Коротко: новий інструмент — великий шанс і одночасно нові дірки для зловживань.
Емоційно: держава намагається дати бізнесу гнучкий механізм домовлятися поза статутом — але робить це так, що частина домовленостей залишиться за зачиненими дверима.
Що саме пропонують змінити і навіщо.
Проєкт доповнює Цивільний кодекс статтею про «корпоративний договір» — легалізує й уніфікує можливість укладати між учасниками компаній (а також із третіми особами і навіть із самою компанією) угоди про те, як реалізовувати або утримуватися від реалізації корпоративних прав. Договір може бути укладений ще до створення компанії, містити додаткові обов’язки, механізми забезпечення виконання (включно з цивільно-правовою відповідальністю) і навіть підстави для ліквідації товариства при порушенні прав. Важливі деталі: корпоративний договір не є установчим документом; його зміст конфіденційний, але факт укладення та строк мають бути опубліковані на сайті компанії або надані за запитом протягом 3 днів; допускається безвідклична довіреність і вибір застосовного права.
Навіщо це робиться: приведення до європейських стандартів, створення гнучкого інструменту для інвестицій, координації акціонерів/учасників, захисту інтересів сторін у спільних проектах та полегшення передінвестиційних домовленостей.
- Вигоди: 1) дає учасникам дієвий інструмент для координації голосів, приоритезації стратегій і врегулювання спорів без зміни статуту; 2) корисно для інвесторів (особливо іноземних) — забезпечує передбачуваність та можливість закріпити права; 3) дозволяє укладати домовленості ще на етапі створення компанії; 4) покращує конкурентоспроможність і може сприяти притоку капіталу, якщо використовувати прозоро.
- Ризики і втрати: 1) конфіденційність змісту + мінімальна публічність (тільки факт і строк) створює поле для прихованих угод, що можуть шкодити меншості, кредиторам та працівникам; 2) положення, що порушення договору не може робити рішення загальних зборів недійсним, послаблює захист меншин від таємних кворумів і фіктивних голосувань; 3) безвідклична довіреність і можливість передбачати підстави для ліквідації компанії можуть стати інструментом тиску або рейдерства; 4) право вибору іноземного права і використання договору сторонами, які не є учасниками, підвищують ризики форум-шопінгу і обходу національних правил; 5) для МСП — додаткові витрати на супровід, ризик внутрішніх конфліктів і необхідність змін у внутрішній політиці; 6) можливі додаткові судові витрати й навантаження на суди при спорах про тлумачення конфіденційних положень; 7) ризик корупції: закриті домовленості, маніпуляції через довіреності та непрозорі механізми забезпечення виконання.
- Кого саме торкнеться і які прямі витрати: усі юридичні особи приватного права — від ТОВ і ФОП (якщо в них участь у товаристві) до АТ; власники, керівники, інвестори, кредитори й працівники; прямі витрати — юристські послуги на підготовку договорів, оновлення сайтів для публікації інформації, можливі судові витрати, виконання додаткових вимог у внутрішніх регламентах.
- Коли це запрацює на практиці: проект передбачає набрання чинності з моменту публікації — формально інструмент стане доступним одразу, але реальна практика і судова практика визначатимуть межі застосування і ризики.
Висновок — добре це чи погано для суспільства?
Збалансовано: ідея — корисна. Регулювання корпоративних договорів на рівні ЦК дає бізнесу гнучкість і наближає нас до європейських стандартів. Але при нинішніх формулюваннях є значні ризики зловживань через конфіденційність, безвідкличні довіреності та слабкі гарантії для третіх осіб і меншин. Отже — «скоріше позитивно», але лише за умови введення додаткових запобіжників на практиці.
Практичні поради — що робити вже зараз:
1) усім власникам і директорам: переглянути статути й корпоративні договори, підготувати шаблони і політики розкриття; 2) МСП: не укладати безвідкличні довіреності і не погоджувати положення про ліквідацію компанії без незалежної юридичної оцінки; 3) інвесторам: вимагати ключові положення (права голосу, механізми виходу, обов’язки сторін) у відкритих документах або в нотаріально завірених додатках; 4) аудиторам і радникам: підготувати процедури перевірки наявності корпоративних договорів і їх впливу на фінзвіти; 5) усім учасникам: забезпечити публікацію факту укладення та строку договору на сайті компанії в строки, передбачені проектом.
Переглянути ризики, підготувати документи і звернутися до юриста — і не підписуйте нічого «на віру».