← Повернутися

Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання досудового порядку відновлення цивільних прав

15277 · 27.05.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
НейтральнийРейтинг: -15

Проєкт доповнює ЦК нормою про письмову претензію та обов'язок відновити порушені права без очікування претензії. Пояснюємо, кому це вигідно, які ризики для МСП і великого бізнесу, і що робити вже зараз.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: -15
Нейтральний
Нейтральний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Коротко й емоційно: держава намагається повернути в цивільне право інститут досудової претензії — але робить це так, що бізнес і громадяни отримають і додаткову визначеність, і нові ризики одночасно.

Що саме хочуть змінити і навіщо. До статті 19 Цивільного кодексу пропонують додати норми, які: встановлюють право на направлення письмової претензії для досудового врегулювання спору; вичерпно визначають реквізити претензії та порядок її надсилання (рекомендований або цінний лист, вручення під розписку); зобов'язують отримувача розглянути претензію протягом місяця і задовольнити обґрунтовані вимоги; передбачають додавання доказів і можливість проводити звіряння розрахунків, експертизу тощо. Крім того, прямо прописано: особи, що порушили майнові права, зобов'язані їх поновити, не чекаючи претензії або суду.

Чому це роблять. Офіційна мета — відновити правову визначеність після скасування норм Господарського кодексу, заохотити досудове врегулювання, зменшити навантаження судів і дати сторонам уніфіковану процедуру для пред'явлення вимог.

  • Вигоди: підвищення передбачуваності в правовідносинах; можливість швидше отримати відшкодування без суду; зменшення судових витрат і строків у частині спорів, які можна вирішити позасудово; стандартизація реквізитів претензії (короткострокова користь особливо для громадян і МСП у простих спорах).
  • Ризики і втрати: норма про обов'язок «поновити без очікування претензії» нечітко визначає момент настання обов'язку — це може створити ризик самовільних дій, поспішних виплат і подвійної відповідальності (відшкодував — і в суді можуть визнати вимогу необґрунтованою). Відкривається поле для зловживань: вимоги з завищеними сумами, шантаж через погрозу суду, вимагання «мирних» рішень поза процедурою. Обов'язок відповіді в місячний термін і вимоги про форми надсилання збільшать адміністративні витрати та процесну жорсткість, особливо для малого бізнесу та фізосіб, які не звикли до таких процедур.
  • Наслідки для МСП: зростуть операційні витрати (реєстрація пошти, ведення прийому претензій, експертизи, залучення юристів); необхідність впроваджувати внутрішні процедури реагування на претензії; ризик масових або шаблонних претензій як інструмент тиску.
  • Наслідки для великого бізнесу: профільні департаменти зможуть впоратися з процедурою, але виникне ризик масових претензій (volume claims), підвищена потреба в централізованих процесах, можливі репутаційні втрати від оперативних самостійних відновлень прав без прояснення спору.
  • Ризики корупції та зловживань: збільшення числа внесудових домовленостей, тіньові «мирні» платежі; відсутність чітких критеріїв «обґрунтованості» вимагає додаткових процедур контролю, що створює поля для непрозорих рішень.
  • Прямі й непрямі витрати: прямі — поштові витрати, експертизи, оплата юристів, витрати на адміністрування; непрямі — уповільнення бізнес-процесів, збільшення страхових премій, потенційне скорочення інвестицій у ризикові проєкти через юридичну невизначеність.
  • Кого торкнеться: усіх учасників цивільних та господарських відносин — фізосіб, ФОП, МСП та корпорацій; особливо часто зачепить компанії з великою кількістю контрагентів і тих, хто працює за шаблонними або масовими договорами.
  • Коли та як запрацює: проєкт передбачає набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування. Тобто перехід буде оперативний і потребуватиме негайної адаптації внутрішніх процедур компаній і практики юристів.

Чіткий висновок: ідея законодавчо закріпити досудову претензію — корисна для правової визначеності. Але в поточній редакції є ризики: норма про обов'язок відновлення без очікування претензії і формулювання щодо «зобов'язаний задовольнити обґрунтовані вимоги» можуть породити більше спорів, адміністративних витрат і можливостей для зловживань, ніж реальної економії судових ресурсів. Отже — користь потенційна, проте реалізація виглядає недореформованою і ризиковою.

Що робити вже зараз (практичні поради): оновіть договори: чітко пропишіть механізми досудового врегулювання, строки, електронні канали і процедури визнання/спростування претензій; призначте відповідальних за прийом і розгляд претензій; підготуйте шаблони претензій і відповідей; встановіть внутрішні правила експертиз та звіряння розрахунків; налаштуйте документування вручень і термінів; продумайте політику щодо «мирних» погоджень (ризикуйте мінімізувати грошові платежі поза процедурою); передбачте бюджет на короткострокові експертизи і правничу допомогу; для МСП — скористайтесь послугами аутсорс-консультанта замість повного найму юриста.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 29.05.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 27.05.2026Передано на розгляд керівництву
  • 27.05.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот