Неочікувано, але корисно — і небезпечно одночасно. Цей законопроєкт націлений на технічне вирівнювання митного регулювання з Податковим кодексом та європейськими практиками, але водночас перекладає ризики й повноваження на нові категорії учасників ринку.
Що саме держава хоче змінити і навіщо
Коротко по пунктах логіки змін: 1) виключається підстава для відмови в попередньому розгляді заяви, якщо підприємство в процесі реорганізації шляхом перетворення — це захищає перетворювані компанії від автоматичних блокувань; 2) дозволяється виконувати додаткові «звичайні операції» (пакування, зміна упаковки, маркування, нанесення групових ідентифікаторів) на підакцизні товари, що перебувають у митних складах — але частина цієї норми набирає чинності з 1 листопада 2026 року; 3) розширюється перелік операцій на митних складах об’єкта без авторизації за умови дозволу митного органу та встановлюється строк 3 робочих днів на рішення про дозвіл/відмову; 4) суттєво уточнюється коло осіб, які солідарно відповідають за сплату митних платежів — до цього кола додаються утримувачі митних складів (відкритого типу І), утримувачі тимчасового зберігання, керівники організацій-одержувачів гуманітарної допомоги та ін.; 5) термінологічно вирівняно статтю про оплату праці: «митні органи» змінюються на центральний орган виконавчої влади, що здійснює митну політику, та його територіальні органи; 6) перехідна норма: перевищення строків транзитних перевезень, допущені під час воєнного стану, не враховуються при оцінці відповідності підприємства для отримання авторизацій.
Навіщо це роблять
Офіційна логіка — узгодити МКУ з ПКУ щодо електронного маркування підакцизних товарів, прибрати процедурні колізії (реорганізація), дати митниці чіткий строк для рішень, захистити експортерів від наслідків форс-мажорних затримок під час воєнного стану, а також закріпити відповідальність тих, хто фізично зберігає або видає товари.
- Вигоди: спрощення можливостей маркування і пакування підакцизних товарів на митних складах (користь для виробників і експортерів); захист компаній під час перетворення від автоматичних відмов; чіткий 3-денний строк для дозволів на операції — швидше рішення; ринкова передбачуваність для експортерів під час воєнного стану (перехідна норма).
- Ризики / втрати: зростає ризик витрат для утримувачів складів і операторів тимчасового зберігання — вони отримують солідарну відповідальність і, відтак, будуть підвищувати ціни на послуги, вимагати додаткові гарантії/страхування; можливість корупційних ризиків при видачі дозволів (термін 3 дні створює тиск); розширення повноважень центрального органу і термінологічне переформатування може підсилити централізований контроль і непрозорі кадрові/оплатні рішення.
- Кого торкнеться: виробники алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет; оператори митних складів (особливо відкритого типу І); логістичні компанії, тимчасові сховища, гуманітарні організації, декларанти і митні брокери; експортери, які залежать від транзиту через кордон під час воєнного стану.
- Фінансові наслідки: прямі — вірогідне зростання витрат на страхування, гарантії, охорону і додаткові процедури у складів; непрямі — підвищення вартості логістики, можливе подорожчання товару для кінцевого споживача; без значних видатків з бюджету (заявлено).
Висновок — добре це чи погано для суспільства? Загалом ініціатива має позитивні елементи: узгодження правил маркування і захист експортерів у період воєнного стану — це практично важливо. Проте баланс користі зруйновано перекладанням значної частини ризиків на операторів складів, логістику та гуманітарні організації без одночасного механізму компенсації чи фінансового захисту. Якщо не супроводжувати ці зміни чіткими регламентами, контролем і підтримкою — отримаємо підвищення цін і ризик зловживань при видачі дозволів.
Що робити вже зараз — практичні поради
1) Операторам складів: переглянути договори з клієнтами, включити вимоги щодо відшкодування ризиків, підвищити страхові ліміти, закласти тарифи на нові ризики. 2) Виробникам підакцизної продукції: планувати маркування і пакувальні операції з урахуванням дати набуття чинності (пункт про маркування частково набирає чинності з 1.11.2026), інвестувати або домовлятися зі складськими операторами про обладнання і процеси. 3) Логістиці й імпортерам: підготувати докази безпідставності затримок (чтобы захиститися при отриманні авторизацій) та отримувати письмові рішення/відмови митниці — це потрібно для апеляцій. 4) Гуманітарним організаціям: узгодити процедури з митницею та страхувати відповідальність керівництва там, де це можливо. 5) Всім: фіксувати всі повідомлення і відмови письмово, звертатися за офіційними роз'ясненнями до митниці, готуватися до можливого підвищення вартості послуг зі зберігання.