Цей законопроєкт вносить кардинальні зміни до бюджетної системи, спрямовані на те, щоб держава брала на себе більш відповідальне та передбачуване фінансування виконання судових рішень. Основна ідея — гарантійність, своєчасність та повнота виконання рішень за участі бюджету, створення єдиного реєстру зобов’язань і прозоре планування витрат на виконання судових рішень. Разом із тим законопроєкт передбачає зміни у визначенні прожиткового мінімуму та його методиці, щоб забезпечити більш реальне відображення витрат населення. Уважно розгляньмо, як це вдарить по громадянах та бізнесі.
Як це вплине на пересічних громадян і бізнес — основні напрямки:
- Для громадян та домогородин: принцип гарантійного виконання судових рішень має забезпечити, що рішення на користь осіб у судах та міжнародних інстанціях будуть фінансуватись з державного бюджету. Це підвищує передбачуваність та довіру до держави як до відповідального платника. Також запроваджується обґрунтований та прозорий підхід до розрахунку прожиткового мінімуму з публічним поясненням розривів між фактичною вартістю життя та законом затвердженим розміром. Ризик — зростання витрат бюджету та потреба в ефективному контролі за їх використанням.
- Для малого та середнього бізнесу (МСП) та великих підприємств: відтепер оплату винагороди приватних виконавців за виконання судових рішень у випадках, коли боржником є держава, здійснюватимуть з Державного бюджету через Казначейство. Це може зменшити напряму тиск на підприємства з приводу затримок платежів, але збільшує залежність від бюджетного планування та процедури фінансування, що іноді може уповільнювати окремі спори.
- Реструктуризація заборгованості: законопроєкт дозволяє реструктуризацію заборгованості державних підприємств у певних умовах, але забороняє реструктуризацію заборгованості перед державою за кредитами та зобов’язаннями, окрім випадків санації з участю інвестора. Це зменшує ризики тривалої фінансової невизначеності, але може обмежувати короткострокові інструменти з управління заборгованістю.
- Ключові витрати та ресурси: у 2025 році законопроєкт не передбачає додаткових витрат, але з 2026 року потребуватиме фінансування з бюджету на облік зобов’язань та видатків на виконання судових рішень. Це означає, що зросте потреба у плануванні та моніторингу бюджетних призначень, а також у розвитку єдиного реєстру виконавчих проваджень.
- Ризики корупції та зловживань: будь-які розгорнуті системи обліку та реєстри створюють можливості для маніпуляцій, якщо контроль і доступ до даних недосконалі. Законопроєкт передбачає відкритий реєстр та облік зобов’язань, однак ефективність залежить від контролю з боку Міністерства фінансів, антикорупційних органів та прозорих процедур.
- Очікувані наслідки: зменшення кількості невиконаних рішень, підвищення довіри до держави, більш прозоре планування соціальних виплат та прожиткового мінімуму. Разом з тим можливе зростання короткострокових витрат бюджету та потреба у вдосконаленні механізмів управління зобов’язаннями.
- Кого зачіпає та коли набуде чинності: це вдаряє по громадянам, підприємствам та бюджетним установам, чия діяльність пов’язана з виконанням судових рішень, зобов’язаннями та соціальними виплатами. Закон набирає чинності з дня опублікування, але не раніше за окремий закон, що вносить зміни до системи виконання виконавчих проваджень — тож фронтальні зміни будуть поетапними та залежатимуть від підзаконних актів. Також вводиться вимога щодо документального обліку виплат та джерел фінансування, що може потребувати адаптації внутрішніх процесів у держорганах та установах.
Усе це означає, що громадяни отримають більш прозору систему фінансування судових зобов’язань держави та більш обґрунтований підхід до соціальних стандартів, але бізнесу варто готуватися до переходу на нові правила обліку та фінансування витрат, пов’язаних із виконанням судових рішень за державний бік.
Пам’ятайте: для державних виконавчих проваджень буде застосовуватися централізований підхід до фінансування — через Казначейство, з обліком у єдиному реєстрі та з розрахунком витрат на майбутні періоди. Це має зменшити невизначеність, але вимагатиме активного управління бюджетними процесами та тісної взаємодії між Мінфіном, Мін’юстом та іншими органами.
І на фінал: перегляньте свої потреби та плани, подумайте про фінансову стабільність у разі впровадження нових процедур, підготуйтесь до оновлення нормативно-правових актів у вашій сфері.