У сучасних умовах війни багато працівників та роботодавців стикаються з обмеженим доступом до паперових трудових книжок та архівів. Законопроєкт, що вніс народний депутат Валерій Гнатенко, пропонує продовжити строк оцифрування трудових книжок шляхом включення відсутніх відомостей до Реєстру застрахованих осіб протягом дії воєнного стану і ще трьох років після його припинення чи скасування. Це зроблено з метою не допустити втрати трудового стажу та захисту пенсійних прав громадян під час кризових умов. Зміни мають на меті забезпечити плавний перехід та мінімізувати ризики для працівників і роботодавців під час відбудови та відновлення повноцінної кадрової роботи.
Законопроєкт передбачає, що включення відсутніх відомостей до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (Пенсійного фонду України) здійснюватиметься протягом строку дії воєнного стану та три роки після його припинення чи скасування, на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою, за процедурами, узгодженими з профільними центральними органами влади. За ідеєю автора, це дає простір для поновлення та завершення оцифрування навіть за умов збройної агресії та тимчасово окупованих територій.
Насамкінець, законопроєкт підкреслює, що після завершення цих робіт наявні трудові книжки мають бути видані працівникам особисто під підпис. Такі регуляторні новації мають на меті зберегти соціальну справедливість та передбачуваність для громадян у сфері трудових відносин та пенсійного забезпечення.
Нижче — основні наслідки для різних суб’єктів, ризики та поради, з урахуванням того, як зміни можуть вплинути на щоденне життя громадян та бізнесу.
- Громадяни: вигода полягає у збереженні та підтвердженні трудового стажу навіть за складних умов; зменшуються ризики затримок із пенсійним забезпеченням та виплатами через відсутність записів. Уточнено, що після завершення перехідного періоду працівники отримають паперові книжки під підпис.
- МСП та великий бізнес: мінімізовано ризики форс-мажорних помилок у трудових документах та стажуванні працівників; очікувані витрати на організацію подання даних до реєстру залишаються мінімальними за словами автора, але потребують координації з ПФУ та архівами.
- Ризики зловживань та корупції: тривалий період оцифрування може створювати можливості для помилок чи невірних записів, але контроль з боку Пенсійного фонду та центральних органів влади повинен зменшити ці ризики.
- Прямі та непрямі витрати: прямо законопроєкт заявляє про відсутність додаткових витрат із державного бюджету; непрямі витрати — це організаційні зусилля роботодавців, адміністрування та взаємодія з ПФУ.
- Очікувані наслідки: збереження стабільності пенсійного забезпечення та плавність переходу до повної цифровізації після закінчення воєнного стану; зменшення ризиків втрати даних про стаж.
- Кого зачіпає: працівників зі старими або відсутніми даними у трудових книжках, роботодавців, Пенсійний фонд України та органи, що формують політику у сфері соціального захисту та трудових відносин.
- Коли та як набуде чинності: закон набирає чинності з дня опублікування; продовження строків стосується воєнного стану та трьох років після його припинення чи скасування.
Висновок: законопроєкт прагне зберегти соціальні гарантії працівників у кризовий період, водночас вимагає від роботодавців та держорганів певної координації для подання та опрацювання даних. Це довгострокова міра, але вона зменшить ймовірність втрати стажу та болючих пауз у пенсійному забезпеченні під час відновлення України після війни.
Поради зараз: слідкуйте за публікаціями Верховної Ради та роз’ясненнями ПФУ щодо нових процедур подання відомостей, підготуйте внутрішні процеси з збору даних за працівниками, які мають неповні записи, та зберігайте копії документів на випадок потреби.