Коротко і чесно: це не просто бухгалтерський звіт — це перелік рішень, які прямо визначають, чи збережуться пенсії, субсидії, програми відновлення житла і наскільки прозоро витрачатимуться гроші під час війни.
Що саме держава «хоче змінити» і навіщо
Верховна Рада пропонує взяти до відома звіт уряду про виконання держбюджету‑2025 і доручити Кабміну («вжити заходів») щодо низки управлінських проблем. Фактично йдеться про такі напрямки:
- ще більша залежність бюджету від зовнішньої допомоги та умовних правочинів (ініціативи ERA/ULCM — кредити і гранти, які частково залежать від механізмів із замороженими активами РФ);
- значне посилення фінансування сектору безпеки й оборони (більшість витрат 2025 року припала саме на цей сектор);
- широке використання спецфондів, надходжень у натуральній формі та грантів, які плануються і розподіляються поза стандартним бюджетним циклом;
- застосування розширених повноважень Кабміну в умовах воєнного стану (перерозподіли, рішення без погодження з Комітетом у багатьох випадках);
- низка управлінських ініціатив: скоротити податковий борг, покращити адміністрування, упорядкувати пільги, ввести офіційну щомісячну звітність по публічних інвестиціях з 01.01.2027 та вдосконалити управління держборгом і ліквідністю.
Що це реально дає і чим загрожує
- Вигоди: дозволило покрити величезні потреби оборони у 2025 році, утримати соціальні виплати у складних обставинах, залучити великі транші зовнішньої допомоги та грантів, частково перелаштувати джерела доходів (гранти, інші власні надходження бюджетних установ).
- Втрати/ризики для громадян: високий дефіцит і держборг (>100% ВВП) означають ризик податкового тиску або скорочення соціальних програм у майбутньому; затримки з відшкодуванням ПДВ і накопичення податкового боргу б’ють по бізнесу і по грошовому обороту; недостатня прозорість (відкладена щомісячна звітність по ПІП до 2027 року, не всюди опубліковано звіти) знижує контроль громадян за витратами.
- Наслідки для МСП і великого бізнесу: підвищені ставки по ОВДП і велика середньозважена дохідність змушують бізнес конкурувати з державними запозиченнями; велика частина надходжень — це гранти і спеціальні рахунки (United24, спецрахунки НБУ) — отже, державні закупівлі та програми відновлення затримуються; податкові перевірки і нарахована пеня істотно підвищили податкові ризики для експортерів і учасників ЗЕД.
- Корупційні ризики: значна дискреція Кабміну в перерозподілі коштів у воєнний час, великі залишки на спеціальних рахунках, широке використання невизначених «інших власних надходжень» (включно з майном в натуральній формі), не повністю впроваджені рекомендації Рахункової палати — усе це створює можливості для зловживань і слабкий парламентський/суспільний контроль.
- Прямі й непрямі витрати: зростання витрат на обслуговування боргу у майбутні роки; ризик невиконання інвестиційних проєктів через несвоєчасне використання зовнішніх коштів; адміністративні витрати на врегулювання податкового боргу і надання компенсацій постраждалим.
- Кого торкнеться найпершим: пенсіонерів і отримувачів соцдопомоги (через майбутній фіскальний тиск), постраждалих від руйнувань (компенсації йдуть через спеціальні фонди), учасників ЗЕД і виробників (ПДВ/акцизи, митні надходження), місцеві громади (затримки субвенцій і перерозподіли).
- Коли і як запрацює на практиці: основні рішення вже діяли в 2025 році (перерозподіли, гранти, запозичення). Запровадження офіційної щомісячної звітності з ПІП — з 1 січня 2027 року; надання Кабміном доручень і виконання рекомендацій Рахункової палати повинне статися за термінами, визначеними цією постановою (зокрема шести місяців для низки пунктів), проте ризик затримки виконання високий.
Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини
З одного боку, бюджет‑2025 врятував критично важливе — забезпечення оборони та мінімального соціального захисту у воєнний час. З іншого — модель фінансування виявилася дуже залежною від зовнішніх грантів і умовних зобов’язань, державні кошти стали менш прозорими (велика питома вага спецфондів, надходжень у натуральній формі, рішень Кабміну за спрощеною процедурою). З погляду прав людини це створює серйозні ризики: недофінансування соціальних прав у довгостроковій перспективі, зменшення можливостей контролю суспільством над витратами, а отже — підвищений ризик зловживань. Оцінка: більше ризиків, ніж користі (public_rating негативний).
Що робити вже зараз — поради громадянам і бізнесу
Коротко і практично:
Громадянам: зберігайте документи про пошкоджене/втрачене житло і майно (фото, акти, заяви), уважно фіксуйте отриману допомогу; звертайтеся до місцевих депутатів і громадських контролерів з вимогою публікації інформації про витрати фонду ліквідації наслідків і використання грантів.
Бізнесу (МСП і великим компаніям): упорядкуйте електронну документацію (закупівлі, ПДВ‑накладні), контролюйте нарахування пені та штрафів, за потреби оскаржуйте самі нарахування через адвоката; готуйтесь до конкуренції з державними запозиченнями за фінансовий ресурс — плануйте ліквідність.
Громадянському сектору і місцевій владі: вимагайте щомісячної інформації про ПІП і списків отримувачів грантів, перевіряйте договори підрядів, ініціюйте незалежні аудити там, де накопичуються залишки.
Юридичні дії: подавати запити на доступ до публічної інформації (якщо звіт Казначейства/КМУ не оприлюднено), оскаржувати неправомірні відмови в суді, звертатися до Рахункової палати і до народного депутата за роз’ясненнями і публічними слуханнями. Для бізнесу — мати консультанта з податкового права поруч, щоб оскаржувати несправедливо нараховані пені.
Підсумок: звіт вирішив конкретні нагальні проблеми — але не закрив головні прогалини: прозорість витрачання, контроль за пільгами, системне управління держборгом і ризиками. Тому сьогодні важливо не лише читати цифри, а вимагати від держави конкретних і контрольованих кроків — і готуватися юридично захищати свої права.