Коротко і по суті: уряд пропонує врегулювати порядок призначення судово‑психіатричної експертизи в адміністративних справах — щоб уникнути самочинних поміщень до психлікарень, але нові механізми несуть і реальні ризики.
Що саме держава хоче змінити і навіщо: проект вводить чітку процедуру призначення експертизи (нова стаття 2801 КУпАП). Тепер експертизу призначає орган чи суд на підставі "достатніх даних" про можливу неосудність особи; доступна згода особи або її клопотання, але при відмові орган має невідкладно (не пізніше 24 годин) направити матеріали до суду, і суд може призначити експертизу і без згоди. Паралельно змінюється визначення неосудності у КУпАП і ККУ (замість переліку станів — "тяжкий психічний розлад"). Також: зупиняється строк розгляду адміністративної справи до отримання висновку експерта; експерт має обов'язок дати обґрунтований письмовий висновок і особисто роз'яснити його в суді; після висновку адміністративне стягнення можна накласти не пізніше 1 місяця від дати отримання висновку. Мета, яку декларують — привести законодавство у відповідність до практики ЄСПЛ і захистити людей від необґрунтованого стаціонарного поміщення.
- Вигоди: формалізація процедури, вимога «достатніх даних», участь суду при відсутності згоди — можливість уникнути самовільних госпіталізацій; уніфікація термінології з ККУ; обов'язок експерта захищає від формальних, непроґрунтованих висновків.
- Ризики і втрати для громадян: право особи відмовитися формально, але орган одразу відсилатиме справу в суд — це може поглибити втручання у приватне життя (витребування меддовідок) і призвести до примусового експертного обстеження за рішенням суду; зупинка строків розгляду означає тривале невизначення (особливо якщо експертиза затягується); нова, вузька формула «тяжкий психічний розлад» може і захищати, і створювати підстави для формального відмови в експертизі залежно від тлумачення.
- Для МСП та працівників бізнесу: прямого бюджетного тягаря немає, але працівники можуть частіше опинятися під процедурою експертизи при конфліктних інцидентах; HR‑процедури потрібно переглянути (реагування на поведінкові інциденти, документи медичної реєстрації).
- Для великого бізнесу: вплив мінімальний по масштабу, але підприємства з великою кількістю клієнтських інцидентів (транспорт, охорона, медичні заклади) отримають додаткову судову тяганину і ризики тривалих розглядів.
- Фінансові і операційні витрати: проєкт декларує відсутність бюджетних витрат, але на практиці зростуть судові й експертні навантаження — витрати на оплату експертиз (коли їх оплачує держава — непрямі), збільшення завантаження судів і повільніше розглядання адмінсправ.
- Ризики корупції і зловживань: підсилюється роль судової дискреції та експертів — це створює ризики зловживань (корпоративні впливи на експертів, використання експертизи як способу затягування або уникнення відповідальності). Також можливий тиск на доступ до медичних даних.
- Кого торкнеться найбільше: особи з історією психіатричної допомоги, особи у стані агресії чи сп'яніння, свідки/учасники інцидентів у публічних місцях; поліція та органи, які складають протоколи; суди і експертні установи.
- Коли і як запрацює: норми набирають чинності з дня після опублікування — отже практичні наслідки будуть негайними: зростання направлень до суду і нові процедури уже при розгляді поточних протоколів.
Висновок: мета — виправдана і потрібною: імплементувати практику ЄСПЛ і захистити від необґрунтованих госпіталізацій. Однак у нинішньому вигляді проєкт створює значні процедурні ризики (зловживання судовою дискрецією, затримки, навантаження на систему експертиз, вторгнення в медичну та приватну інформацію). Тому на практиці ризики переважають переваги, якщо не внести додаткові гарантії (строк проведення експертизи, порядок доступу до медичної інформації, фінансування експертиз, протидія конфлікту інтересів експертів).
Практичні поради, що робити вже зараз: громадянам — зберігайте і копіюйте медичні документи про лікування/консультації, у разі виклику негайно звертайтеся до адвоката; не підписуйте згоди на експертизу без консультації; вимагайте протоколу з обґрунтуванням «достатніх даних». МСП і великому бізнесу — оновіть інструкції для персоналу щодо поведінки у конфліктних інцидентах і взаємодії з поліцією; підготуйте стандарт для роботи з медичною інформацією співробітників. Юристам і правозахисникам — наполягайте на чітких критеріях «достатності даних», граничних строках проведення експертиз і механізмах контролю за експертами. Суддям — обережно застосовувати дискрецію, фіксувати мотиви призначення експертизи письмово.