Коротко і прямо: держава хоче закрити «вікно» для іноземного ринку сурогатного материнства силовими методами — криміналізувати організацію та укладення договорів, якщо замовники не є громадянами України. І робить це жорсткими термінами ув'язнення і конфіскацією майна.
Що саме хочуть змінити і навіщо: пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею 149¹, яка карає організацію або проведення процедур сурогатного материнства для іноземців або осіб без громадянства (за умови, що жоден із замовників не є громадянином України). За базову статтю — 3–5 років ув’язнення; за повторні або з корисливих мотивів/угруповання — 5–8 років і конфіскація; за організовану діяльність або тяжкі наслідки — 8–12 років і конфіскація. У примітці дається визначення сурогатного материнства і встановлений критерій «тяжких наслідків». Мета, яку декларують — захист прав дітей і жінок, боротьба з транснаціональними схемами, легітимізація контролю над ринком.
Як це працюватиме на практиці (і чого чекати): норми набирають чинності наступного дня після опублікування одночасно з іншим законом про регулювання АРТ, тож ефект може бути миттєвим: клініки змушені припинити обслуговування іноземців без українського подружжя, підготовка нормативів лягає на Кабмін. У перші місяці — правозастосування буде фрагментарним: органи слідства і суди вчитимуться кваліфікувати новий склад злочину, будуть спори про доведення елементів злочину (іноземний громадянин/статус, відсутність шлюбних зв'язків з українцями, мотив отримання неправомірної вигоди тощо).
- Вигоди: формальна правова визначеність у частині заборони комерційної сурогатності для іноземців; сильніший інструмент проти транснаціональних схем і посередників; сигнал про захист прав дітей і українських жінок; потенційне підвищення міжнародного іміджу у частині боротьби з торгівлею дітьми (за умови адекватного застосування).
- Ризики і втрати для громадян: скорочення доходів сурогатних матерів, які часто — найуразливіша група; погіршення доступу до погодженого юридичного супроводу і медичних гарантій; ризик появи «підпільних» договорів без гарантій здоров’я та соціального захисту для жінок і дітей.
- Наслідки для МСП (клініки, посередники): зниження дохідної частини для невеликих клінік і агентств, витрати на невідкладну юридичну перебудову бізнес-процесів; частина ринку може піти в тінь з усіма ризиками для пацієнтів і персоналу.
- Наслідки для великого бізнесу: великі мережі зі збереженням ресурсів швидше адаптуються (комплаєнс, внутрішні процедури, адвокатські служби), але зазнають репутаційних і фінансових втрат від втрати сегмента іноземних клієнтів; інвесторська привабливість галузі знижується.
- Ризики корупції та зловживань: велика дискреція у доказуванні складу злочину створює ризики вибіркового застосування, «затягування» ліцензійних процедур, вимагання під виглядом «доказів» на користь правоохоронців; можливе підростання схем фальсифікації документів про громадянство чи шлюб для обходу заборони.
- Прямі й непрямі витрати: зростання витрат держави на розслідування, суди і виконання вироків; витрати клінік на комплаєнс; соціальні витрати у випадку збільшення нелегальних практик (лікування у неконтрольованих умовах, соціальна підтримка постраждалих сурогатних матерів і дітей).
- Кого це торкнеться: передусім — сурогатні матері (часто з низьким доходом), приватні клініки та агентства, іноземні замовники, народжені діти (питання громадянства/реєстрації), а також юристи та нотаріуси, які супроводжують такі угоди.
- Коли і як норми запрацюють на практиці: юридично — одразу після оприлюднення; фактично — впродовж декількох місяців з переходом у режим жорсткої заборони. Ефективність залежатиме від додаткових нормативних актів Кабміну й готовності правоохоронних органів розбиратися в специфіці АРТ.
Висновок: ідея захисту прав дітей і протидії експлуатації — правильна і суспільно виправдана. Але запропонована криміналізація у такій формі — інструмент грубої сили, який має високий ризик небажаних побічних ефектів: підпільний ринок, погіршення становища сурогатних матерів, дипломатичні колізії та корупційні ризики. Отже, якщо не доопрацювати норми (детальні критерії, процедурні гарантії, адміністративний контроль і соціальний захист), закон більше ризиків породить, ніж вирішить.
Що робити вже зараз (поради): клінікам — негайно провести внутрішній аудит контрактів, впровадити жорсткі процедури перевірки громадянства і шлюбного статусу замовників, звернутися до юриста для адаптації договорів і політик комплаєнсу; агентствам — припинити практики, що можуть підпадати під кримінал, документувати всі консультації; сурогатним матерям — шукати юридичну та соціальну підтримку, зберігати всю медичну й юридичну документацію; громадським організаціям — готувати моніторинг і пакети допомоги для постраждалих; законодавцям — доопрацювати закон, додавши чіткі критерії експлуатації, адміністративні механізми контролю і гарантії для жінок та дітей. Також готуватися до судових спірів і міжнародних звернень у випадках порушення прав новонароджених і замовників.