Цей законопроект України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи виконання виконавчих проваджень, боржником у яких є держава» спрямований на системне врегулювання виконання судових рішень щодо державних органів та підприємств під контролем держави. Він обіцяє більш прозорий та прогнозований механізм примусового виконання, але водночас переносить фінансування на державний бюджет та вводить нові правила, які вплинуть на багатьох громадян і бізнес.
Нижче — простим словом, що зміниться і як це позначиться на повсякденних справах.
- Виконання судових рішень, де «боржник» — держава або держпідприємство/установа, тепер має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету, через центральний орган виконавчої влади; застосування цих норм розраховано на 2026 рік, але перші кроки почнуть впроваджуватись після набрання чинності.
- Заборона використання коштів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та сум соціального страхування для погашення боргів держави; винятки — коли предмет стягнення прямо пов'язаний з цим фондом.
- Створюється єдиний реєстр виконавчих проваджень, доступний для Міністерства фінансів та інших уповноважених органів, з метою прозорого планування витрат на виконання рішень.
- Мінфін буде вести облік кредитних зобов’язань держави за рішеннями судів та розробляти бюджетні програми з відповідним фінансуванням; у разі нестачі коштів може бути застосована реструктуризація. Це означає більшу звітність і передбачуваність бюджетних витрат.
- Ускладниться життя боржників-державних структур: якщо рішення стягує кошти з держоргану або держпідприємства, оплату здійснюватимуть з держбюджету або через відповідну бюджетну програму; у разі відсутності призначень — використаються кошти бюджету, але з дотриманням певних процедур.
- Права позивачів та відповідальність за невиконання: очікуються штрафи за умисне невиконання та нові строки виконання; також уточнюється, як змінюється відповідальність за невиконання щодо майна.
- Зміни набирають чинності з дня опублікування і застосовуються з 1 січня 2026 року, що вказано в закінцевих положеннях закону.
- Інші технічні зміни — зміна формулювань, щоб замінити «державне підприємство або юридична особа» на «державна установа, організація» та пов’язані коректні переходи у відповідних статтях.
Очікувані наслідки та ризики. З одного боку, громадяни та МСП отримають більш передбачуване та прозоре виконання судових рішень, зменшиться залежність від фондів соціального страхування та Пенсійного фонду; з іншого — витрати держбюджету можуть збільшитися у планах на 2026 рік, а процеси та внутрішні регуляції потребують ресурсів та координації. Також з’являються ризики зловживань на етапі планування та моніторингу, якщо реєстр або звіти будуть неповними або неактуальними.
Хто саме зачепиться. Це перш за все громадяни, які мають потребу в стягненні коштів за рішенням суду проти держави, працівники держустанов та держпідприємств, постачальники та приватні юридичні особи, у яких держава є боржником; а також самі держструктури та їх керівники, адже від їхньої організації залежить виконання судових рішень та ведення обліку. Вплив відчують як фізичні, так і юридичні особи, що мають справи з державою в контексті судових рішень, а також бюджетні та фінансові служби. Набрання чинності — з дати опублікування; застосування — з 1 січня 2026 року, з поступовою імплементацією через три місяці щодо порядку реєстру та обліку, а також через окремі положення у бюджетному процесі.
Що робити зараз. Якщо ваші інтереси пов’язані з державними зобов’язаннями, ознайомтесь із законопроектом та пояснювальною запискою; слідкуйте за публікацією нормативно-правових актів Мінфіну щодо порядку реєстру, перерахувань та обліку; у разі наявності судових рішень проти держави — зверніться до юриста для оцінки, чи буде ваша справа регулюватися новими правилами, і як це вплине на строки погашення. Також корисно — ознайомитися з бюджетними програмами та подати зауваження через відповідні комітети.