Цей законопроект має на меті визнати щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання та встановити порядок її проведення для вшанування загиблих під час збройної агресії Росії. Він також уточнює, як повинні інформуватися громадяни, підприємства та медіа про початок та завершення мовчання, та дозволяє використання систем оповіщення в контексті комеморативних заходів.
У суть законопроекту входить доповнення до закону «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» та до Кодексу цивільного захисту. Зокрема, вводиться пункт щодо проведення хвилини мовчання о 9:00 щоденно; визначаються обов’язки органів влади та місцевого самоврядування інформувати населення; Український інститут національної пам’яті готує рекомендації щодо організації заходу; також розширюється можливість використання систем оповіщення з боку цивільного захисту.
- Громадяни та суспільство — участь у хвилині мовчання та формування спільної культури пам’яті.
- Малий та середній бізнес — мінімальні прямі витрати на адаптацію внутрішніх процедур та інформування працівників.
- Великі підприємства — необхідність інтеграції вимог у корпоративні регламенти та комунікаційні плани.
- Державні органи та медіа — виконання обов’язку інформування та забезпечення проведення заходу на території під контролем.
Набрання чинності та впровадження вимог регламентується прикінцевими положеннями: закон набирає чинності з дня опублікування, Кабінету Міністрів надано три місяці для приведення актів у відповідність. За пояснювальними матеріалами, прийняття законопроекту не потребує значних витрат із бюджету, але потребує організаційної готовності з боку владних структур та бізнесу.
Вплив на громадян та бізнес носить переважно характер культури та комунікацій. Для громадян це зміцнення відчуття спільності та поваги до загиблих; для МСП та великого бізнесу — вимога мати внутрішні процедури інформування та координації з владою, але прямі грошові витрати мінімальні або відсутні за даними пояснювальної записки.
Ризики включають можливе зловживання систем оповіщення або політизацію заходу, невизначеність щодо регламентних рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та вплив на оперативну діяльність під час цивільного захисту. Також варто уважно стежити за змінами до актів та за роз’ясненнями уряду щодо порядку проведення хвилини мовчання та використання систем оповіщення.
Очікувані наслідки — посилення культури пам’яті, більшої єдності суспільства, розширення ролі інформаційних каналів у сфері національної пам’яті та додатковий інструмент комунікації між владою, бізнесом та громадянами.
Кого це зачіпає: усі державні органи, місцеве самоврядування, підприємства та медіа; коли: набирає чинності з дня опублікування, з подальшим тримісячним строком на узгодження актів. Як саме: Кабінет Міністрів має визначити порядок використання систем оповіщення та інформаційні стандарти, а Український інститут національної пам’яті — рекомендації щодо організації заходу.
Що робити зараз: обговорюйте в своїх підрозділах можливі внутрішні регламенти, розробляйте план інформування працівників та клієнтів, моніторте публікацію відповідних актів та рекомендацій уряду і готуйтеся до змін у документах компанії.