Як легалізувати криптовалюту в Україні: правила та поради

Україна активно рухається до легалізації ринку криптовалют, але поки що операції з криптою залишаються у «сірій зоні» регулювання. Водночас власники криптовалюти – як фізичні особи, так і бізнес – вже сьогодні стикаються з питанням: як законно легалізувати свої цифрові активи та убезпечити себе від претензій банків чи податкової. Розгляньмо ключові аспекти легалізації криптовалютних коштів: нові правила оподаткування, вимоги фінансового моніторингу (які суми перевіряють), чи можна «міксувати» задекларовані й незадекларовані гроші, а також як відбуваються перевірки і з чого почати, щоб ваша криптовалюта стала легальним активом.

Правовий статус і оподаткування криптовалюти. Згідно із законом «Про віртуальні активи», криптовалюти в Україні офіційно визнаються віртуальним активом, тобто видом майна, але не законним платіжним засобом. Ви можете володіти та інвестувати в них, але не розрахуватись ними безпосередньо за товари чи послуги. До повного запуску нового регулювання крипторинок працює за загальними правилами: прибутки від криптовалюти формально підпадають під оподаткування як доходи фізичної особи. Верховна Рада вже підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д, який запровадить чіткі правила оподаткування криптооперацій. Очікується, що з 2026 року діятиме ставка 18% ПДФО + 5% військовий збір (разом 23%) з чистого прибутку від продажу віртуальних активів. Сплачувати податок доведеться лише при конвертації крипти у фіат або інші цінності – обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковується Законодавці також пропонують унікальну можливість першого року: фактичну «криптоамністію». Власники, які раніше придбали криптоактиви, зможуть один раз задекларувати їх і сплатити лише 5% від вартості – без підтвердження джерел походження. Ця пільгова ставка діятиме протягом першого року дії нового закону і стимулює вивести криптовалюту з тіні. Наприклад, якщо продати у 2026 році біткоїн, куплений до прийняття закону, то замість 23% податку з прибутку можна добровільно обрати ставку 5%, цим самим легалізувавши раніше незадекларовані монети. Дрібні криптодоходи не оподатковуватимуться – якщо сума прибутку за рік не перевищує розміру мінімальної зарплати, податок не нараховується. Отже, закон створює прозорі умови: податок стягується лише при виході в гривню (fiat), ставка конкурентна, а перший рік – найкращий шанс узаконити старі заощадження в крипті з мінімальними витратами.

Як податкова та інші органи перевіряють криптовалютні доходи?

Легалізація криптовалюти важлива не лише для проходження банківського контролю. Податкові органи також отримають механізми відстеження криптоприбутків громадян. До набрання чинності спецзакону криптовалютні операції прямо не врегульовані, але це не означає, що податкова про них не дізнається. Розгляньмо, як можуть виявити незадекларовану крипту та чим загрожує ухиляння від сплати податків.

1. Дані від фінансового моніторингу. Як зазначено вище, інформація про всі великі транзакції (від 400 тис. грн) надходить до Держфінмоніторингу автоматично. Якщо служба запідозрить, що операція пов’язана з можливим ухиленням від податків (скажімо, продаж криптовалюти без сплати податку), вона може передати відомості до Державної податкової служби чи навіть до правоохоронних органів. Крім того, НБУ зараз активно відстежує нетипові транзакції по банках і вже застосовував санкції – прикладом є ліквідація банку “Айбокс” за порушення у сфері фінмоніторингу Тож якщо ваш банк повідомив регулятора про підозрілі операції, готуйтеся, що інформація дійде і до податкової.

2. Перевірка способу життя (непрямі методи). Податкові органи можуть зіставляти ваші офіційні доходи із витратами та придбаними активами. Якщо ви, не маючи значних білих доходів, купуєте квартиру, авто або інше дорогоцінне майно, податкова може поцікавитися джерелами коштів. Від 2023 року податківці отримали більше повноважень для непрямих контрольних заходів. Криптовалюта нерідко конвертується якраз для великих покупок, тож великі придбання можуть ініціювати перевірку. У ході такої перевірки податкова запитає пояснення та може вимагати документи про те, звідки гроші. Якщо з’ясується, що це були прибутки від криптоторгівлі, які ви не декларували, доведеться сплатити донарахований податок (23% від суми прибутку) плюс штрафні санкції, а в великих масштабах – ще й пеню.

3. Співпраця з біржами і розкриття гаманців. У світі простежується тренд до деанонімізації криптовалютних операцій. Український законопроєкт передбачає, що криптобіржі та обмінники повинні зареєструватися в Україні і дотримуватися вимог фінмоніторингу. Надалі, якщо ви користуєтесь послугами ліцензованої біржі, інформація про ваші операції потенційно може бути надана на запит державних органів. Більш того, голова податкового комітету Данило Гетманцев прямо попереджає: у разі встановлення зв’язку між вами і вашим криптогаманцем, всі попередні операції з ним стануть відомі податковій Блокчейн є відкритим реєстром, тож дізнавшись вашу адресу, аналітики можуть відстежити весь її історичний рух коштів. Відповідно, всі прибутки минулих періодів можуть бути кваліфіковані як незадекларовані доходи. Це серйозний аргумент на користь добровільної легалізації крипти зараз, аби уникнути претензій у майбутньому.

4. Податкові перевірки та розслідування. І хоча поки що масових кейсів в Україні мало, прецеденти є. Наприклад, ще у 2015 році СБУ і податкова провели розслідування щодо майнерів криптовалюти, підозрюючи ухилення від сплати податків – на підставі рішення суду було призначено податкову перевірку діяльності таких осіб Нині контроль лише посилюється. Після прийняття закону очікується, що податкові органи будуть моніторити податкові декларації на предмет відображення криптодохідності. Якщо людина не задекларує значні прибутки від продажу крипти, а податкова про них дізнається, їй загрожують штрафи за заниження доходу (штраф у розмірі 25% від несплаченої суми податку, при повторному порушенні – 50%) та адміністративна або навіть кримінальна відповідальність при великих обсягах (умисне ухилення від сплати податків в значних розмірах є кримінальним злочином).

Як захиститися? Найкращий спосіб – прозоро декларувати свої криптовалютні доходи і сплачувати належні податки. Вже зараз закон зобов’язує фізичних осіб щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи, якщо вони отримували доходи не від податкових агентів (тобто не зарплату) При бажанні можна включити туди і прибутки від криптоторгівлі, сплативши з них 18% + 1,5%. Багато хто чекає на спеціальне регулювання – воно скоро з’явиться. У 2026 році, коли запрацюють нові правила, необхідно буде подати річну декларацію, вказавши сумарний річний криптоприбуток та сплативши 23% з нього (або 5% у пільговий перший рік, якщо виконаєте умови). Таким чином ви узаконите свої доходи, і податкова не матиме претензій. Також рекомендується уникати схем ухилення – наприклад, не маскувати криптовалютні операції під інші (благодійні внески, виграші тощо) через чужі рахунки. НБУ активно бореться з практикою міскодингу (коли платіж проводиться з неправильною індикацією призначення) тож подібні спроби можуть бути викриті.

Практичний приклад легалізації криптокоштів

Розглянемо кроки легалізації на умовному прикладі. Приклад ситуації: Андрій, IT-спеціаліст з Києва, кілька років інвестував в криптовалюту. За цей час він накопичив еквівалент ~$20 000 у різних монетах, які офіційно ніде не показував. Андрій хоче продати частину крипти, щоб купити автомобіль, але боїться блокування коштів банком і проблем з податковою.

Рішення: Андрій вирішує легалізувати свої криптоактиви. По-перше, він готуються до амністії: після набрання чинності законом 10225-д подає одноразову “нульову” декларацію, вказавши свої наявні Bitcoin та Ethereum, і сплачує 5% збору від їхньої поточної вартості Таким чином, він отримує офіційне підтвердження, що володіє цими активами на законних підставах – держава “пробачила” йому їх походження за невеликий платіж. По-друге, Андрій відкриває рахунок у банку, який лояльно ставиться до криптооперацій, і заздалегідь повідомляє менеджера, що планує продаж криптовалюти. По-третє, він продає через відому біржу частину монет на суму 300 тис. грн, виводячи гроші на свій банківський рахунок. Банк тимчасово ставить операцію на контроль (сума близька до 400 тис. грн) і запитує документи. Андрій надає виписку з біржі про продаж криптовалюти та копію довідки про сплату 5% податку (амністії). Цього достатньо: банк переконується, що гроші отримано від продажу задекларованих активів, і розблоковує переказ. В результаті кошти успішно зараховані, і Андрій може офіційно придбати авто. Податкова згодом побачить у його річній декларації дохід від криптовалютної операції і сплату податку, тому в майбутньому до нього не виникне питань. У разі ж, якби банк заблокував переказ, Андрій був готовий залучити свого юриста для комунікації з фінансовою установою – але це не знадобилося.

Такий приклад демонструє, що легалізація криптовалюти – цілком реальна. Вона може вимагати певних зусиль і витрат (на сплату податку чи консультації), зате надалі ви зможете вільно розпоряджатися заробленими коштами. Якщо ж проігнорувати легалізацію, ризики значно вищі: від блокування сум у банку до штрафів і втрати значної частини прибутку в разі виявлення порушень.

Поради для криптовласників і бізнесу + юридична підтримка

Власникам криптовалюти – як приватним особам, так і підприємцям – вже зараз варто подбати про прозорість своїх криптооперацій. Якщо ви трейдер або займаєтесь P2P-обміном на постійній основі, розгляньте варіант офіційної реєстрації діяльності. В Україні криптодіяльність до прийняття профільного закону не виділена окремо, але ви можете оформитися як ФОП на загальній системі оподаткування і декларувати прибутки від торгівлі цифровими активами Це дозволить сплачувати 18% податку (як для звичайної комерційної діяльності) і бути максимально підготовленим до будь-яких перевірок. За новим законом ФОПам на спрощеній системі взагалі буде заборонено працювати з криптою, тож загальна система + 18% – фактично єдиний шлях для криптобізнесу. Юридичні особи (ТОВ) теж отримають можливості – зможуть інвестувати в крипту без спеціальних дозволів, відкривати власні біржі за наявності ліцензії, емісувати токени тощо Важливо лише вести детальний облік операцій і виконувати вимоги закону.

Після легалізації ринку працювати з криптовалютами стане значно безпечніше. Українці отримають чіткий правовий статус своїх монет та механізми захисту прав власників Але вже сьогодні варто діяти відповідально. Кілька підсумкових порад:

• Декларуйте і сплачуйте податки з криптодоходів добровільно, не чекаючи примусового виявлення. Так ви уникнете штрафів та проблем у майбутньому.
• Не ховайтеся від фінмоніторингу, а готуйтеся до нього. Краще пояснити банку природу своїх операцій, ніж мати справу з заблокованими коштами.
• Скористайтеся податковою амністією на криптовалюту, якщо вона буде доступна. Разовий внесок 5% – невелика плата за повну легалізацію активів
• Консультуйтеся з фахівцями. Криптовалютна сфера поєднує технології і право, тому підтримка експерта не завадить. Кваліфікований юрист підкаже оптимальний шлях легалізації саме для вашої ситуації, допоможе оформити декларації чи відповіді банкам, а бізнесу – отримати необхідні ліцензії.

Легалізація криптовалюти в Україні вже на горизонті, і підготуватися до неї варто заздалегідь. Юридична допомога в цьому процесі може стати вирішальною. Експерти радять власникам значних криптоактивів звертатися за консультаціями до фахівців з податкового та фінансового права Професійна правова підтримка допоможе уникнути помилок при декларуванні, правильно відповісти на запити банків та максимально використати нові можливості, які з’являться з ухваленням криптовалютного законодавства. Легальна криптовалюта – це спокій і безпека ваших фінансів, тож подбайте про це питання вже зараз.