Ніби корисна боротьба з неприбраними звалищами, але з великим «але»: уряд пропонує різко підвищити адміністративні санкції за правопорушення у сфері відходів, ввести нові статті про декларації та плани управління відходами і дати органам екологічного контролю розширені повноваження щодо складання протоколів.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
- Значно підвищити штрафи у низці статей КУАП: там, де раніше йшлося про десятки—десятки одиниць неоподатковуваних мінімумів, пропонують штрафи на рівні сотень для громадян і від 800–1000 нмдг для бізнесу; повторні порушення або дії, що завдали «великої шкоди», — ще вищі суми (до 2 500–3 000 нмдг для суб’єктів підприємництва).
- Ввести кілька нових адміністративних правопорушень: неподання або неправильно подана декларація про відходи, відсутність плану управління відходами, невжиття заходів з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ (а також облік таких сміттєзвалищ) та операції з оброблення відходів без дозволу.
- Розширити повноваження органів державного екологічного контролю: вони отримають право складати протоколи за цими правопорушеннями (тобто збільшиться кількість контролерів, які можуть ініціювати адміністративні провадження).
- Перерозподіл відповідальності між місцевою владою, місцевими державними адміністраціями та землекористувачами щодо ліквідації та обліку несанкціонованих сміттєзвалищ.
- Термін набрання чинності: закон діє з дня, наступного за публікацією; для деяких нових норм (щодо несанкціонованих сміттєзвалищ/планів) — відстрочка для територій, де були бойові дії або тимчасова окупація (на 12 місяців після припинення воєнного стану). Також проєкт вимагає підготовки підзаконних актів (порядків) у тримісячний строк.
- Вигоди: посилення відповідальності може підвищити рівень дотримання екологічних норм; заповнюються правові прогалини (декларації, плани, порядок обліку відходів); більш чітка прив’язка відповідальності до органів місцевого самоврядування — теоретично сприяє ліквідації звалищ; узгодження з положеннями Закону «Про управління відходами» та європейськими директивами.
- Ризики: штрафи збільшені багаторазово — це може бути непропорційним для МСП і фізичних осіб; частина формулювань залишається загальною («засмічення», «порушення порядку ведення обліку»), що створює ризик свавілля в застосуванні; розширення права екоконтролю складати протоколи без додаткових процесуальних гарантій підвищує ризик корупційних зловживань і селективного тиску; адміністративна відповідальність для місцевих посадовців за нездійснення обліку/ліквідації могтиме перетворити проблеми, які виникли через брак ресурсів, на персональні штрафи.
- Втрати та додаткові витрати: бізнесу — витрати на приведення обліку та звітності у відповідність, оформлення дозволів/ліцензій, аудит відходів, можливі штрафи; місцевій владі — витрати на інвентаризацію та ліквідацію сміттєзвалищ; для громадян — ризик штрафів за невідомі або історичні забруднення земель. Хоч у пояснювальній записці стверджують, що додаткового бюджетного навантаження немає, у практиці — це додаткові адміністративні та інфраструктурні витрати.
Чіткий висновок з огляду на права людини: мета — підвищити екологічну безпеку і привести адміністративну відповідальність у відповідність до нового Закону про відходи — зрозуміла і суспільно корисна. Але запропонований підхід значно підвищує каральну складову без паралельного посилення процесуальних гарантій (чіткі критерії, пропорційність, прозорі механізми оскарження, обмеження повноважень контролерів). Для громадян і малого бізнесу це створює реальний ризик непропорційних штрафів і конфліктів із контролюючими органами. Загалом закон містить часткові позитиви для довкілля, але залишає значні ризики для прав власності й економічної діяльності, а також ризики зловживань з боку інспекторів.
Поради — що робити вже зараз:
1) Бізнесу (виробництво, склади, МСБ, управління відходами): провести терміновий внутрішній аудит обліку відходів, привести документи у порядок, отримати необхідні дозволи/ліцензії, розробити/оновити план управління відходами, налагодити журнал обліку та процедури подання декларацій; укласти договори з акредитованими суб’єктами управління відходами; мати під рукою зразки документів та адвоката для оскарження протоколів.
2) Власникам земель та ОСГ/ФОП: фіксуйте стан ділянок (фото, відео, свідки), зберігайте чеки на вивезення/утилізацію; якщо на вашій землі виявлять відходи — документуйте час і факт повідомлення в місцеві органи; не затягуйте з приведенням у належний стан, але й не погоджуйтеся на усні штрафи без протоколу.
3) Місцевим радам і адміністраціям: невідкладно зробіть облік несанкціонованих сміттєзвалищ, плануйте бюджетні витрати на їх ліквідацію; готуйте інформацію і процедури для прозорої роботи з екоконтролем; вимагайте чітких критеріїв, щоб штрафи застосовувалися справедливо.
4) Усі: слідкуйте за підзаконними актами (порядки обліку, форма декларації, критерії «великої шкоди») — вони з’являться в перші місяці після набрання чинності; при отриманні протоколу вимагайте його копію, пояснення підстав і матеріали перевірки; оскаржуйте адміністративні стягнення в суді і звертайтеся до адвоката/экологічного юриста.
Підсумок: проєкт підсилює інструменти держави для боротьби з відходами — в цьому є суспільна користь. Але без додаткових процесуальних гарантій і чіткого визначення термінів/критеріїв підвищення штрафів та розширення повноважень контролю створює ризики для громадян, малого бізнесу та місцевої влади, і підвищує ризик корупційних зловживань у практиці контролю.