Коротко про зміни
Проект закону вносить зміни до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, щоб зменшити юридичну невизначеність щодо того, які саме справи є малозначними та які підлягають спрощеному провадженню. Концепція полягає в тому, щоб після формулювання із ціною позову до ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб додати застереження: такі справи не завжди можуть розглядатися лише за правилами спрощеного провадження, якщо вони підлягають розгляду за загальними правилами. Це має зробити застосування норм більш передбачуваним і забезпечити право громадян на судовий захист.
У пояснювальній записці і в порівняльній таблиці підкреслюють, що зміна має зменшити юридичну невизначеність та гарантувати прозоре застосування процедур з урахуванням того, які саме категорії справ малозначними, але з урахуванням того, що не всі справи з низькою ціною позову повинні автоматично проходити через спрощене провадження.
Нижче зручніше зібрані основні наслідки для громадян і бізнесу та інші важливі деталі.
Вплив на громадян та бізнес: що з цього витікає
- Вигоди для громадян: зменшена юридична невизначеність у тому, чи слід застосовувати спрощене провадження; підвищення передбачуваності процесу; можлива швидкість вирішення тих справ, які все ж залишаться у спрощеному порядку, за рахунок чітких критеріїв.
- Втрати для громадян: деякі низькоцінові позови, які раніше могли розглядатися швидко через спрощене провадження, тепер можуть потрапляти до загального провадження, що може зменшити швидкість розгляду та збільшити витрати на процедуру.
- Вигоди для МСП та великого бізнесу: зменшена неоднозначність застосування правил щодо малозначних справ, що дозволяє краще планувати судові витрати та пріоритети у барабані справ. Проте окремі позови з низькою ціною позову можуть перейти з спрощеного порядку до загального провадження, що може впливати на тривалість розгляду.
Ризики корупції та зловживань: зміна може створити кілька можливостей для маніпуляцій із класифікацією справ (намагатися віднести справу під малозначні чи навпаки), однак чітке формулювання зменшує простір для суб'єктивних тлумачень, якщо суди дотримуються єдиної практики.
- Прямі та непрямі витрати: прямі — беззначні за витратами бюджетні зміни; непрямі — потенційне збільшення завантаженості судів через віднесення частини справ до загального провадження, що може подовжити час розгляду та потреби у юридичному супроводі.
- Очікувані наслідки: підвищення передбачуваності застосування процедур, зменшення конфліктів щодо класифікації справ, збалансований підхід між швидкістю та якістю судового розгляду; можливий перерозподіл справ між спрощеним та загальним провадженням.
- Кого це зачіпає: переважно приватні особи та представники МСП, які подають позови з низькою ціною позову; також суди та адвокатура, які повинні дотримуватися єдиної критерійної бази для класифікації справ.
- Коли і як набирає чинності: закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тож ефект буде залежати від дати публікації, після якої суди почнуть застосовувати нові умови визначення малозначних справ.
У пояснювальній записці наголошується, що мета законопроекту — уникнути юридичної невизначеності та забезпечити право громадян на судовий захист, без зайвих процедурних ускладнень, водночас зберігаючи можливість застосовувати спрощене провадження там, де це справді доцільно.
Однозначний висновок та порада
Загалом зміна спрямована на зменшення юридичної невизначеності та підвищення передбачуваності судочинства. Вона може зменшити ризики зловживань через нечіткі критерії та допомогти громадянам і бізнесу краще орієнтуватися у тому, які справи варто очікувати як швидке рішення, а які — у загальному провадженні. З іншого боку, для низки справ з ціною позову до ста розмірів прожиткового мінімуму існує ризик збільшення тривалості розгляду через перехід до загального провадження.
Що зробити зараз:
1) оцініть свої поточні справи: чи потрапляють вони під малозначні за новою формулою; 2) обговоріть з юристом можливість швидкого розгляду або очікувані витрати при переході до загального провадження; 3) слідкуйте за публікацією законопроекту та практикою його застосування судами після вступу в силу; 4) при плануванні майбутніх позовів беріть до уваги, що класифікація може залежати від конкретних обставин і вимог суду.