Це не дрібний технічний папірець — це механізм, який робить штраф інспектора реальним інструментом стягнення вже наступного дня.
У що держава намагається перетворити повноваження Держатомрегулювання: пропонують закріпити, що постанови (рішення) головного державного інспектора про накладення штрафу набирають законної сили з дня прийняття; суб’єкт зобов’язаний сплатити штраф протягом одного місяця; якщо протягом місяця не повідомив про добровільне виконання і не оскаржував — постанова стає виконавчим документом і передається до державної виконавчої служби для примусового виконання. Якщо постанова оскаржена і суд відкрив провадження, то виконання відкладене до набрання законної сили рішенням суду. Мета, як стверджує уряд — ліквідувати «прогалину», яка перешкоджала принудовому виконанню штрафів і посилити ядерну безпеку через невідворотність відповідальності.
- Вигоди: пришвидшить стягнення штрафів і підвищить дисципліну у сфері ядерної та радіаційної безпеки; зменшить кількість «безкарних» порушень; полегшить виконання міжнародних зобов’язань; позитивно для державного контролю й іміджу безпеки. Для громадян прямого негативного ефекту мало; великі підприємства отримують предсказуваніший адміністративний ризик і зрозумілий порядок реагування.
- Ризики і можливі втрати: тиск на підприємства — особливо МСП, які можуть не мати ліквідності для сплати протягом місяця; зростає ризик поспішних або формальних рішень інспекції, які через автоматичну силу постанови можуть призвести до передчасного примусового виконання (хоча апеляція призупиняє виконання, поки відкрито провадження судом); ризик зловживань і корупційних ситуацій, якщо не буде прозорого реєстру постанов і чітких процедур внутрішнього перегляду; додаткові судові навантаження й адміністративні витрати на оскарження/виконання; непрямі витрати для МСП — підрив інвестиційної впевненості, необхідність утримувати резерви для сплати штрафів.
- Кого і коли торкнеться: перш за все суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (компанії на АЕС, оператори джерел радіації, підприємства з дозвільними режимами). Норма набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування закону — отже реагувати треба вже зараз (в частині підготовки процедур реагування, фінансових резервів і юридичного супроводу). Для великих компаній наслідки менеджерські та фінансові, для МСП — ризик ліквідності й навіть припинення діяльності в окремих випадках.
Висновок: загалом позитивна зміна для держави і безпеки — вона закріплює інструмент, який дозволяє виконувати контрольну функцію. Але без додаткових гарантій і прозорих процедур це створює помітний ризик для МСП і потенціал для зловживань з боку інспекції. Тобто — добре для безпеки, водночас потребує запобіжників для бізнесу і громадського контролю.
Що робити вже зараз: 1) юридично: підготувати шаблони оперативної реакції на протоколи та постанови, відпрацювати механізм оскарження (подача апеляції/скарги протягом місяця — критично важливо); 2) фінансово: закласти в бюджет/резерви можливість сплати штрафу протягом 30 днів або домовитись про докази добровільного виконання і письмово повідомити регулятора; 3) процесно: вести ретельну фіксацію інспекцій, вимагати письмових рішень і публікації постанов; 4) для МСП: негайно звернутися до адвоката при отриманні припису, розглянути тимчасове виконання під протест і одночасну подачу оскарження; 5) для громадськості та журналістів: домагатися публічного реєстру постанов і щоквартального звіту Держатомрегулювання про підстави накладення штрафів.