Що змінює законопроєкт №15458: Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час

№ 15458 · зареєстровано 30.07.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
ПозитивнийРейтинг: +55

Простими словами — що саме пропонують змінити у Податковому кодексі, «Про споживче кредитування» та виконавчому процесі, кому це допоможе і які ризики треба врахувати.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Коротко і по-людськи: держава пропонує зняти податковий тягар з прощених кредитів для сімей загиблих/зниклих/потрапивших у полон військових, для певних постраждалих цивільних і людей з інвалідністю — і водночас створити податкові стимули для банків, щоб вони добровільно анулювали такі борги. Звучить по-справжньому по‑людськи — але треба бачити деталі і ризики.

Що саме хочуть змінити і навіщо:

1) Вилучити з оподатковуваного доходу фізособи суму боргу (тіло, проценти, комісії), який анульовано згідно з новими правилами для «захищених категорій» (члени сімей загиблих/зниклих/полонених, цивільні, позбавлені свободи, особи з інвалідністю унаслідок війни тощо). Це означає: родини не будуть платити ПДФО із суми прощеного кредиту.

2) Зняти для кредиторів (у т.ч. банків) податкові негативні наслідки при використанні резервів/списанні таких споживчих кредитів — тобто списання не збільшуватиме їхній оподатковуваний фінрезультат за певних умов. Це робить прощення боргу «дешевшим» для кредиторів.

3) Підтримка й для інших боржників: підвищується безподатковий поріг для сум прощення (з 25% до розміру мінімальної зарплати в річному еквіваленті) — тобто дрібні списання для звичайних позичальників теж не оподатковуватимуться в більшому діапазоні.

4) У «Про споживче кредитування» визначають прямо: члени сімей, спадкоємці або їхні представники можуть звертатися до кредитора з клопотанням про прощення боргу, а кредитор має право ухвалити рішення про повне або часткове прощення. Кредитор зобов’язаний розмістити контакти для таких звернень на головній сторінці сайту.

5) У виконавчому провадженні: якщо борг врегульовано/прощено — провадження має закінчитись, а з «захищених категорій» не стягується виконавчий збір.

Чому це роблять: прибрати податкові бар’єри, які зараз роблять для банків і спадкоємців прощення боргу фінансово невигідним; захистити родини від «податкового сюрпризу» при втраті годувальника; стимулювати добровільне списання безнадійних кредитів і знизити адміністративну навантаженість виконання;

  • Вигоди: прямий захист для сімей загиблих/зниклих/полонених і осіб з інвалідністю — звільнення від податкового зобов’язання щодо прощених сум; стимул для банків і кредиторів списувати безнадійні споживчі борги; завершення виконавчих проваджень і скасування виконавчого збору для захищених категорій; зниження правового і бюрократичного тиску на родини, які пережили втрату чи викрадення.
  • Ризики та втрати: механізм дає великий простір для зловживань (підробка документів, фальшиві «представники», тиск на банківських працівників); відсутність чітких процедур верифікації статусу особи (хто, як і на підставі яких документів підтверджує стосунок до «захищеної категорії» створює ризик шахрайства); банки можуть використовувати списання як спосіб оптимізації податків без прозорого обліку; можливі несправедливі рішення (хтось отримав списання, хтось у подібній ситуації — ні) через нерівні внутрішні політики кредиторів; короткий термін на приведення правил у дію (3 місяці) може породити формалізм і помилки в реалізації.
  • Наслідки для бізнесу: банки та фінінститути отримують податкове стимулювання списань (позитив для їхнього податкового навантаження), але одночасно — операційні ризики та майбутні втрати капіталу від масових списань; колекторські компанії і малі кредитори втратять частину аргументів для стягнення; для МСП, що видають споживчі кредити, підвищені вимоги з етики взаємодії й додаткові операційні витрати на верифікацію та обробку звернень.
  • Ризики корупції: без жорсткої верифікації й прозорого аудиту можливі схеми з підробкою документів, «домовленості» між представниками і окремими кредиторами, зловживання внутрішніми політиками банків на користь окремих осіб, а також тиск на співробітників кредитних установ.
  • Коли і як це запрацює на практиці: закон набирає чинності наступного дня після опублікування, але Кабмін і НБУ мають протягом 3 місяців привести підзаконні акти; реально застосовувати положення банки й інші кредитори зможуть після оновлення внутрішніх процедур — фактично перші випадки списань можуть початися через кілька тижнів–місяців після публікації, коли з’являться методики верифікації і внутрішні інструкції.

Висновок для суспільства (з точки зору прав людини): загалом ініціатива — позитивна: вона врятовує родини від податкового тягаря під час горя і створює економічний стимул для кредиторів списувати безнадійні платежі. Це посилення соціального захисту — добрий напрям. Але захист прав людей (майнових та процесуальних) буде ефективним лише якщо закон супроводжуватиметься чіткими процедурами верифікації, прозорим обліком прийнятих рішень кредиторів, можливістю перевірки і оскарження відмов, та контролем держави/омбудсмана. Інакше є реальний ризик зловживань і нерівного застосування, що підірве справедливість заходу.

Що робити вже зараз — поради для громадян і бізнесу:

1) Якщо ви — представник/член сім’ї/спадкоємець: зберіть і систематизуйте документи (свідоцтва про смерть, витяги про статус зниклого/полоненого, військові довідки, документи про опікунство чи спадкування). Зробіть копії і електронні скани, фіксуйте дати звернень до кредитора та відповіді (скріни, рекомендовані листи).

2) Кредиторам: підготуйте оновлені внутрішні політики перевірки заяв, визначте чіткий перелік документів для підтвердження «захищеного статусу», протоколуйте всі рішення про прощення боргу і оприлюднюйте контакти, як це вимагає закон.

3) У випадку відмови або сумнівів у правомірності рішень кредитора — звертайтеся до адвоката та до уповноважених органів (омбудсмана з прав захисників, Нацбанк, контролюючі органи), готуйте адміністративні скарги; зберігайте докази звернень.

4) Громадські організації та журналісти можуть вимагати прозорої статистики про кількість і підстави списань, щоб зменшити ризик корупції й несправедливості.

Коротко: закон дає справжню можливість полегшити долю людей, постраждалих від війни, але його ефективність залежатиме від правил верифікації і контролю при реалізації. Якщо ці механізми не посилять — правкова та соціальна користь буде неповною, а ризики зловживань — реальними.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 03.08.2026Надано для ознайомлення
  • 31.07.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 30.07.2026Передано на розгляд керівництву
  • 30.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот