Увага — зміни, які можуть вплинути на ціну всіх державних аукціонів. Держава хоче гроші й інструменти, але одночасно дає собі можливість делегувати підготовку продажу приватним гравцям і виплачувати собі бонуси з нового фонду.
Що хочуть змінити і навіщо
Основна ідея законопроєкту: створити механізм самофінансування Фонду державного майна (ФДМ) — спеціалізований фонд приватизації — і пов'язати його з введенням нової «плати за підготовку об’єкта до приватизації» у розмірі 5% від ціни продажу. Переможець аукціону сплачує цю суму або перераховує її уповноваженій особі, яку визначить Кабмін за поданням Фонду.
Крім того, пропонують легалізувати інститут «уповноваженої особи» — юридичної структури, яка може виконувати весь комплекс передприватизаційної підготовки: техдокументація, оцінка, реєстрація прав, аудит, маркетинг тощо — за договором з ФДМ. Фонд отримує право платити винагороди співробітникам із коштів цього спецфонду (винагорода до 100% окладу), а правила виплат і використання фонду визначатимуться Фондом та підконтрольними актами.
Офіційна мотивація: підвищити інституційну спроможність ФДМ, пришвидшити і підвищити якість підготовки об’єктів до продажу, стимулювати персонал та не залучати додаткові кошти з держбюджету.
- Вигоди: фінансова незалежність ФДМ для операційної роботи; можливість професійно готувати складні об’єкти; швидші приватизаційні процедури; мотивація співробітників Фонду (якщо механізм прозорий).
- Ризики для громадян: 5% від ціни — фактично додатковий податок на покупця державних активів; це може зменшити кінцеву купівельну ціну або відлякати дрібних покупців, що зменшить конкуренцію й можливі надходження до бюджету.
- Наслідки для МСП: непропорційне навантаження — дрібні інвестори та місцеві підприємці можуть бути відсіяні; підвищиться бар'єр входу на аукціон.
- Наслідки для великого бізнесу: крупні гравці зможуть включити плату в ціну угоди, але збільшиться переговорна влада — вони можуть тиснути на умови передпродажної підготовки або домагатися делегування робіт уповноваженим, близьким до себе підрядникам.
- Корупційні ризики: високі — один уповноважений механізм відбору уповноваженої особи (КМУ за поданням ФДМ), можливість перерахування 5% напряму уповноваженій особі, а також фонду, з якого виплачуються бонуси працівникам; без жорстких правил публічності та контролю зростає ризик кумівства й відкатів.
- Прямі і непрямі витрати: формально держава не втрачає надходжень від продажу (основна сума іде до бюджету), але реальна вартість продажу може впасти через зменшення конкуренції; додаткові транзакційні витрати на адміністрування фонду, аудит і моніторинг.
- Кого торкнеться: покупців на електронних аукціонах, потенційних інвесторів у держактиви, регіональні бюджети (через зміну конкуренції), працівників ФДМ (через систему преміювання), а також держава загалом — через ризики неефективності чи корупції.
- Коли і як запрацює: норми набирають чинності з дня після опублікування; КМУ має привести акти у відповідність за 3 місяці — отже практична реалізація правил і процедур може початися впродовж кількох місяців, але перші аукціони вже отримають фінансовий ефект негайно після набрання чинності.
Висновок: сама ідея — створити джерело фінансування для ФДМ і професійно готувати об’єкти — має сенс. Але запропонована конструкція із фіксованою платою 5% та широкою повнотою повноважень уповноваженої особи створює значні ризики викривлення ринку, зменшення конкуренції, а також підвищує корупційний ризик. Без чітких запобіжників і прозорих процедур це рішення скоріше небажане для суспільства.
Що робити вже зараз (рекомендації практичні й доступні):
1) Для законодавців і контролюючих органів — вимагати в законопроєкті або супровідних актах обов'язкові запобіжники: конкурентний відбір уповноваженої особи (через прозорі тендери/конкурси), чіткі антикорупційні правила, обов'язкові публічні договори, щоквартальна публічна звітність про використання фонду, незалежний аудит витрат фонду та заборону суміщення ролей. Передбачити виключення або знижені ставки для малих об'єктів/МСП.
2) Для бізнесу — закладати 5% у свої фінплани, вимагати прозорих рахунків і детального звіту про виконані підготовчі роботи; у разі великої вартості активу вимагати роз'яснення, хто саме виконував підготовку і на яких умовах.
3) Для громадськості та журналістів — стежити за реєстрацією уповноважених осіб, публічними договорами, витратами фонду і виплатами бонусів; вимагати відкритих даних і публічного аудиту.
4) Для працівників Фонду — не розраховуйте на миттєві бонуси без прозорих правил; вимагайте, щоб порядок нарахування винагороди був відкритим і критерії — публічними.
Якщо ці запобіжники будуть закладені — закон може дати позитивний ефект. Якщо ні — ми отримаємо нове джерело ренти при одночасному зростанні бар'єрів для чесних інвесторів.