Що змінює законопроєкт №15360: Проєкт Закону про Український національний пантеон

№ 15360 · зареєстровано 28.06.2026
Ініціатор: Президент України
ПідписаноКартка на сайті Верховної Ради
НегативнийРейтинг: -45

Пояснюємо, що пропонують нові норми про Пантеон, кому це вигідно, які ризики для прав, довкілля та місцевого планування, і що робити вже зараз, щоб захистити інтереси родин, громад та бізнесу.

Коротко і відверто: держава пропонує створити офіційний «Український національний пантеон» — загальнонаціональне місце пам’яті для перепоховань, кенотафів та церемоній. І робить це так, щоб пантеон мав окремий правовий режим і міг з’являтися навіть у зонах із охороною природи або історичної спадщини без звичних процедур місцевого погодження.

Що саме держава хоче змінити і навіщо:

Ініціатива створює окремий правовий статус Пантеону: він має стати державною власністю, не підлягати приватизації чи оренді; передбачено відкриті конкурси на проєкт, державне фінансування утримання, церемонії вшанування і процедуру прийняття рішень про перепоховання або встановлення кенотафа. Водночас пропонуються винятки з низки чинних правил: забудова та функціонування Пантеону не вимагатимуть зміни цільового призначення земель, не рахуються обмеження містобудівної документації місцевого рівня, а розміщення на територіях природно-заповідного фонду або в межах охоронних зон культурної спадщини не повинно автоматично блокувати проєкт.

Офіційна мета — національна консолідація пам’яті, вшанування видатних українців, створення єдиного гідного місця для державних церемоній. Логіка — централізовано й оперативно реалізувати символічні проєкти, уникнувши «затягувань» на місцях.

  • Вигоди (що дає людям і державі): формалізація загальнонаціонального місця пам’яті; державне фінансування утримання; можливість масштабних церемоній і наявність єдиної «інституції пам’яті»; заборона приватизації Пантеону — гарантія, що комплекс залишиться в держвласності.
  • Ризики для прав людини і приватності: невизначені терміни й критерії («винятковий внесок», «діяч світового рівня») дають політичну свободу для вибору, що може призвести до вибіркового вшанування або політизації пам’яті; ризик перепоховань чи рішень без достатньої згоди родичів/церковних структур; центральна процедура ухвалення рішень — слабка роль місцевих громад і відсутність чітких гарантій участі постраждалих.
  • Ризики для житла, землекористування та довкілля: норми, що дозволяють розміщувати Пантеон без зміни цільового призначення і поза містобудівною документацією, фактично послаблюють місцевий контроль над землею; можливість розміщення на територіях природно-заповідного фонду або в охоронних зонах культурної спадщини підриває режим охорони цих територій і створює ризик для довкілля та пам’яток.
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: будівництво великого меморіального комплексу дає підрядні можливості (будівництво, інженерія, послуги), але відкриті конкурси та централізація проєктування можуть перевагу віддавати великим гравцям; місцевий бізнес і громади можуть опинитись поза процесом через обхід місцевих містобудівних норм.
  • Корупційні ризики та зловживання: централізовані конкурси, великі будівельні бюджети, звуження місцевого нагляду — стандартні середовища для непрозорих договорів, «прайсів» на підряди та преференцій для певних компаній. Відсутність жорстких процедур відбору осіб для вшанування підвищує ризик політичних рішень.
  • Фінансові та непрямі витрати: значні витрати з держбюджету на будівництво та утримання; витрати на інфраструктуру й охорону; ризик додаткових компенсацій при конфлікті з власниками землі або культурними інституціями; можливі втрати для місцевих бюджетів від зневаженої містобудівної координації.
  • Кого це торкнеться: родини похованих, релігійні громади, місцеві громади й органи самоврядування, власники земель і забудовники поруч, державні і приватні підрядники, природоохоронні та культурні інституції.
  • Коли і як це запрацює на практиці: після ухвалення закон набирає чинності негайно (пропонується «з дня, наступного за днем опублікування»), але Кабмін має 6 місяців для підзаконних актів; на практиці — швидка політична ініціація конкурсів і ранні рішення про розміщення місця, а реальні будівництво й утримання — роки; у перші місяці найбільш критичні питання: визначення місця, положення про відбір осіб, процедурні акти Кабміну.

Короткий висновок з позиції прав людини: ідея пантеону як місця національної пам’яті сама по собі може бути корисною. Проблема в тому, що запропонований підхід послаблює місцеві процедури, відміняє частину охоронних режимів і залишає багато ключових понять невизначеними. Це створює ризики для охорони довкілля, спадщини та права родин на рішення щодо поховань і перепоховань. Якщо в країні з сильним запитом на символічні акти не будуть закладені чіткі гарантії — прозорі критерії відбору, обов’язкова участь родичів і релігійних структур, публічні обговорення, екологічні та історико-культурні оцінки — то замість консолідації отримаємо підстави для конфліктів і зловживань.

Що робити вже зараз (практичні поради):

1) Родинам і релігійним громадам: задокументуйте права на місця поховань, зберігайте свідоцтва, звертайтеся одразу з офіційними запитами до органів, якщо проєкт зачіпає ваші могили — фіксуйте звернення і відповіді. 2) Місцевим радам і громадам: вимагайте публічних слухань і участі у відборі місця; наполягайте на збереженні містобудівного і екологічного контролю. 3) Громадським організаціям і експертам: готуйте оцінки впливу на довкілля і спадщину, моніторьте конкурси та процедури відбору, готуйте юридичні висновки на випадок оскарження. 4) Бізнесу (підрядникам): вимагайте прозорих тендерів і публічного розкриття умов; малому бізнесу — шукати консолідацію у кооперативи для участі у великих підрядних ланцюгах. 5) Парламентарям і громадянам, які хочуть змін: наполягайте на внесенні поправок, що чітко визначають процедури відбору осіб, обов’язок отримувати згоду родичів, збереження екологічних та культурних процедур, а також на механізмах швидкої судової або адміністративної перевірки рішень.

Підсумок: ідея державного Пантеону — символічно важлива, але запропонований формат робить кроки на користь центрулізації й послаблення місцевих гарантій. Поки не буде чітких процедур, прозорості і силових гарантій прав родичів та охорони природи/спадщини — цей проєкт несе більше ризиків, ніж гарантій.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 29.06.2026Визначено Президентом як невідкладний
  • 28.06.2026Надано для ознайомлення
  • 28.06.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 28.06.2026Передано на розгляд керівництву
  • 28.06.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот