Як законопроект вплине на громадян та бізнес
Проект доповнює статтю 10 Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану п’ятою частиною, де чітко зафіксовано: невжиття роботодавцем належних заходів не може бути підставою для позбавлення працівника права на оплату праці. Якщо працівник вимушено не виконував трудові обов’язки через бойові дії або інші обставини непереборної сили, йому підлягає виплата середнього заробітку за весь період вимушеного простою.
Зміни мають на меті посилити соціальний захист працівників та зменшити ризики, пов’язані з затримками виплат під час кризових умов. Водночас норма підкреслює, що роботодавець повинен доводити, що вжив всіх можливих організаційно-правових заходів, але це не дає йому свободу від зобов’язання виплатити заробітну плату.
За поясненням автора, фінансове навантаження не потребує додаткових витрат з держбюджету; виплати середнього заробітку можуть бути відтерміновані до відновлення діяльності підприємства, що дає деяку гнучкість для бізнесу під час війни або форс-мажорних обставин.
- Громадяни-працівники: отримають додатковий захист від затримок оплати, але отримання середнього заробітку за весь період вимушеного простою потребує документального підтвердження обставин.
- МСП: зміни підтримують працівників, проте з’являються потенційні зобов’язання за виплати, що впливають на cash-flow та планування витрат.
- Великі компанії: потребують адаптації внутрішніх регламентів і фінансової політики, аби дотримання норми не зірвало операційну діяльність у кризових умовах.
- Ризики корупції та зловживань: без чітких роз’яснень та контролю існує небезпека спорних трактувань “невжиття заходів”; потрібні прозорі механізми застосування норми.
Очікувані наслідки полягають у підвищенні передбачуваності доходів працівників у кризових умовах та зменшенні соціального напруження. Водночас потрібно належно налагодити контроль за дотриманням норми і забезпечити чіткість її застосування на практиці. Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кого це торкнеться: працівників, роботодавців та підприємства різного масштабу, які можуть опинитися в умовах бойових дій чи форс-мажорних обставин. Прямі витрати на виплати можуть зростати під час вимушеного простою, але очікується, що це компенсується більшою соціальною захищеністю та зменшенням юридичного ризику спорів. Необхідно також врахувати, що реальне застосування залежить від ефективності контролю та роз’яснень з боку держави.
Що робити зараз: перевірити діючі трудові договори та внутрішні положення щодо виплат у випадках вимушеного простою, підготувати план взаємодії з працівниками та за потреби звернутися до юриста для адаптації політик під нову норму.