Коротко і відверто: держава пропонує зробити ввезення і перше постачання товарів, які йдуть на виробництво оборонної продукції, звільненими від ПДВ не лише за рахунок держбюджету, а й коли фінансування частково/повністю йде від іноземних партнерів або міжнародних програм. І це також розширює коло отримувачів і підрядників, які можуть користуватися пільгою.
Що хочуть змінити і навіщо: ключова ідея — уніфікувати й розширити податкові пільги для імпорту компонентів і матеріалів, що використовуються у виробництві оборонної продукції. Буде прописано, що ПДВ-звільнення застосовується, якщо ввезення/постачання відбуваються за державними контрактами, міжнародними договорами, міжурядовими чи рамковими угодами або в рамках програм військової/безпекової/технічної допомоги. Фінансування може надходити від держав-партнерів, міжнародних організацій або уповноважених іноземних осіб. Паралельно розширюється перелік суб’єктів — права на пільгу отримають підприємства- виконавці/співвиконавці держконтрактів і ті, хто постачає за договорами з іноземними державами чи міжнародними організаціями, за умови підтвердження сертифікатом кінцевого споживача або умовами договору. Мета — скоротити податкове навантаження, уникнути неоднорідного застосування пільг, пришвидшити постачання критичних комплектуючих та підвищити ефективність міжнародної допомоги.
- Вигоди: 1) Швидше та дешевше постачання критичних комплектуючих для армії — зменшення ПДВ уповільнює фінансові бар’єри; 2) Уніфікація правил для закупівель, профілактика «сірих» трактувань податкових органів; 3) Підтримка підприємств, які працюють на держзамовлення — менші витрати при виконанні контрактів; 4) Покращення умов для реалізації міжнародної допомоги й зниження ризику затримок через податкові спори.
- Ризики та втрати: 1) Ризик зловживань і розтягування пільги на товари/операції, що не дійсно призначені для оборонних цілей (підробні сертифікати кінцевого споживача, фіктивні договори); 2) Ослаблення фіскального контролю — в разі відсутності чітких процедур перевірки та прозорих реєстрів складніше відслідкувати, куди пішли пільгові імпорти; 3) Можливе падіння надходжень ПДВ у держбюджет (формально в поясненні — без впливу, але на практиці це зменшить податкові надходження); 4) Ризики для МСП, які не мають ресурсів для оформлення складних сертифікатів/документації — вигода може дістатися великим гравцям і посередникам; 5) Корупційні ризики при видачі/перевірці сертифікатів кінцевого споживача і при верифікації «уповноважених осіб» іноземних партнерів.
- Кого це торкнеться та коли запрацює: держзамовники в оборонній сфері, підприємства-виконавці/співвиконавці держконтрактів, імпортери комплектуючих, постачальники за договорами з іноземними державами та міжнародними організаціями; митниця та податкові органи; великі та середні виробники оборонки, а також логістичні та брокерські компанії. Закон набирає чинності на наступний день після опублікування; Кабмін має привести підзаконні акти у відповідність протягом місяця — на практиці все залежатиме від порядку підтвердження кінцевого користувача й митних процедур, які визначить уряд.
Чіткий висновок з огляду на права людини: сам по собі проєкт не стосується безпосередньо недоторканності житла чи інтегральних свобод громадян. Але розширення податкових пільг без одночасного посилення прозорості й механізмів контролю створює серйозні ризики корупції й непрозорого витрачання міжнародної допомоги. Це може призвести до непрямого шкоди — недоотримання ресурсів для оборони або виведення товарів не за призначенням, що підриває безпеку суспільства та довіру до держустанов. Отже, позитив у пришвидшенні постачань є, але без жорстких протиаварійних і антикорупційних гарантій закон може створити більше шансів для зловживань, ніж реальних системних вигод.
Що робити вже зараз (поради для бізнесу і громадян): 1) підприємствам — підготувати повну папку договорів, сертифікатів кінцевого споживача, документів про фінансування від іноземних партнерів; налагодити внутрішній комплаєнс і електронний облік пільгових поставок; 2) МСП — оцінити, чи вигідно включатися в ланцюги постачання при ризику додаткової адміністративної тяганини; 3) юридично — домовитись про письмові гарантії від замовника і отримати консультацію адвоката з публічно-правових і митних питань; 4) громадськості й журналістам — вимагати публічних звітів про застосування пільг і прозорих реєстрів сертифікатів кінцевого споживача; 5) у випадку зловживань — оскаржуйте відмови в пільгах і звертайте увагу правоохоронних і антикорупційних органів на підозрілі схеми.