Наближається значна зміна в трудовому праві: законопроект пропонує чітко зафіксувати дату звільнення за угодою сторін, якщо припинення відбувається під час тимчасової непрацездатності працівника. Згідно з ініціативою, датою звільнення буде перший робочий день після закінчення строку непрацездатності. Таке нововведення має зменшити двозначність та захистити працівників від неочікуваного звільнення під час хвороби. Водночас законопроект вимагає перенумерації деяких пунктів статті, щоб правила були чіткими та послідовними. Набуття чинності заплановано з дня опублікування закону.
Яким чином це вплине на громадян та бізнес? По-перше, працівники отримають більш суворе та передбачуване правило: якщо розірвання договору за угодою сторін сталося під час хвороби, дата звільнення визначається після закінчення непрацездатності, що запобігає постановці під сумнів дати звільнення. По-друге, для роботодавців це потребує певної адаптації внутрішніх процедур: потрібно коректно планувати розірвання за угодою та узгоджувати дату з урахуванням тривалості тимчасової непрацездатності. Для МСП та великих компаній це потребує оновлення кадрової політики, систем управління персоналом та payroll, але очікується зменшення судових ризиків та суперечок щодо строків звільнення.
- Для громадян: підвищення захисту від незаконного звільнення під час тимчасової непрацездатності; зрозуміла та передбачувана дата звільнення після завершення хвороби.
- Для МСП та великого бізнесу: потрібно оновити HR-процедури та облік payroll, але зменшаться ризики спорів щодо дати звільнення та підвищиться довіра до дотримання законодавства.
- Ризики та запобіжні заходи: можливий тиск на працівників з боку роботодавця щодо підписання угоди під час хвороби повинен бути виключений, а документи мають підтверджувати факт тимчасової непрацездатності та домовленість про припинення.
Прямі витрати, як правило, мінімальні: зміни в інструкціях, оновлення шаблонів договорів та внутрішніх регламентів. Непрямі ефекти — зменшення кількості юридичних розбіжностей щодо дат звільнення та підвищення соціального захисту працівників під час хвороби. Чиновники очікують, що норма зменшить ризики неправомірного звільнення та підвищить передбачуваність відносин між працівниками та роботодавцями.
Хто саме зачіпає норма: працівники, які перебувають у тимчасовій непрацездатності та розглядають припинення договору за угодою сторін; роботодавці та кадрові служби, які мають оформлювати такі припинення; судова та трудова практика, яка має адаптуватися до нового порядку. Норму планується ввести після опублікування закону, тобто з дня, наступного за публікацією. Це означає, що вже зараз можна підготуватися: узгодити внутрішні правила, оновити шаблони договорів та навчити персонал роботі з новою датою звільнення.
На завершення: для тих, хто обрав законопроект як можливий інструмент захисту працівників, прогнозується зменшення ризиків незаконного звільнення під час хвороби та більш прозоре законодавче регулювання. Для роботодавців — чітке розуміння, як правильно діяти у таких випадках та які дати фіксувати у документах.