Коротко й по-людськи: держава готує масштабні зміни для того, щоб брати ПДВ з покупок через інтернет (особливо з платформ/маркетплейсів) і прилаштувати митні процедури під нові правила дистанційного продажу. Це зачіпає і звичні посилки, і роботу поштових операторів та експрес-перевізників. Для багатьох людей це означатиме нові платежі при ввезенні, а для платформ — жорсткіший контроль і фінансові гарантії.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
Головна ідея законопроєкту — привести митні правила у відповідність до правил оподаткування дистанційних продажів (тобто щоб ПДВ на товари, куплені через інтернет-платформи, було надійно нараховано й сплачено). Для цього пропонують:
- зобов’язати платформи (підприємства електронного інтерфейсу) стати платниками ПДВ, вести детальний облік продажів та надавати митним органам електронні дані (унікальні номери операцій, вартість, дату оплати тощо);
- якщо платформа — нерезидент, вона мусить призначити посередника в Україні, який теж стає відповідальним платником ПДВ і повинен надавати доступ до облікових записів;
- операторам поштового зв’язку й експрес-перевізникам дозволяють декларувати посилки не митною декларацією в класичному розумінні, а реєстрами (тимчасовими і додатковими) у вигляді наборів даних; ці реєстри замінюють митні декларації;
- вводиться поріг «150 євро» для низькооцінених дистанційних продажів: для товарів на адресу громадян в одній депеші від одного відправника до 150 євро — особливий режим декларування (через додаткові реєстри) і окремі правила оподаткування ПДВ;
- оператори подають тимчасові реєстри під зобов’язання подати додаткові реєстри і сплатити мита/ПДВ протягом 60 днів; митні платежі сплачують за додатковим реєстром;
- при випуску товарів для дистанційних продажів ПДВ нараховується не в момент ввезення, а з дати отримання продавцем коштів (тобто момент виникнення податкового зобов’язання пов’язують з оплатою продавцю);
- запроваджують «опційну індивідуальну гарантію» (опційна гарантія) як спосіб забезпечення сплати ПДВ; вимога щодо розміру забезпечення в окремих місцях може бути істотною (наприклад, згадується еквівалент 100 000 євро для визначення розміру забезпечення в певних випадках);
- автоматизовані системи управління ризиками матимуть більшу роль: для дистанційного продажу встановлено зменшення форм і обсягів митного контролю автоматикою, а результати «безпроблемного» огляду можуть фіксуватися лише електронно.
- Вигоди: упорядкування правил (легше інтегрувати ПДВ у бізнес-процеси платформ), потенційне збільшення надходжень до бюджету; швидше оформлення «чистих» посилок через реєстри; зрозуміліша відповідальність за сплату ПДВ (платформа/посередник), можливість уникнути множинних індивідуальних процедур при масових відправленнях.
- Ризики/втрати: значне розширення обсягу електронної інформації, яку мають передавати платформі та оператори — ризик витоків і втручання в приватність покупців; зростання витрат і фінансового тиску на операторів, платформи та посередників (попередня сплата/гарантії, банківські рахунки для іноземної валюти); висока сума забезпечення (100 000 євро) — бар’єр для малого бізнесу та нових гравців; можливість оперативного блокування прийому нових реєстрів до усунення заборгованості; посилення адміністративної відповідальності (хоча є одноразове звільнення для низької вартості до 150 євро на перехідний період); автоматизація скорочує участь людини — це може дати і переваги (швидкість), і ризики (менше прозорого людського контролю, більша роль оцінних рішень системи управління ризиками).
- Кого вдарить найбільше: кінцеві покупці (можливі додаткові націнки/комісії), малі інтернет-продавці та невеликі платформи (фінансові гарантії і вимоги обліку), оператори поштового зв’язку й експрес-перевізники (нові реєстри, відповідальність за платежі, витрати на IT), іноземні маркетплейси (потрібен посередник і облік), бізнес, що експортує дрібні відправлення.
Що це означає для прав людини (коротко і відверто): безпосереднього звуження «недоторканності житла» (у сенсі права на захист від фізичного входу) закон не запроваджує — мова про митні формальності з посилками. Водночас закон суттєво посилює збір і обіг персональних і комерційних даних (інформація про покупців, унікальні комерційні номери операцій, деталі платежів, доступ митниці до облікових записів платформ). Це підвищує ризики неправомірного доступу, витоків або непрозорого використання даних. Автоматизація і делегування відповідальності операторам з одного боку спростить життя, але з іншого — створює додаткові «точки тиску» (блокування реєстрів, вимоги про сплату, штрафи), які можуть негативно вдарити по громадянах та малому бізнесу.
Коли і як це запрацює на практиці: Закон набирає чинності від дня опублікування, але ключові положення щодо дистанційного продажу запускаються після рішення Кабміну про готовність (щонайменше через 45 днів після публікації такого рішення і не раніше 1 січня 2027 року). Одночасно Кабмін готує численні підзаконні акти (переліки полів електронних декларацій/реєстрів, порядок обліку платформ, процедури звірки з Казначейством тощо) — без них робота системи неможлива. Отже, на практиці впровадження буде поступовим, але з жорсткими дедлайнами для операторів і платформ.
Висновок для суспільства з огляду на права людини: з фіскальної точки зору ініціатива може підвищити надходження і гармонізувати правила з європейськими практиками. Але з погляду захисту прав людини є серйозні питання: підвищене збирання даних про приватні покупки, обов’язкова передача доступу до бізнес-обліку митниці, великі фінансові гарантії — усе це підвищує ризики для приватності, економічної свободи малого бізнесу та створює простір для адміністративного тиску й потенційних зловживань. Автоматизація має бути прозорою і підконтрольною; цього зараз у проєкті недостатньо прописано.
Практичні поради — що робити вже зараз:
- Громадянам: зберігайте чеки, реквізити платежів і кореспонденцію від продавця / платформи; документуйте дату оплати — вона може стати податковим моментом; слідкуйте за повідомленнями від поштового оператора про додаткові платіжні вимоги.
- Малому бізнесу і продавцям: готуйте облікові системи так, щоб можна було видавати унікальні комерційні контрольні номери й формувати деталізовані звіти; проконсультуйтесь з бухгалтером щодо нових ПДВ-обов’язків і моменту виникнення податкового зобов’язання;
- Платформам/нерезидентам: визначіть посередника в Україні, підготуйте доступ для митниці до облікових записів і продумайте механізми захисту даних; оцініть витрати на гарантії і можливі банківські потреби;
- Операторам пошти/експресу: готуйте IT-інфраструктуру для подачі тимчасових і додаткових реєстрів у вигляді наборів даних; відпрацьовуйте механізми отримання інформації від платформ та її передачі митниці; продумайте бізнес-модель на випадок попередньої оплати ПДВ/мит.
- Усі: стежте за підзаконними актами Кабміну (переліки полів, порядок подання реєстрів, форма гарантій) — вони визначать реальну практику; звертайтесь до юриста/податкового консультанта для оцінки впливу на конкретні операції; документуйте випадки зловживань задля подальших оскаржень.