Фінмоніторинг в Україні: правила, порогові суми та підготовка

В Україні діють суворі правила фінансового моніторингу (AML) для боротьби з відмиванням коштів. Банки та інші фінансові установи зобов’язані перевіряти великі та підозрілі операції клієнтів. Порогова сума для обов’язкового моніторингу – операції від 400 000 грн і більше: інформація про такі транзакції автоматично надсилається до Держфінмоніторингу. Це означає, що якщо ви виводите з криптобіржі на рахунок понад 400 тис. грн за раз, банк гарантовано поцікавиться деталями цієї операції. Втім, навіть дрібніші суми можуть привернути увагу, якщо є інші ризикові ознаки. Нижче наведено типові випадки, коли фінмоніторинг може спрацювати:

• Одноразові великі перекази – купівля або продаж криптовалюти на суму ≈400 000 грн і більше одразу підпадає під перевірку Наприклад, якщо вам перерахували 800 тис. грн, банк може пропустити 400 тис., а решту 400 тис. заморозити до з’ясування джерел коштів
• Дроблення суми на частини – спроба обійти поріг, розбивши вивід, не завжди вдасться. Сукупність дрібних переказів, що перевищують 400 тис. грн, також розгледіться як одна велика операція і буде промоніторена Банк аналізує загальний обсяг руху коштів по рахунку.
• Невідповідність офіційним доходам – якщо регулярні надходження від продажу крипти значно перевищують ваш задекларований офіційний дохід, це викличе підозри, навіть якщо кожна окрема транзакція менша за 400 тис. грн. Наприклад, студент або безробітний, який не має офіційних доходів, але часто отримує великі суми на картку, майже напевно зіткнеться з питаннями банку
• Часті операції або P2P-торгівля – багаторазові перекази на криптообмінники чи між фізичними особами можуть трактуватися як підприємницька діяльність. Особливо якщо це регулярний P2P обмін, банк може вимагати підтвердження, що ви сплачуєте податки або маєте статус ФОПа
• Конвертація у готівку або за кордон – великі зняття готівки, міжнародні перекази, а також операції, пов’язані з офшорними юрисдикціями чи санкційними країнами, автоматично вважаються ризиковими Наприклад, підозрою є трансфер навіть відносно невеликої суми ($3000+) з-за кордону, якщо він має нетипову ознаку (скажімо, надходить від криптобіржі). Під час воєнного стану банки взагалі підсилюють контроль: нині переказ $2500–5000 з-за кордону (в т.ч. з криптовалютних операцій) можуть ініціювати фінмоніторинг, хоча раніше орієнтир був ~$10 000

Перевірка фінмоніторингу зазвичай означає, що банк (або інша установа) тимчасово блокує операцію чи рахунок та запитує у клієнта документи про походження коштів. Мета – переконатися, що гроші отримано легально. Якщо ви заздалегідь підготувалися (про це далі), процедура пройде швидко і рахунок розблокують. Так, за словами Мінфіну, клієнту достатньо один раз надати підтвердження джерела доходів – ця інформація зберігається в базі, і повторні аналогічні операції будуть проходити без зайвих питань, допоки ви не здійсните щось нетипове для вашого профілю. Але підозрілі транзакції (незвичні суми, частота, контрагент тощо) фінмоніторинг передає до Державної служби фінансового моніторингу для детального розслідування Варто пам’ятати, що з 2020 року українське законодавство впровадило і так звану Travel Rule: криптобіржі, обмінники та банки повинні збирати повну інформацію про відправника і одержувача криптовалюти при операціях на суму від ~30 000 грн. Тобто великі перекази в крипті вже не є анонімними – ваша біржа або банк попросить документи, щоб ідентифікувати обидві сторони.

Як підготуватись до можливої перевірки? Найкраща стратегія – діяти на випередження і мати підтвердження законності ваших коштів. Ось кілька порад

• Зберігайте документи про доходи. Усюди, де це можливо, збирайте папери, що підтверджують ваші офіційні доходи та джерела коштів. Це можуть бути довідки про зарплату, виписки з банківських рахунків про отримання переказів (гонорарів, подарунків, страхових виплат тощо), договори позики або продажу майна, свідоцтва про спадщину, виграш у лотерею – будь-які легальні пояснення походження грошей Надалі ці кошти могли бути спрямовані на купівлю криптовалюти, тож такі документи обґрунтовують, звідки ви взяли гроші на придбання монет. Якщо ж криптовалюта зароблена безпосередньо (майнінг, трейдинг), зберігайте історію угод, скріни, контракти з біржами тощо.
• Отримайте виписки від криптосервісів. Бажано наперед дізнатися, чи може ваша криптобіржа або обмінник надати офіційну виписку про здійснені операції (купівлю/продаж, введення/виведення коштів). Деякі міжнародні біржі (як-от Binance) надають довідки про рух коштів на вашому акаунті. Така виписка дуже допоможе банку зрозуміти, що гроші надійшли саме від продажу криптовалюти, а не з сумнівних джерел.
• Ведіть облік транзакцій. Якщо ви активно оперуєте криптовалютою, варто самостійно фіксувати всі операції: дати, суми, адреси гаманців, скріни з біржі тощо. У разі запиту ви швидко зможете надати згруповану інформацію та документи по потрібних транзакціях, не згадуючи лихоманково, що і коли було продано. Для постійних трейдерів доцільним є складання таблиці чи використання спеціальних трекерів для обліку криптопортфеля.

Дотримання цих рекомендацій значно підвищує шанси успішно пройти фінмоніторинг. Якщо ж банк все одно має питання, зберігайте спокій і надайте запитані пояснення та папери. У разі складнощів – зверніться до юриста, що спеціалізується на фінмоніторингу та криптоопераціях. За необхідності він допоможе підготувати аргументовану відповідь на запит банку, адже навіть стиль вашого листування з фінансовою установою може вплинути на рішення розблокувати кошти.

Задекларовані і незадекларовані кошти: чи можна змішувати?

Багатьох цікавить, чи можна поєднувати «білий» та «сірий» капітал, щоб легалізувати хоча б частину доходів. Наприклад, людина має офіційні заощадження (зарплата, бізнес-прибуток) і додатково заробіток у крипті, який раніше не декларувався. Чи варто класти все разом на один рахунок, сподіваючись, що задекларовані кошти «прикриють» незадекларовані? Практика показує, що це ризикований підхід. Банк при аналізі операцій бачить загальну суму транзакції, а не її умовний поділ на «чисті» і «неповністю чисті» гроші. Якщо велика сума надходить на ваш рахунок, то у разі перевірки вам доведеться пояснювати походження всієї суми цілком.

По суті, змішування коштів не скасовує фінмоніторинг. Якщо транзакція значна або нетипова, банк запитає документи на всю суму, а не лише на її частину. При цьому відсутність документів хоча б на частину грошей зробить операцію підозрілою повністю. Як зазначають фінансові аналітики, проблеми з моніторингом виникають, коли клієнт накопичує кошти за рахунок зарплат «у конверті», отримує незадекларовані доходи, неофіційні подарунки тощо У таких випадках при надходженні грошей на рахунок банк не бачить законного джерела і може ініціювати блокування.

До якої суми можна не хвилюватися? Однозначної «безпечної» межі немає. Операції до 400 тис. грн не є автоматично об’єктом фінмоніторингу, але банк все одно може звернути увагу на небаланс між вашими офіційними доходами і витратами. Скажімо, якщо за рік на вашу картку надійшло 300 тис. грн, а офіційно ви заробили лише 100 тис. грн, виникне питання, звідки решта коштів. Навіть суми менше порогу можуть моніторитись, якщо підпадають під критерії ризиковості (незвичний характер операції, часті перекази, отримання коштів від сумнівних контрагентів тощо) Тож оптимальна стратегія – легалізувати всю суму. Якщо частина коштів уже задекларована, а частина ні – краще провести легалізацію «сірої» частини (через добровільну декларацію чи сплату податку), перш ніж вносити все на банківський рахунок. Це убезпечить від ситуації, коли банк заморозить всю транзакцію через сумнівний залишок.

Приклад: Ви маєте 10 тис. доларів офіційних накопичень (з яких сплачені податки) і еквівалент 5 тис. доларів у криптовалюті, що ніколи не декларувалась. Якщо ви конвертуєте всю крипту в гривню (~≈185 тис. грн) та разом із рештою грошей покладете на рахунок – операція перевищить 400 тис. грн або наблизиться до цього. Банк запросить підтвердження на всю суму. Ви зможете надати довідки лише на 10 тис. доларів, а щодо решти 5 тис. – документів не буде. У такому разі високий ризик, що транзакцію заблокують і повідомлять про неї контролюючим органам як про підозрілу. Натомість, якщо заздалегідь задекларувати «криптовалютні» 5 тис. доларів (наприклад, подавши річну податкову декларацію з зазначенням цього доходу або скориставшись 5% амністією), то у вас з’являться підтверджуючі документи. Тоді при зарахуванні коштів ви зможете обґрунтувати банку легальність усієї суми, і жодних блокувань не станеться.

Висновок: не варто покладатися на удачу, «маскуючи» незадекларовані кошти серед легальних. Краще провести їх легалізацію окремо – сплатити належний податок або спеціальний збір, отримати офіційну довідку чи інший документ. Після цього гроші можна спокійно використовувати, змішуючи з уже «білими» коштами, адже на всі джерела будуть підтвердження.

ПРАВИЛА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (ПРИМІРНІ)