Коротко і відверто: держава намагається зробити експерта більш «відповідальним» — пропонують додати до дисциплінарних проступків пункт про порушення порядку проведення експертизи, коли це призвело до помилкового висновку. Звучить справедливо, але за формулюванням ховаються як користь, так і ризики.
Що хочуть змінити і навіщо: до переліку дисциплінарних проступків судового експерта додається пункт: «порушення встановленого порядку проведення експертизи, що призвело до помилок у висновку». Мета — підвищити відповідальність, зменшити кількість помилкових експертиз, підвищити довіру до судової експертизи. На практиці це має стимулювати експертів точніше дотримуватися методик, оформлювати документи й мотивувати висновки.
Практичні наслідки, які варто очікувати:
- Вигоди: підвищиться формальна відповідальність експертів; потенційно менше процесуальних помилок у кримінальних і цивільних справах; краща якість оформлення висновків — виграш для громадян, які шукають справедливості.
- Ризики та втрати для експертів і ринку: формулювання «призвело до помилок» створює суб’єктивну межу провини — експерта можуть карати навіть за системні проблеми (брак доказів, техніку, тиск з боку сторін). Це підштовхне до «обережної» експертизи: довші строки, відмова від складних завдань, зростання собівартості експертиз, дефіцит доступних експертів для МСП і приватних осіб.
- Для МСП: додаткові затрати на повторні експертизи або залучення дорожчих приватних фахівців; ризик затримок у господарських спорах; підвищення транзакційних витрат.
- Для великого бізнесу: можливість використовувати дисциплінарні скарги як інструмент тиску на небажаних експертів; одночасно — стимул інвестувати в якісні експертизи і страхування ризиків.
- Корупційні ризики: розширена дисциплінарна підстава відкриває поле для зловживань — і політичного, і корпоративного тиску; якщо дисциплінарні органи не будуть незалежними, покарання можуть стати способом карати незручних експертів.
- Непрямі витрати: навчання та сертифікація, страхування відповідальності, збільшення строків проведення експертиз, судові спори щодо дисциплінарних рішень.
- Кого торкнеться: перш за все — судові експерти (державні та приватні), суди, сторони процесу (громадяни, бізнес), установи, що замовляють експертизи, і дисциплінарні органи, які оцінюватимуть ці порушення.
- Коли запрацює: з дня набрання чинності закону. На практиці повний ефект з’явиться після розробки процедур розгляду дисциплінарних справ і методичних вказівок — це може зайняти місяці й призвести до перехідного періоду невизначеності.
Висновок: сама по собі ідея — тримати експерта відповідальним за процедурні помилки, які призвели до хибного висновку — логічна й корисна для підвищення якості. Проте невизначеність формулювання і відсутність механізмів захисту експерта від зовнішніх факторів створюють реальний ризик зловживань і небажаних побічних ефектів: кадрові втрати, подорожчання експертизи, затримки в провадженнях. Тому в підсумку законопроєкт має як позитивні, так і суттєві негативні сторони; чисто «добрим» чи «поганим» його не назвеш — багато залежить від подальшого врегулювання процедур.
Поради — що робити вже зараз: експертам — документувати кожен крок експертизи, зберігати оригінали матеріалів, вимагати письмових доручень і погоджень, оформлювати мотивацію вибору методик; адвокатам і бізнесу — вимагати чітких процесуальних доручень у судів і установ-замовників, прописувати в контрактах гарантії належного оформлення експертизи та можливість незалежної перевірки; державі — невідкладно підготувати методику оцінки причинно-наслідкового зв’язку «порушення → помилка», стандарти дисциплінарного розгляду та гарантії незалежності дисциплінарних органів; усім сторонам — передбачити страхування професійної відповідальності для експертів.