Емоційно: держава хоче систематизувати мовну сертифікацію й перенести центр прийняття рішень у чітко окреслену інституцію — Національну комісію зі стандартів державної мови. Це великі зміни, які торкнуться і звичайних людей, і роботодавців.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Проєкт переводить усю термінологію з «державна/державною мовою» на «українська/українською мовою», але головне — вводить дві паралельні системи: стандарти та іспити для тих, хто повинен володіти українською як державною (для громадян і посад), і окрему класифікацію/іспити для української як іноземної (для іноземців та осіб, які набувають громадянство).
Основні інструменти — Нацкомісія отримує широку компетенцію: розробляти стандарти, затверджувати завдання, організовувати іспити, видавати державні сертифікати (також е‑сертифікати через Портал «Дія»), вести відкритий реєстр, делегувати проведення іспитів іншим установам (включно з іноземними), створити інформаційно‑комунікаційну «іспитову систему». Іноземці платять за іспит (винятки: біженці, тимчасовий захист). Громадяни України складають іспити безоплатно; сертифікат для громадян діє безстроково, для іноземців — 5 років. Перехідні норми: частина змін набирає чинності одразу, частина — через 18 місяців; старі сертифікати прирівнюються в певному обсязі.
- Вигоди: централізація стандартів дає змогу отримати єдині критерії та прозоріші процедури (є потенціал для міжнародного визнання), е‑сертифікат спрощує цифрову ідентифікацію, чітке розмежування ролей для іноземців і громадян зменшує юридичну двозначність; популяризація української за кордоном; нові ринки для тестування, курсів і перекладів.
- Ризики / втрати: суттєве укрупнення повноважень Комісії — ризик концентрації повноважень й адміністративної автономії без достатнього контролю; відкритий реєстр із персональними даними та публічні е‑сертифікати створюють ризики приватності і дискримінації (роботодавці, партійні списки, конкурси можуть швидко фільтрувати людей за рівнем мови); делегування іспитів і монополізація ринку тестування можуть породити корупційні ризики (завдання, доступ, «платні спрощення»); затримки в практичній імплементації (IT‑система, 90 днів для результатів іноземних іспитів) — це реальна адміністративна перепона для кандидатів у громадянство; бюджетні навантаження на Комісію й ІТ‑супровід, а також ймовірні витрати для бізнесу на адаптацію документів і кадрові перевірки.
- Кого торкнеться: всі державні службовці та претенденти на публічні посади, кандидати у виборні органи, керівники закладів культури/освітніх установ, іноземці/особи без громадянства, які претендують на громадянство, навчальні заклади, мовні курси, приватні тестувальні центри, великі та малі роботодавці (HR‑перевірки), а також суб’єкти, які претендують на пільги (наприклад, видавництва з 50% української продукції).
- Коли й як буде працювати на практиці: ключові технічні рішення і порядок іспитів затверджує Кабмін і сама Комісія; частина технічних актів — протягом 6 місяців, інша частина — до 18 місяців. До цього часу будуть перехідні норми, що прирівнюють старі сертифікати; фактичні щоденні процедури з’являться лише після запуску іспитової ІТ‑системи.
Оцінка — добре чи погано для суспільства? У збалансованому підсумку — це змішаний проєкт. Позитив у тому, що держава унормовує підходи і створює умови для системних іспитів та міжнародного визнання. Негатив — концентрація повноважень, ризики щодо приватності даних і корупції при наданні іспитів та сертифікатів, додаткові державні витрати і тимчасові бюрократичні бар’єри (особливо для іноземців, які прагнуть отримати громадянство). Тож переваги є, але вигода для суспільства реалізується лише за умови жорсткого контролю, прозорих процедур і надійного технічного захисту даних.
Практичні поради — що робити вже зараз: 1) громадянам: якщо ви претендуєте на посаду або плануєте участь у конкурсах — підготуйтеся до стандартизованої перевірки (вивчіть очікувані два рівні володіння); збережіть та оцифруйте наявні сертифікати (вони будуть прирівняні в переході); будьте готові користуватися е‑сертифікатом у Дії; слідкуйте за оголошеннями Комісії про терміни та програми; 2) для іноземців/аплікантів на громадянство: плануйте додаткові терміни і бюджет на платний іспит (крім пільгових категорій); врахуйте, що для іноземних іспитів результат може бути затриманий до 90 днів; 3) бізнесу (МСП та великому бізнесу): перегляньте кадрові вимоги, оновіть шаблони в анкетах/вакансіях, включіть в HR‑процеси перевірку е‑сертифікатів; мовним школам і тестцентрам — готуйтеся до співпраці або конкуренції з Комісією; 4) IT/безпека: організуйте аудит персональних даних, підготуйте договори про обробку даних і технічний супровід для взаємодії з реєстром; 5) громадянським активістам і юристам: напрацьовуйте механізми контролю за прозорістю завдань, процедур оскарження і конкурсів на делеговані право давання іспитів.