Коротко й по-людськи: держава хоче швидше й ширше облаштовувати кордон із Росією та Білоруссю — але робить це так, що частина майнових і екологічних гарантій для громад і бізнесу послаблюється.
Що саме пропонують змінити і навіщо:
Укладачі закону пропонують: розширити зони, які можна передавати в постійне користування військовим частинам Держприкордонслужби, — не 30–50 метрів, а до 2 кілометрів уздовж кордону з Росією і Білоруссю; виключити ці ділянки (понад 50 м) із лісового фонду; дозволити видалення дерев і чагарників військовим частинам за процедурою, що затвердить Кабінет Міністрів; і, що важливо, не відшкодовувати збитки при вилученні сільгоспугідь, лісів та чагарників у цих смугах під час воєнного стану та протягом року після його завершення. Також пропонують ускладнити можливість вилучення таких ділянок з користування прикордонників — для цього потрібне письмове погодження центрального органу, який відповідає за охорону кордону.
- Вигоди (що обіцяє держава): пришвидшення інженерного облаштування кордону; уніфікація статусу земель і технічних процедур; зниження оперативних витрат Держприкордонслужби під час воєнного стану; централізовані правила видалення насаджень.
- Ризики і втрати для громадян і довкілля: великі площі (до 2 км) можуть бути виведені з-під статусу лісфонду та передані прикордонникам без звичної екологічної оцінки та компенсацій — це загрожує вирубуванням, ерозією, втратами біорізноманіття, обмеженням доступу місцевих громад до ресурсів.
- Для власників і місцевих рад / МСП: сільськогосподарські угіддя і комунальна власність поблизу кордону фактично можуть бути вилучені без виплат під час воєнного стану; підприємства, склади та агрофірми ризикують втратити землі або прав користування; довгострокові інвестиції в цих зонах стають ризиковими.
- Про правові гарантії: закон посилює контроль центрального органу (письмове погодження потрібно, щоб «вилучити для суспільних потреб»), але одночасно скасовує відшкодування збитків у великій смузі — фактично посилюється державна дискреція в питаннях майна без відповідних компенсаторних механізмів.
- Ризики корупції та зловживань: велика зона і широка дискреція при передачі/вилученні земель — сприятливе поле для непрозорих рішень, тиску на місцеві ради і підміну цільового призначення; механізм «письмового погодження» може стати формальністю без прозорих процедур і контролю.
- Фінансові наслідки: короткостроково державна економія на компенсаціях; довгостроково — витрати на відновлення довкілля, зниження продуктивності сільгоспугідь, судові позови, репутаційні втрати для регіонів.
- Кого торкнеться найбільше: прикордонні громади, власники/користувачі землі уздовж східного і північно-східного кордону, агробізнес, лісгоспи і місцеві бюджети, які втратять джерела доходів і можливість контролювати місцеву землю.
- Коли й як запрацює на практиці: закон набирає чинності наступного дня після публікації; Кабмін має 9 місяців, щоб встановити порядок видалення дерев/чагарників — в цей період формуватиметься реальна практика, а відсутність відкритих консультацій підвищує ризики непрозорих рішень.
Висновок для суспільства (з огляду на права людини): мета — посилення обороноздатності кордону — виправдана в умовах загрози. Проте запропоновані норми значно розширюють державні повноваження над землею й природними ресурсами (до 2 км) і одночасно обмежують компенсацію постраждалим під час воєнного стану. Це означає: посилюється державний контроль, але знижуються гарантії відшкодування і екологічного захисту. З точки зору прав на власність і захисту довкілля — проєкт створює серйозні ризики для місцевих громад і бізнесу, а також відкриває поле для зловживань. Позитив — централізація процедур і швидке виконання робіт; негатив — слабкі або відсутні компенсаторні та прозорі механізми контролю.
Оцінка загалом: норма збільшує державну дискрецію над землею і послаблює майнові гарантії. Рівень ризику — високий.
Що робити вже зараз (практичні поради):
- Документуйте права та користування землею: витяги з ДЗК, договори, акти користування, кадастрові карти — збережіть цифрові й паперові копії.
- Знімайте фотофіксацію та відео стану полів, насаджень, інфраструктури — часова прив’язка допоможе в майбутніх спорах про шкоду чи незаконні дії.
- Місцевим радам і аграріям — ініціюйте публічні запити до органів виконавчої влади про плани облаштування кордону в ваших межах; вимагайте публічності і оцінки впливу до початку робіт.
- Підприємствам і інвесторам — оцініть ризики інвестицій уздовж кордону, підготуйте юридичні стратегії (договірні гарантії, застереження щодо вилучення землі) і альтернативні локації.
- Громадським організаціям — збирайте екологічні та соціальні дані, готуйте звернення до депутатів, вимагайте публічних консультацій при розробці підзаконних актів Кабміну.
- Якщо намагаються вилучити землю або зрізати насадження — негайно звертайтеся до адвоката, фіксуйте дії представників влади, подавайте адміністративні позови й скарги про порушення процедур (якщо вони відбуваються поза передбаченою законом процедурою).
- Моніторте розробку порядку Кабміну (9‑місячний строк): вимагайте, щоб порядок передбачав прозорі критерії, обов’язкові оцінки впливу на довкілля, строки публічного повідомлення та механізми компенсації хоча б для випадків, що не підпадають під режим воєнного стану.
Потрібна допомога у конкретній ситуації (перевірка документів, підготовка звернень чи позовів) — звертайтеся до адвоката, який спеціалізується на земельному праві та захисті прав громад.