Що змінює законопроєкт №16092: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження

№ 16092 · зареєстровано 21.09.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +18

Коротко про електронні запити, міжнародний розшук, екстрадицію, конфіскацію активів за кордоном, захист матеріалів та реальні ризики для приватності, житла та бізнесу.

Не всі «прискорення» однаково безпечні. Цей проєкт прагне зробити міжнародне співробітництво швидшим — але швидкість іноді підмінює прозорість і захист прав.

Що саме держава хоче змінити і навіщо. Коротко і по суті: пропонують дозволити обмін документами та доказами електронними комунікаціями (у т.ч. запити про міжнародну правову допомогу та екстрадицію), формалізувати «міжнародний розшук» (визначити момент його початку), спростити порядок підготовки й надсилання екстрадиційних клопотань, узаконити відеодопити осіб за кордоном (через Єдину судову ІКС або в консульських приміщеннях у воєнний/надзвичайний стан), впорядкувати питання виконання вироків і передачі засуджених, а також надати механізми для роботи з конфіскованими активами за кордоном. З одного боку — мета: привести правила у відповідність до міжнародних стандартів (FATF, угоди з ЄС, робота з EPPO), підвищити оперативність обміну інформацією і виконання міжнародних процедур (швидше отримувати докази, активи, передавати вироки). З іншого — кілька суттєвих новацій впливають на права і гарантії сторін:

  • Вигоди: швидше міжнародне співробітництво (економія часу при запитах і екстрадиції), формалізація процедур для міжнародних організацій (наприклад, співпраця з EPPO), можливість відеодопитів за кордоном у кризових умовах, чіткіші правила для виконання іноземних вироків та повернення/розподілу конфіскованих активів.
  • Захист інформації (плюс і мінус): з’являється стаття 545¹, яка обмежує доступ до матеріалів міжнародного співробітництва лише тим, хто працює з запитом, і вимагає згоди запитуючої сторони для розкриття — це позитив, але не компенсує всі ризики секретності.
  • Ризики для приватності і недоторканності житла: у випадках тимчасового доступу до речей і документів на території іноземної держави в ухвалі суду не вимагають вказувати низку даних (зокрема, про особу, яка буде виконувати доступ, або наслідки невиконання). Це зменшує прозорість і ускладнює контроль — ризик того, що дії за кордоном будуть «чорною скринькою» для українських підозрюваних або власників майна.
  • Ризики щодо доказів: прийняття електронних матеріалів та визнання доказів з-за кордону без додаткової легалізації пришвидшить процес, але ставить під сумнів ланцюжок збереження доказів (chain of custody), автентичність і можливість захисту — особливо якщо немає чітких правил перевірки достовірності та можливості оперативного судового контролю.
  • Ризики для бізнесу: МСП і великі компанії, що мають офіси, склади чи активи за кордоном, можуть опинитися під швидшими арештами/замороженням активів через електронні запити; судові процедури з повернення/розподілу конфіскату за кордоном тепер формалізовані, але бізнес муситиме інвестувати в супровід і відповідність запитам.
  • Корупційні ризики та централізація: більше повноважень, процедур і дискретних рішень зосереджено в центрах (Міністерство юстиції, центральні органи). Без підсилених гарантій прозорості це створює можливості для зловживань і політизованих рішень.
  • Про терміни і запуск: закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування — отже зміни можуть почати діяти швидко; органам треба буде оперативно налагодити електронні канали, переклади, внутрішні процедури і кібербезпеку.

Узагальнений висновок для суспільства (з позиції прав людини). Закон має реальні технічні переваги: пришвидшення міжнародного співробітництва та імплементація міжнародних зобов’язань. Водночас норми залишають простір для «безсудових» або непрозорих дій у міжнародному вимірі: ухвали про доступ за кордоном без повного розкриття суб’єктів виконання і спрощене прийняття електронних доказів — це ризик для приватності, контролю та права на ефективний захист. За критеріями захисту житла та недоторканності приватної сфери — проєкт дає часткові гарантії (ст.545¹), але не усуває суттєвих лазівок. Отже — це часткове покращення по ефективності, але при наявності суттєвих ризиків для прав людини.

Поради — що робити вже зараз:

Для громадян: фіксуйте будь-які дії правоохоронців (дати, час, хто пред’явив документи), вимагайте копії ухвал і запитів, наполягайте на участі адвоката. Якщо вас чи ваше майно торкаються міжнародні дії — вимагайте від органів інформації про те, хто ініціював запит і на підставі чого.

Для бізнесу (МСП і великого бізнесу): проведіть аудит активів за кордоном, налаштуйте процедури реагування на міжнародні запити (юридичний супровід, переклади, ланцюг збереження даних), підвищіть кібербезпеку при прийомі/відправленні електронних матеріалів.

Усім: звертайте увагу на технічні деталі. зберігайте метадані електронних документів, вимага єте письмові підтвердження отримання/відправлення, документуйте ланцюги пересилання доказів і арешту майна.

Адвокатам і правозахисникам: готувати шаблони оскаржень і запитів до суду щодо допустимості електронних доказів, вимагати роз’яснень від центральних органів про порядок доступу до матеріалів міжнародного співробітництва, наполягати на судовому контролі і участі захисту.

Коротке резюме для громадян: швидше — не завжди краще. Проєкт зменшує деякі бюрократичні бар’єри, але залишає правові «чорні коробки» при міжнародних доступах і прийнятті електронних доказів. Якщо вас це стосується — дійте проактивно: документуйте, вимагайте копій, шукайте правову допомогу і оскаржуйте неправомірні дії.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 23.09.2026Надано для ознайомлення
  • 22.09.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 21.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 21.09.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот