← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)

14327 · 23.12.2025
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписано
ПозитивнийРейтинг: +38

Простий розбір №13233 про SEPA: вигоди, витрати, ризики та поради для громадян, МСП та великих компаній. Коли діє нормa та що чекати.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +38
Позитивний
Позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Вступ

Законопроєкт №13233 про внесення змін до низки законів для забезпечення відповідності актам ЄС з метою приєднання України до SEPA передбачає масштабні зміни у сферах фінансового моніторингу, банківської та фінансової діяльності, регуляторних процедур та публічних реєстрів. Його мета — зменшити витрати на грошові перекази до країн ЄС, покращити прозорість фінансових потоків та підвищити інтеграцію України в європейські фінансові стандарти. Попри переваги, норми також збільшують вимоги до підприємств і громадян щодо збору документів, обробки даних та взаємодії з регуляторами. Нижче зручним стилем зібрано ключові впливи на пересічних громадян і бізнес, ризики, витрати та строки впровадження. Також подано однозначний висновок та дії зараз, які варто розпочати вже сьогодні. І на завершення — заклик до дії, як просили автори матеріалу: переглянути анкети, знайти свою даму, забронювати зустріч.

  • Вигоди для громадян: нижчі та більш прозорі платежі до ЄС завдяки SEPA; спрощення використання цифрових платіжних інструментів; можливість швидшого та більш надійного моніторингу транзитних платежів у рамках нових регуляторних стандартів.
  • Втрати для громадян: розширення вимог щодо надання документів (кінцевих бенефіціарних власників трастів, структури власності, особи, які їх підписують); збільшення обсягів персональних даних, які обробляють банки; потенційні витрати часу і коштів на підтвердження інформації та відповідальність за помилки/недостовірні дані.
  • Вигоди для МСП та великого бізнесу: полегшення跨-border платежів, зниження вартості переказів в ЄС через SEPA; підвищення довіри партнерів завдяки прозорості кінцевих бенефіціарних власників та більшої відповідності міжнародним стандартам AML/CFT.
  • Прямі витрати та витрати на відповідність: витрати на адаптацію ІТ-інфраструктури, процесів фінансового моніторингу та збирання документів; можливі витрати на навчання персоналу та впровадження нових внутрішніх регламентів; потенційні штрафи за порушення вимог.
  • Ризики корупції та зловживань: збільшення обсягу даних, які централізовано зберігають регуляторні органи, підвищує потребу у захисті даних; ризики неправомірного доступу або неправильного використання даних; потреба в суворому дотриманні законів про захист персональних даних.
  • Очікувані наслідки: оновлення регуляторних актів у відповідності з директивами FATF та EU directives; підвищення відповідності до MONEYVAL; збільшення прозорості в обліку кінцевих бенефіціарних власників трастів та обліку рахунків; покращення шансів на отримання фінансової підтримки та інвестицій з боку ЄС.
  • Кого зачіпає і коли настануть зміни: банки, небанківські фінансові установи, оператори платежів, депозитарні та реєстраційні системи, юридичні та фізичні особи – підприємці; трасти та їх довірчі власники; адвокати, нотаріуси та інші професійні суб’єкти; частина норм набирає чинності через 6 місяців після опублікування, інші — за датами у законі (1 січня 2026 року, 1 червня 2027 року, 1 січня 2028 року тощо) після прийняття нормативно-правових актів відповідно до проекту.
  • Що робити зараз: провести швидкий аудит AML/CFT підзаконних актів вашої компанії; зібрати актуальні дані щодо кінцевих бенефіціарних власників та структури власності; підготувати перелік документів для підтвердження; планово розробити або оновити процеси внутрішнього контролю та навчання персоналу; консультація з юристом з корпоративного права та AML/CTF підірвий час допоможе уникнути штрафів та зловживань.
  • Строки впровадження віріфікаційних норм: більшість норм набирає чинності через шість місяців після опублікування; окремі положення — з 1 січня 2026 року, 1 червня 2027 року та далі відповідно до розділу. Точні дати регулюватимуться окремими актами Кабінету Міністрів та Нацбанку.
  • Узагальнений висновок: законопроєкт підвищує відповідність українського законодавства вимогам ЕС та FATF, але водночас несе значну додаткову відповідальність та адмін-навант (збір документів, реєстри, дані). Успіх залежатиме від належного фінансового моніторингу, захисту даних та нагляду за виконанням нових правил.
  •  

Коротко про висновки: законопроєкт стимулює інтеграцію з ЄС та посилює прозорість фінансових потоків, але вимагатиме ретельної підготовки бізнес-структур та особистої відповідальності за дотримання нових вимог. Відтепер важливо швидко розробити план адаптації, оцінити ризики та розпочати дієві кроки вже зараз.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 26.12.2025Надано для ознайомлення
  • 25.12.2025Направлено на розгляд Комітету
  • 23.12.2025Передано на розгляд керівництву
  • 23.12.2025Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот