Не все, що пришвидшує реакцію держави — безпечне для людей і бізнесу. Цей проєкт змін до Закону «Про санкції» хоче зробити синхронізацію з партнерами оперативнішою — але відкриває і нові ризики правової автоматизації санкцій.
Що саме пропонують змінити і навіщо.
1) Додати до підстав для застосування санкцій пункт: рішення уповноваженого органу іноземної держави про застосування санкцій у зв’язку із збройною агресією проти України (за умови, що це «не суперечить національним інтересам»). 2) Надати Міністерству закордонних справ право ініціативно вносити на розгляд Ради національної безпеки і оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування, скасування та змін санкцій на підставах, зокрема згаданого нового пункту. 3) Розширити коло підстав для скасування санкцій тією ж логікою (врахувати рішення іноземних органів/резолюції ООН/рішення ЄС).
Офіційна мета: швидше імплементувати санкційні режими ЄС і інших партнерів, оперативно реагувати на загрози національним інтересам у контексті війни та синхронізувати санкційний тиск проти держави-агресора.
- Вигоди: оперативніше приведення національної санкційної політики у відповідність до рішень партнерів; краща скоординованість з ЄС та G7; можливість швидкої реакції на нові загрози у воєнний час; зручніше централізоване просування ініціатив у РНБО через МЗС.
- Ризики та втрати для громадян і бізнесу: ризик «автоматичного» імпорту іноземних рішень до українського режиму санкцій без достатньої перевірки доказової бази; невизначеність критеріїв («якщо не суперечить національним інтересам») — велике поле для оцінних рішень; слабкі процесуальні гарантії для фізичних/юридичних осіб, яких торкнуться санкції (немає чітких правил перевірки, строків, доступу до доказів, участі адвоката при прийнятті рішень); підвищені ризики помилкових блокувань активів, контрактних збоїв та репутаційних втрат для МСП і великих компаній; додаткові витрати на комплаєнс, юридичні оскарження, адаптацію договорів і банківські процедури.
- Кого торкнеться найбільше та непрямі витрати: експортери/імпортери, компанії з іноземними зв’язками, банки і фінансові посередники, логістичні та страхові компанії, фізичні особи з подвійним громадянством або зв’язками з країнами-партнерами; непрямі витрати — затримки у ланцюгах постачання, збільшення вартості фінансових операцій, юридичні витрати на оскарження помилкових санкцій, втрата ринків.
Оцінка ризиків корупції та зловживань. Надаючи МЗС ініціативні повноваження і визнаючи іноземні рішення як підставу, закон створює поле для політичного тиску, вибіркового застосування санкцій або «підживлення» ініціатив, що вигідні тим чи іншим групам інтересів. Відсутні чіткі процесуальні запобіжники (обов’язкова перевірка доказів, публічні мотивувальні висновки, швидкий судовий контроль, механізми відшкодування шкоди), тому ризик зловживань посилюється.
Коли і як це запрацює на практиці. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Кабінет Міністрів і центральні органи отримують строки (3–6 місяців у проекті) на приведення своїх актів у відповідність — але РНБО/MЗС вже зможуть ініціювати розгляд пропозицій негайно після набрання чинності. На практиці перші ініціативи скоріше за все будуть стосуватися синхронізації з новими пакетами санкцій ЄС чи рішень партнерів і можуть пройти оперативно без глибокого розкриття підстав.
Висновок для суспільства (з погляду прав людини). Закон пропонує важливу політичну мету — оперативну координацію санкцій з партнерами в умовах агресії. Однак він створює ризик імпорту іноземних рішень без достатніх національних гарантій для тих, хто опиниться під санкціями. З огляду на недоторканність прав і свободи власності, право на захист та прозорість процедур — проєкт містить значні вади. Отже, користь у вигляді швидшої реакції держави є, але переваги не переважають ризики відсутності процесуальних запобіжників і можливого свавілля. (Публічний рейтинг: негативний/стриманий.)
Що робити вже зараз — практичні поради для громадян і бізнесу:
1. Перевірте та оновіть внутрішні комплаєнс‑процедури (sanctions screening, KYC) — відтепер треба очікувати швидких синхронізацій з іноземними списками.
2. Документуйте всі міжнародні контракти, транзакції та зв’язки з компаніями/особами з країн‑партнерів: це спростить доведення добросовісності в разі помилкового попадання під санкції.
3. Залучіть адвоката, який спеціалізується на санкційному праві — для оцінки ризиків, підготовки запобіжних оговорок у договорах і оперативного оскарження рішень.
4. У разі потрапляння до санкційних списків — негайно звертайтесь за адміністративним або судовим оскарженням; готуйте докази непричетності або невідповідності підставам санкцій.
5. Для громадських організацій і журналістів — вимагайте від державних органів прозорих мотивувальних висновків при ініціюванні санкцій; від парламентського комітету — запровадження публічних процедур перевірки доказів і термінів для розгляду апеляцій.
Коротко: проєкт прискорює синхронізацію з партнерами, але не додає достатніх гарантій захисту прав людей і бізнесу. Якщо ухвалять — готуйтесь інвестувати в комплаєнс і адвокатський супровід; громадянське суспільство та парламент мають домагатися чіткіших процесуальних запобіжників.