Ні, це не жарт: влада пропонує переводити порушення на електросамокаті в категорію, яка може коштувати дорожче за сам самокат — аж до конфіскації та виправних робіт. Такі зміни серйозно змінюють баланс між безпекою та пропорційністю покарань.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Законопроєкт вводить нову статтю 126‑1 КУпАП, яка встановлює особливу шкалу покарань для користувачів малого електротранспорту (самокати, електровелосипеди, моноколеса тощо): перше порушення — дуже великий штраф; повторне — ще більший штраф і конфіскація техніки; третє та далі — максимальний штраф, місяць виправних робіт і конфіскація. Окремо збільшуються штрафи в статті 127 для пішоходів, велосипедистів та інших неавтомобільних учасників дорожнього руху (замість кількох неоподатковуваних мінімумів — десятки таких мінімумів). Мотив — зростання ДТП за участю користувачів малого електротранспорту та нібито «правова порожнеча» щодо їх відповідальності.
Чим це реально загрожує або допоможе. Ідея — зрозуміла: посилити відповідальність і створити стримуючий ефект. Але механізм дуже жорсткий і матиме побічні наслідки: малопомітні порушення перетворюються на тяжкі адміністративні санкції, а конфіскація дає великий простір для зловживань при застосуванні.
- Вигоди: потенційне зниження ризикової поведінки за рахунок страху перед великим штрафом; юридична уніфікація правил для нового виду транспорту; можливість для органів влади демонструвати жорстку позицію щодо безпеки руху.
- Ризики та корупційні загрози: процедура конфіскації відкриває простір для свавільних рішень і хабарів (перекваліфікація порушення, «втрата» конфіскованого майна); велика дискреція поліції та інспекторів — високий ризик вибіркового застосування; витрати на зберігання та обіг конфіскованих приладів — адміністративний тягар.
- Втрати для громадян і бізнесу: пересічні користувачі (студенти, працівники, доставщики) ризикують фінансово збанкрутувати через один інцидент; МСП, що працюють у прокаті або логістиці на електротранспорті, під загрозою втрати парку техніки та збільшення страхових/операційних витрат; великі платформи доставки і ринку прокату зазнають підвищених ризиків репутації, можливо — додаткових витрат на навчання та контроль працівників.
Оцінка впливу за категоріями: для громадян — переважно негативно через надмірність санкцій та високу ймовірність несправедливих покарань; для МСП — істотні операційні ризики і можливі збитки; для великого бізнесу — помірні, але реальні витрати на адаптацію та ризик штрафних претензій проти контрагентів.
Прямі і непрямі витрати. Прямі: штрафи, витрати на юридичний захист, витрати на відновлення конфіскованого майна або його заміну. Непрямі: втрата доходів кур’єрів, зниження попиту на прокат, адміністративні витрати поліції/судів, витрати місцевих бюджетів на зберігання й облік конфіскатів; репутаційні втрати платформ.
Коли і як це запрацює. Закон набирає чинності з дня, наступного за публікацією; Кабмін має 3 місяці для прийняття підзаконних актів. На папері — дія зразу, але реальна практика залежатиме від того, як швидко органи напишуть правила вилучення, зберігання і повернення конфіскованого майна.
Висновок — добре це чи погано для суспільства? У нинішньому вигляді — переважно погано. Мета (підвищити безпеку) виправдана, але запропоновані заходи непропорційні, регресивні й ризикові з погляду прав людини та прозорості виконання. Є шанс миттєво нашкодити кур’єрам, молоді та малому бізнесу без доказового ефекту зниження аварійності.
Поради: що робити вже зараз. 1) Користувачам малого електротранспорту: обов’язково зберігайте докази технічного стану і маршрутів (фото, відео), навчіться правильно фіксувати інциденти; в разі зупинки — вимагайте складання протоколу та копії документів; розгляньте страхування спорядження. 2) МСП і платформи: оновіть правила роботи кур’єрів, введіть внутрішній контроль і навчальні програми, врегулюйте у договорах порядок відповідальності; підготуйте юридичні моделі захисту в разі конфіскації. 3) Адвокатам та активістам: готувати звернення щодо пропорційності і процедур конфіскації, вимагати чітких критеріїв, механізмів повернення майна та автоматичного обліку конфіскованого. 4) Місцевій владі: інвестувати в інфраструктуру (суцільні велодоріжки, парковки для мікротранспорту) замість одномоментних репресій.