Це важливий документ — держава фактично переводить роботу з ЧАЕС у наступну стадію і закладає великі гроші на 2026–2036 роки.
У простих словах: уряд пропонує оновити Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, щоб перейти від підготовчих робіт до реальних заходів з демонтaжу, консервації, переміщення відпрацьованого палива та перетворення «Укриття» на контрольований, безпечний об'єкт. Основні новації — продовження строків виконання до 2036 року, конкретизація робіт зі СВЯП‑1 (переміщення палива у СВЯП‑2), перенесення орієнтирів остаточного закриття блоків до ~2034 року, виключення зі списку окремих об’єктів (наприклад, «ставок‑охолоджувач») і включення робіт і моніторингу, пов’язаних із відновленням Арки та конфайнмента після уражень БпЛА.
Фінансово: на програму пропонується ~50 798,8 млн грн (державний бюджет + міжнародна технічна допомога), з яких ~5 063,22 млн грн — цільово на заходи з ліквідації наслідків влучань БпЛА (2026–2029) за рахунок міжнародної допомоги. Закон набирає чинності наступного дня після опублікування; Кабмін має привести НПА у відповідність за 6 місяців.
- Вигоди: підвищення ядерної та радіаційної безпеки; чіткий бюджетний план на 11 років; реальна програма переміщення палива зі СВЯП‑1 у СВЯП‑2; створення системи поводження з РАВ; відновлення і зміцнення конфайнмента після бойових пошкоджень; соціальні гарантії для працівників ЧАЕС; можливість міжнародної технічної допомоги та контролю.
- Ризики / втрати: велика бюджетна навантаження (понад 50 млрд грн) у період відбудови — ризик бюджетних перевантажень або перенаправлення коштів; сильна залежність від міжнародної допомоги (ризик затримок або умовності траншів); ризики корупції і зловживань при великих капітальних закупівлях і екстрених роботах (особливо роботи з відновлення після БпЛА можуть йти швидкими процедурами закупівель); ймовірні затримки і технічні ускладнення при вилученні пошкодженого палива; частина робіт (демонтаж нестабільних конструкцій, комплексне поводження з РАВ) — ризикові та дорогі, можливі перевитрати і нестабільність графіків.
- Кого торкнеться: персоналу ЧАЕС (робочі місця, соцгарантії), підрядних організацій (великих інженерних і будівельних компаній, виробників обладнання для радіаційного контролю), малих постачальників (сервіс, логістика) — але основні підряди дістануться спеціалізованим гравцям; вся країна — через бюджетні витрати та вимоги до безпеки; міжнародні донори та технічні партнери.
Короткий висновок: законопроєкт — необхідний і загалом позитивний крок: держава офіційно переходить до фази реального зняття з експлуатації й вирішення питання відпрацьованого палива та радіоактивних відходів з чітким фінансуванням. Але це дорогий і технічно складний проєкт, що потребує жорсткого прозорого контролю, незалежних аудитів і планування ризиків. Без цих гарантій велика ймовірність затримок, перевитрат і корупційних схем.
Що робити вже зараз (практичні поради): уважно стежити за щорічним законом про держбюджет — фінансування по роках буде визначатися там; громадським організаціям і журналістам — вимагати публічних закупівель та звітів про витрати, аудитів по великих підрядних договорах; працівникам ЧАЕС — перевіряти умови соцгарантій і своє право на виплати; бізнесу — готувати технічні пропозиції й консорціуми для участі в тендерах, дотримуватися антикорупційних процедур; місцевим громадам — вимагати публічних слухань і доступу до екологічної інформації. Закон набирає чинності швидко, але практична реалізація почнеться поетапно — після погодження бюджетів і міжнародних грантів.