Емоційний вступ. Держава знову каже: «хочемо пришвидшити постачання для ЗСУ та партнерів». Це звучить логічно — але як завжди, важливо розуміти, кому саме підсвічують зелений коридор і чи не відкривають вони ним лазівку для зловживань.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива розширює існуюче звільнення від ПДВ на ввезення і перше постачання товарів, пов'язаних із виробництвом оборонної продукції. Нова формулювання прямо включає випадки, коли поставки виконуються не лише за державними контрактами, але й у межах міжнародних договорів, міжурядових угод, рамкових угод та програм військової/технічної допомоги, коли фінансування (повністю або частково) іде від іноземних держав, міжнародних організацій або інших партнерів. Також розширюється коло бенефіціарів: не лише Міноборони та ЗСУ, а й підприємства-співвиконавці, ті, хто постачає за договорами з іноземними державами/організаціями, та інші суб'єкти, вказані у проєкті.
Мета — ліквідувати неоднозначності в застосуванні пільг, зменшити податкове навантаження для суб'єктів, які працюють у ланцюгах міжнародної допомоги, та скоротити терміни постачань, зокрема через уникнення затримок на кордоні через нарахування ПДВ або його повернення.
- Вигоди. 1) Прискорення логістики та зниження фінансових бар'єрів для постачання оборонних комплектуючих і техніки; 2) Узгоджені правила для міжнародної допомоги — менше спорів з податківцями, менше затримок; 3) Підтримка підприємств-виконавців держзамовлень (особливо великих постачальників та ОЕП), що може підвищити швидкість ремонту і виробництва; 4) Теоретично — зниження собівартості деяких закупівель (економія на ПДВ).
- Ризики і втрати. 1) Бюджетні втрати від зниження надходжень ПДВ (особливо якщо обсяги поставок зростуть істотно); 2) Потенційні зловживання через підроблені сертифікати кінцевого споживача або штучне присвоєння статусу «держзамовника»/«держконтракту» для отримання пільг; 3) Ускладнення контролю на митниці — потреба додаткових процедур верифікації; 4) Для МСП — вигода не завжди прямолінійна: менші гравці можуть опинитися поза коридором пільг через вимоги до замовника/фінансування або складність довести належність до ланцюга поставок; 5) Великий бізнес отримує конкурентну перевагу, бо має ресурси для підготовки документів і переговорів з іноземними партнерами.
- Кого торкнеться. Держава (менше ПДВ), великі виробники і постачальники оборонної продукції (плюс), субпідрядники і МСП у ланцюгах постачання (условно позитивно, але з ризиком виключення), митні органи та контролюючі служби (зростання навантаження на перевірку), громадяни — опосередковано (швидша постачання оборонних засобів, але потенційний вплив на бюджетні видатки).
- Коли і як це запрацює. Закон набирає чинності наступного дня після опублікування; Кабмін має привести свої акти у відповідність протягом місяця і затвердити порядок ввезення та першого постачання. Тобто практична реалізація буде залежати від оперативності Кабміну і митниці — реально від кількох тижнів до кількох місяців.
- Ризики корупції та зловживань. Основні — фальсифікація сертифікатів кінцевого споживача, підміна кінцевого отримувача, «перетягування» товарів у цивільні ланцюги, використання іноземного фінансування як ширми для ухилення від оподаткування. Потрібні чіткі верифікаційні процедури і прозорі механізми контролю.
- Прямі й непрямі витрати. Прямі — втрата ПДВ. Непрямі — витрати на додаткові перевірки, тренінги митників, можлива судова практика через оспорювання статусу пільг, а також можливі репутаційні втрати при скандалах із зловживаннями.
Висновок. Ініціатива загалом корисна для швидшого та прогнозованішого забезпечення сектору безпеки і оборони, але її реальна цінність залежатиме від того, наскільки оперативно та жорстко держава вживе заходів проти зловживань. Без належних процедур верифікації та прозорих критеріїв визначення бенефіціарів пільг ризики перевершать вигоди. Отже — скоріше добре для оборони, за умови виваженої імплементації.
Поради: що робити вже зараз. 1) Підприємствам — підготувати повний пакет документів: контракти, сертифікати кінцевого споживача, підтвердження фінансування від іноземних партнерів; проконсультуватися з митним брокером і податковим адвокатом; упевнитися, що коди УКТ ЗЕД коректно проставлені; відокремити транзакції, що претендують на пільги, в обліку. 2) МСП — погодьте роль у ланцюзі з вашими замовниками, домовтеся про письмові гарантії підтвердження кінцевого отримувача; готуйтеся до додаткових перевірок. 3) Громадянам — слідкувати за тим, щоб держава не втрачала можливість контролю (запити у депутатів щодо механізмів верифікації). 4) Державним органам — опрацювати чіткі форми сертифікатів кінцевого споживача, цифрові інструменти верифікації та жорсткі санкції за фальсифікацію.