Верховна Рада зробила крок до легалізації криптовалют. У першому читанні підтримано законопроєкт №10225-д, який має врегулювати ринок віртуальних активів (криптовалют) та запровадити прозорі правила його оподаткування. За це рішення 3 вересня проголосували 246 народних депутатів. Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу, визначення правового статусу цифрових валют і чітких механізмів оподаткування операцій з ними. Це фактично другий етап легалізації крипторинку після ухвалення базового закону «Про віртуальні активи» у 2022 році, який не міг повноцінно запрацювати без цих податкових змін. Нижче розглянемо, що саме пропонує законопроєкт №10225-д, яких податків чекати власникам криптовалют та як ці новації вплинуть на громадян і обмінні пункти.
Нові податкові правила для криптовалют
Оподаткування прибутку. Законопроєкт встановлює, що доходи від операцій з криптовалютами оподатковуватимуться за підсумками року після вирахування витрат на їх придбання Іншими словами, об’єктом оподаткування буде чистий прибуток від продажу віртуальних активів – різниця між усіма доходами від продажу протягом року та документально підтвердженими витратами на їх купівлю або комісії сервісів. Ставка податку на такий прибуток відповідатиме загальній для доходів фізосіб і становитиме 18% податку на доходи фізичних осіб + 5% (ймовірно, військовий збір), тобто сумарно 23% з прибутку.
Пільговий період 5%. Водночас, у перший рік дії закону передбачено податкову знижку. За словами нардепа Ярослава Железняка, протягом першого року після виходу криптовалюти у фіат діятиме пільгова ставка 5% на прибуток. Згідно із текстом законопроєкту, для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності новим законом, при їх продажу у 2026 році можна добровільно обрати ставку 5% ПДФО замість стандартних 18% Фактично це стимулює власників криптовалют задекларувати свої активи та вивести їх з тіні у перший же рік дії закону.
Приклади оподаткування. Податок сплачуватиметься лише в разі конвертації криптовалюти у реальні гроші чи інші цінності.
Наприклад, якщо ви купили біткоїн за 50 000 грн, а продали за 60 000 грн, то отримали прибуток 10 000 грн, який підлягає декларуванню. За звичайних умов з цього прибутку доведеться сплатити ≈23% податків (близько 2 300 грн) Однак при продажу у 2026 році ви можете скористатися пільговою ставкою 5%, сплативши лише 500 грн податку. Важливо, що обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковується – податок виникає тільки при продажу за фіатні кошти або товари/послуги Таким чином, якщо ви обміняли, скажімо, біткоїн на ефіріум і не вивели гроші, декларувати такий обмін не потрібно, і податок не стягується. Більше того, не оподатковуватиметься невеликий дохід від криптооперацій, що не перевищує розміру мінімальної зарплати за рік (так держава звільняє від податку дрібних інвесторів). Також звільняється від ПДФО вартість віртуальних активів, отриманих безоплатно від емітента (наприклад, через емісію нових токенів або airdrop).
Вплив законопроєкту на пересічних громадян
Легально володіти і користуватися криптовалютою стане безпечніше. Після ухвалення цього закону українці отримають чіткий правовий статус своїх біткоїнів та інших віртуальних активів – їх офіційно визнають особливим видом майна, а не грошима. Це означає захист прав власників криптовалют на рівні закону. Більше не доведеться побоюватися, що операції з криптою знаходяться в сірій зоні – держава створює прозорі умови для роботи з цифровими активами. За оцінкою експертів, легалізація сприятиме також запобіганню криміналу у цій сфері завдяки механізмам контролю та звітності.
Обов’язок декларування. З іншого боку, кожному власнику криптовалют доведеться взяти на себе нові зобов’язання. Законопроєкт зобов’язує фізичних осіб самостійно обліковувати свої операції з віртуальними активами та подавати річну податкову декларацію з відображенням прибутку від таких операцій. Тобто, якщо ви протягом року продавали криптовалюту з прибутком, потрібно буде розрахувати сумарний фінансовий результат і задекларувати його окремо від інших доходів. Водночас держава дає пільгу: якщо річний прибуток невеликий (менше мінімальної зарплати) або ви лише обмінювали одні монети на інші без виходу в гривню/долар, такі операції податком не обкладаються. В результаті для пересічного громадянина новий закон означає офіційну можливість інвестувати в криптоактиви і розпоряджатися ними, сплачуючи помірний податок лише з реального прибутку.
Захист та контроль. Держава планує ретельно моніторити ринок віртуальних активів. Поки що не визначено, хто саме буде головним регулятором – НБУ чи НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) До другого читання це питання мають вирішити. Регулятор здійснюватиме нагляд за діяльністю криптобірж і обмінників, видаватиме ліцензії та висуватиме вимоги з фінансового моніторингу (протидії відмиванню коштів) Для користувачів це означає, що легальні платформи обміну працюватимуть під наглядом держави, що підвищить безпеку ваших коштів і довіру до крипторинку в цілому.
Як це вплине на обмінні пункти та бізнес
Легалізація ринку змінює правила гри для обмінників. Нині в Україні діє багато неформальних онлайн-обмінників і фізичних обмінних пунктів, що працюють із криптовалютами напівлегально. Прийняття закону №10225-д зобов’яже таких гравців вийти з тіні або припинити діяльність. Зокрема, усі постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (біржі, обмінники, кастодіальні сервіси тощо), повинні будуть стати на облік у податковому органі протягом 60 днів від початку надання послуг українським користувачам. Такі компанії також муситимуть щороку до 31 січня подавати звіт про всі операції з криптоактивами за минулий рік Для офіційної роботи їм знадобиться отримати дозвіл (ліцензію) від регулятора та дотримуватися вимог фінансового моніторингу, як це вже передбачено законом про віртуальні активи.
Санкції за порушення. За невиконання нових вимог передбачені суттєві штрафи. Якщо криптокомпанія не зареєструється в податковій, їй загрожує штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат (станом на 2025 рік це понад 130 тисяч грн). Неподання або запізніла подача річного звіту обійдеться ще дорожче – 100 мінімальних зарплат за несвоєчасну звітність, а також додатково 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення (але не більше 100 мінімальних). Таким чином, нелегально працювати стане надто ризиковано. Очікується, що багато дрібних обмінників або легалізуються, виконуючи вимоги закону, або змушені будуть піти з ринку. Натомість великі гравці та банки отримають чіткі правила для запуску власних сервісів обміну криптовалют, що може залучити в галузь солідні інвестиції і розширити офіційні можливості обміну. Для клієнтів це означає появу надійніших, регульованих платформ обміну, де їхні права захищені, а операції – під наглядом держави.
Коли запрацюють нові норми
Поки що законопроєкт №10225-д ухвалений лише в першому читанні. Попереду – підготовка до другого читання, під час якої депутати можуть внести значні зміни За прогнозами, парламент розгляне документ у фінальній редакції восени 2025 року. Набрання чинності очікується з 1 січня 2026 року – саме з цього моменту нові податкові правила для криптовалют мають почати діяти Якщо закон буде успішно прийнято і впроваджено, Україна отримає один з прогресивних механізмів легалізації криптовалюти в Європі. Це не лише поповнить бюджет за рахунок оподаткування (за оцінками, потенціал надходжень – мільярди гривень), але й створить кращі умови для розвитку криптоіндустрії в країні. У підсумку, пересічні громадяни зможуть інвестувати в цифрові активи відкрито і законно, а держава – контролювати цей ринок та інтегрувати його в економіку на взаємовигідних умовах.
