Емоційний вступ. Нарешті хтось узявся зупиняти «заднім числом» продовження перевірок — це прямо влучає у найпоширеншу проблему, яка вибиває підприємців з роботи й породжує підозри у зловживаннях.
Про що йдеться і навіщо держава хоче це змінити. Ініціатива пропонує доповнити ст.41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» чіткою нормою: продовження строку проведення позапланової перевірки (уже обмеженого 10 робочими днями із можливістю одноразового продовження до 2 робочих днів) може бути ухвалене письмово лише до закінчення початкового строку. Якщо строк пройшов — продовжувати його вже не можна. Тобто забороняється «прикриватися» формальним продовженням після фактичного завершення перевірки.
Мета — зафіксувати на законодавчому рівні позицію Верховного Суду (серія рішень 2021–2024 рр.), яка вимагає, щоб рішення про продовження ухвалювалися до завершення строку перевірки. Законодавці прагнуть підвищити правову визначеність, знизити можливості для формальних маніпуляцій та зловживань з боку органів державного архітектурно‑будівельного контролю (ДАБК) і їхніх територіальних підрозділів.
- Вигоди: підвищиться правова визначеність для забудовників, підрядників та власників — менше шансів отримати «постфактум» рішення; скорочується поле для формальних зловживань; проєкт узгоджує закон із практикою ВС, що спрощує судові оскарження.
- Ризики і втрати: у практиці контролю можуть з’явитися нові обхідні маневри — орган може завершити перевірку й одразу призначити нову, що призведе до дублювання перевірок і додаткових витрат для бізнесу; можливе збільшення адміністративного навантаження на ДАБК (повторні виїзди, оформлення нових рішень), що може знизити оперативність контролю; ризик формалізму — перевірки стануть «жорсткішими» в плануванні строків, що ускладнить реагування на непередбачувані обставини.
- Корупційні ризики: закон знижує можливість «заднього» виправлення порушень, але може зсунути корупційні стимули в інші площини — домовленості про непочаток перевірки, штучне відкриття нових «пакетів» перевірок або тиск через інші адміністративні процедури.
- Кого торкнеться: забудовники, генпідрядники, субпідрядники, експертні організації, власники ділянок та нерухомості, територіальні підрозділи ДАБК, місцева влада, юридичні служби будівельних компаній.
- Прямі та непрямі витрати: прямі — можливі додаткові витрати бізнесу на повторні перевірки та юридичний супровід; непрямі — затримки у роботах, втрачені контракти, зростання ризику судових спорів.
- Коли норми запрацюють: проєкт передбачає набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування закону — тобто діяти почне майже відразу після офіційного оголошення.
Чіткий висновок. Загалом зміна — позитивна: вона підвищує правову передбачуваність і захищає бізнес від практики «задніх» продовжень перевірок. Водночас норма несучий ризик формального обходження (нові перевірки замість подовження однієї) та може створити додаткові операційні проблеми для органів контролю й для компаній через дублювання процедур. Тобто це крок у правильному напрямі, але не панацея — потрібні супутні процесуальні і технічні заходи, щоб уникнути обхідних маневрів.
Що робити вже зараз (рекомендації для бізнесу й юристів). по-перше, організуйте в компанії систему моніторингу строків перевірок і відповіді на них (точні дати, печатки, реєстрація кореспонденції); по-друге, вимагайте письмового рішення про продовження до моменту закінчення строку й фіксуйте його отримання (електронний підпис, мокра печатка, поштове відправлення з описом); по-третє, якщо перевірку «подовжили» заднім числом — негайно оскаржуйте рішення в суді та скаржтесь у вищестоящі контролюючі органи; по-четверте, перегляньте договори з підрядниками — внесіть положення про форс‑мажор і додаткові витрати у разі повторних перевірок; по-п’яте, навчіть відповідальних співробітників спілкуватися з інспекторами і документувати весь процес (фото, відео, журнал відвідувань).