздатність — це позитив. Але ключові параметри (порядок верифікації, форми, критерії) віддані на розробку Кабміну, є ризики бюрократії, нерівного доступу (е‑резиденти третьої групи) і корупційних схем при верифікації. Отже — помітне покращення, але із помітними ризиками, які треба нейтралізувати деталями в підзаконних актах.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 17.08.2026Надано для ознайомлення
  • 15.08.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 14.08.2026Передано на розгляд керівництву
  • 14.08.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот