Що змінює законопроєкт №15408: Проєкт Постанови про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"

№ 15408 · зареєстровано 14.07.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -30

Коротко про те, що держава зробила з бюджетом‑2025: чому зросли витрати на оборону, як формувалися надходження, які ризики для соціальних прав, бізнесу та прозорості залишилися.

Коротко і чесно: це не просто бухгалтерський звіт — це перелік рішень, які прямо визначають, чи збережуться пенсії, субсидії, програми відновлення житла і наскільки прозоро витрачатимуться гроші під час війни.

Що саме держава «хоче змінити» і навіщо

Верховна Рада пропонує взяти до відома звіт уряду про виконання держбюджету‑2025 і доручити Кабміну («вжити заходів») щодо низки управлінських проблем. Фактично йдеться про такі напрямки:

- ще більша залежність бюджету від зовнішньої допомоги та умовних правочинів (ініціативи ERA/ULCM — кредити і гранти, які частково залежать від механізмів із замороженими активами РФ);

- значне посилення фінансування сектору безпеки й оборони (більшість витрат 2025 року припала саме на цей сектор);

- широке використання спецфондів, надходжень у натуральній формі та грантів, які плануються і розподіляються поза стандартним бюджетним циклом;

- застосування розширених повноважень Кабміну в умовах воєнного стану (перерозподіли, рішення без погодження з Комітетом у багатьох випадках);

- низка управлінських ініціатив: скоротити податковий борг, покращити адміністрування, упорядкувати пільги, ввести офіційну щомісячну звітність по публічних інвестиціях з 01.01.2027 та вдосконалити управління держборгом і ліквідністю.

Що це реально дає і чим загрожує

  • Вигоди: дозволило покрити величезні потреби оборони у 2025 році, утримати соціальні виплати у складних обставинах, залучити великі транші зовнішньої допомоги та грантів, частково перелаштувати джерела доходів (гранти, інші власні надходження бюджетних установ).
  • Втрати/ризики для громадян: високий дефіцит і держборг (>100% ВВП) означають ризик податкового тиску або скорочення соціальних програм у майбутньому; затримки з відшкодуванням ПДВ і накопичення податкового боргу б’ють по бізнесу і по грошовому обороту; недостатня прозорість (відкладена щомісячна звітність по ПІП до 2027 року, не всюди опубліковано звіти) знижує контроль громадян за витратами.
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: підвищені ставки по ОВДП і велика середньозважена дохідність змушують бізнес конкурувати з державними запозиченнями; велика частина надходжень — це гранти і спеціальні рахунки (United24, спецрахунки НБУ) — отже, державні закупівлі та програми відновлення затримуються; податкові перевірки і нарахована пеня істотно підвищили податкові ризики для експортерів і учасників ЗЕД.
  • Корупційні ризики: значна дискреція Кабміну в перерозподілі коштів у воєнний час, великі залишки на спеціальних рахунках, широке використання невизначених «інших власних надходжень» (включно з майном в натуральній формі), не повністю впроваджені рекомендації Рахункової палати — усе це створює можливості для зловживань і слабкий парламентський/суспільний контроль.
  • Прямі й непрямі витрати: зростання витрат на обслуговування боргу у майбутні роки; ризик невиконання інвестиційних проєктів через несвоєчасне використання зовнішніх коштів; адміністративні витрати на врегулювання податкового боргу і надання компенсацій постраждалим.
  • Кого торкнеться найпершим: пенсіонерів і отримувачів соцдопомоги (через майбутній фіскальний тиск), постраждалих від руйнувань (компенсації йдуть через спеціальні фонди), учасників ЗЕД і виробників (ПДВ/акцизи, митні надходження), місцеві громади (затримки субвенцій і перерозподіли).
  • Коли і як запрацює на практиці: основні рішення вже діяли в 2025 році (перерозподіли, гранти, запозичення). Запровадження офіційної щомісячної звітності з ПІП — з 1 січня 2027 року; надання Кабміном доручень і виконання рекомендацій Рахункової палати повинне статися за термінами, визначеними цією постановою (зокрема шести місяців для низки пунктів), проте ризик затримки виконання високий.

Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини

З одного боку, бюджет‑2025 врятував критично важливе — забезпечення оборони та мінімального соціального захисту у воєнний час. З іншого — модель фінансування виявилася дуже залежною від зовнішніх грантів і умовних зобов’язань, державні кошти стали менш прозорими (велика питома вага спецфондів, надходжень у натуральній формі, рішень Кабміну за спрощеною процедурою). З погляду прав людини це створює серйозні ризики: недофінансування соціальних прав у довгостроковій перспективі, зменшення можливостей контролю суспільством над витратами, а отже — підвищений ризик зловживань. Оцінка: більше ризиків, ніж користі (public_rating негативний).

Що робити вже зараз — поради громадянам і бізнесу

Коротко і практично:

Громадянам: зберігайте документи про пошкоджене/втрачене житло і майно (фото, акти, заяви), уважно фіксуйте отриману допомогу; звертайтеся до місцевих депутатів і громадських контролерів з вимогою публікації інформації про витрати фонду ліквідації наслідків і використання грантів.

Бізнесу (МСП і великим компаніям): упорядкуйте електронну документацію (закупівлі, ПДВ‑накладні), контролюйте нарахування пені та штрафів, за потреби оскаржуйте самі нарахування через адвоката; готуйтесь до конкуренції з державними запозиченнями за фінансовий ресурс — плануйте ліквідність.

Громадянському сектору і місцевій владі: вимагайте щомісячної інформації про ПІП і списків отримувачів грантів, перевіряйте договори підрядів, ініціюйте незалежні аудити там, де накопичуються залишки.

Юридичні дії: подавати запити на доступ до публічної інформації (якщо звіт Казначейства/КМУ не оприлюднено), оскаржувати неправомірні відмови в суді, звертатися до Рахункової палати і до народного депутата за роз’ясненнями і публічними слуханнями. Для бізнесу — мати консультанта з податкового права поруч, щоб оскаржувати несправедливо нараховані пені.

Підсумок: звіт вирішив конкретні нагальні проблеми — але не закрив головні прогалини: прозорість витрачання, контроль за пільгами, системне управління держборгом і ризиками. Тому сьогодні важливо не лише читати цифри, а вимагати від держави конкретних і контрольованих кроків — і готуватися юридично захищати свої права.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 15.07.2026Надано з висновком Комітету про розгляд
  • 15.07.2026Надано для ознайомлення
  • 14.07.2026Направлено до Комітету
  • 14.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот