Коротко і відверто: держава хоче дати НБУ змогу обмінюватися інформацією з іноземними регуляторами без ризику, що українські цивільні, господарські або арбітражні суди зможуть примусово отримати цю інформацію — якщо вона надійшла до НБУ від іноземного органу нагляду та під захистом умов тієї передачі.
Що пропонується і навіщо. Законопроєкт: 1) уточнює, що НБУ може розкривати інформацію, отриману від іноземного банківського нагляду, лише з погодженням того іноземного органу і тільки для цілей, зазначених у цій згоді; 2) забороняє цивільним, господарським та арбітражним судам (окрім кримінального та адміністративного процесу) витребовувати або вимагати від НБУ розкриття інформації, яку НБУ отримав від іноземного нагляду; 3) дає НБУ право оскаржувати судове рішення про розкриття такої інформації у дуже стислі строки. Мета — усунути невідповідності з Директивою 2013/36/ЄС, отримати позитивну оцінку EBA, розблокувати обмін інформацією з європейськими регуляторами та виконати бенчмарки для євроінтеграції й IMF-меморандум.
- Вигоди: поліпшення міжнародного обміну інформацією; підвищення ефективності банківського нагляду і супервізії; сприяння співпраці ЄС/НБУ, можливість просунутися в оцінці EBA; користь для великого бізнесу і банків у вигляді стабільніших наглядових відносин.
- Ризики / втрати: втрата доступу до важливих доказів у цивільних, господарських та арбітражних спорах — особливо коли ключова інформація зберігається в НБУ після трансграничного обміну; потенційне послаблення права на захист і доступу до правосуддя для громадян і МСП; ризик, що під формальними посиланнями на «інформацію від іноземного нагляду» ховатимуть документи, не пов’язані з реальною конфіденційністю; можливе затягування або умисне обмеження розкриття через необхідність отримання іноземної згоди; ризики зловживань або політичного тиску через концентрацію дискреції в НБУ.
- Фінансові/процедурні наслідки: прямі бюджетні витрати мінімальні, але зростуть непрямі витрати сторін у справах (додаткові експертизи, міжнародні запити, нові процесуальні кроки); затрати часу на пристосування судової практики; додаткові адміністративні дії для НБУ та Кабміну (нормативки за 3 місяці).
Кого це вдарить в першу чергу? — Позивачів у цивільних/господарських/арбітражних спорах, які потребують доказів із міжнародних наглядових обмінів; МСП, які не мають ресурсів для довготривалих міжнародних процедур; адвокатів — доведеться змінювати стратегії збору доказів. Великий бізнес і самі банки, навпаки, скоріше виграють від покращеного доступу НБУ до іноземної інформації і від позитивної оцінки EBA.
Коли і як запрацює на практиці. Набрання чинності — з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має три місяці на підготовку підзаконних актів. Судова практика зміниться негайно: після набрання чинності суди повинні залишати без задоволення клопотання/заяви про витребування інформації від НБУ, якщо така інформація ідентифікована як отримана від іноземного нагляду.
Висновок. Збалансовано: для держави і НБУ це крок у бік євроінтеграції та кращої супервізії (позитивно), але одночасно — серйозне обмеження доступу до доказів і потенційний удар по принципу змагальності в цивільному/господарському процесі (негативно). Чи добре це для суспільства? В цілому — умовно позитивно з огляду на міжнародні цілі, але з великими ризиками для правосуддя, якщо не буде додаткових гарантій і прозорих процедур.
Що робити вже зараз (практичні поради): 1) громадянам і МСП — негайно зберігайте і копіюйте всі банківські виписки й документи, які можуть знадобитися в спорах; 2) юристам — прописуйте в позовах і третейських вимогах альтернативні джерела доказів, просіть забезпечення доказів відразу та готуйте аргументи про недопустимість класифікації інформації як «іноземної» без належних підстав; 3) банкам і великому бізнесу — скористайтеся перевагами посиленої співпраці НБУ з іноземними наглядачами, але вимагайте прозорих процедур обміну і захисту прав клієнтів; 4) громадським організаціям — моніторити рішення НБУ про відмову у розкритті та ініціювати вимоги про звітність і контроль; 5) законодавцям і захисникам прав — просити чітких гарантій: як доводитиметься, що інформація надійшла з-за кордону, обов’язкове повідомлення зацікавлених сторін, обмеження на зловживання класифікацією.