Коротко і по-людськи: держава пропонує зняти податковий тягар з прощених кредитів для сімей загиблих/зниклих/потрапивших у полон військових, для певних постраждалих цивільних і людей з інвалідністю — і водночас створити податкові стимули для банків, щоб вони добровільно анулювали такі борги. Звучить по-справжньому по‑людськи — але треба бачити деталі і ризики.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
1) Вилучити з оподатковуваного доходу фізособи суму боргу (тіло, проценти, комісії), який анульовано згідно з новими правилами для «захищених категорій» (члени сімей загиблих/зниклих/полонених, цивільні, позбавлені свободи, особи з інвалідністю унаслідок війни тощо). Це означає: родини не будуть платити ПДФО із суми прощеного кредиту.
2) Зняти для кредиторів (у т.ч. банків) податкові негативні наслідки при використанні резервів/списанні таких споживчих кредитів — тобто списання не збільшуватиме їхній оподатковуваний фінрезультат за певних умов. Це робить прощення боргу «дешевшим» для кредиторів.
3) Підтримка й для інших боржників: підвищується безподатковий поріг для сум прощення (з 25% до розміру мінімальної зарплати в річному еквіваленті) — тобто дрібні списання для звичайних позичальників теж не оподатковуватимуться в більшому діапазоні.
4) У «Про споживче кредитування» визначають прямо: члени сімей, спадкоємці або їхні представники можуть звертатися до кредитора з клопотанням про прощення боргу, а кредитор має право ухвалити рішення про повне або часткове прощення. Кредитор зобов’язаний розмістити контакти для таких звернень на головній сторінці сайту.
5) У виконавчому провадженні: якщо борг врегульовано/прощено — провадження має закінчитись, а з «захищених категорій» не стягується виконавчий збір.
Чому це роблять: прибрати податкові бар’єри, які зараз роблять для банків і спадкоємців прощення боргу фінансово невигідним; захистити родини від «податкового сюрпризу» при втраті годувальника; стимулювати добровільне списання безнадійних кредитів і знизити адміністративну навантаженість виконання;
- Вигоди: прямий захист для сімей загиблих/зниклих/полонених і осіб з інвалідністю — звільнення від податкового зобов’язання щодо прощених сум; стимул для банків і кредиторів списувати безнадійні споживчі борги; завершення виконавчих проваджень і скасування виконавчого збору для захищених категорій; зниження правового і бюрократичного тиску на родини, які пережили втрату чи викрадення.
- Ризики та втрати: механізм дає великий простір для зловживань (підробка документів, фальшиві «представники», тиск на банківських працівників); відсутність чітких процедур верифікації статусу особи (хто, як і на підставі яких документів підтверджує стосунок до «захищеної категорії» створює ризик шахрайства); банки можуть використовувати списання як спосіб оптимізації податків без прозорого обліку; можливі несправедливі рішення (хтось отримав списання, хтось у подібній ситуації — ні) через нерівні внутрішні політики кредиторів; короткий термін на приведення правил у дію (3 місяці) може породити формалізм і помилки в реалізації.
- Наслідки для бізнесу: банки та фінінститути отримують податкове стимулювання списань (позитив для їхнього податкового навантаження), але одночасно — операційні ризики та майбутні втрати капіталу від масових списань; колекторські компанії і малі кредитори втратять частину аргументів для стягнення; для МСП, що видають споживчі кредити, підвищені вимоги з етики взаємодії й додаткові операційні витрати на верифікацію та обробку звернень.
- Ризики корупції: без жорсткої верифікації й прозорого аудиту можливі схеми з підробкою документів, «домовленості» між представниками і окремими кредиторами, зловживання внутрішніми політиками банків на користь окремих осіб, а також тиск на співробітників кредитних установ.
- Коли і як це запрацює на практиці: закон набирає чинності наступного дня після опублікування, але Кабмін і НБУ мають протягом 3 місяців привести підзаконні акти; реально застосовувати положення банки й інші кредитори зможуть після оновлення внутрішніх процедур — фактично перші випадки списань можуть початися через кілька тижнів–місяців після публікації, коли з’являться методики верифікації і внутрішні інструкції.
Висновок для суспільства (з точки зору прав людини): загалом ініціатива — позитивна: вона врятовує родини від податкового тягаря під час горя і створює економічний стимул для кредиторів списувати безнадійні платежі. Це посилення соціального захисту — добрий напрям. Але захист прав людей (майнових та процесуальних) буде ефективним лише якщо закон супроводжуватиметься чіткими процедурами верифікації, прозорим обліком прийнятих рішень кредиторів, можливістю перевірки і оскарження відмов, та контролем держави/омбудсмана. Інакше є реальний ризик зловживань і нерівного застосування, що підірве справедливість заходу.
Що робити вже зараз — поради для громадян і бізнесу:
1) Якщо ви — представник/член сім’ї/спадкоємець: зберіть і систематизуйте документи (свідоцтва про смерть, витяги про статус зниклого/полоненого, військові довідки, документи про опікунство чи спадкування). Зробіть копії і електронні скани, фіксуйте дати звернень до кредитора та відповіді (скріни, рекомендовані листи).
2) Кредиторам: підготуйте оновлені внутрішні політики перевірки заяв, визначте чіткий перелік документів для підтвердження «захищеного статусу», протоколуйте всі рішення про прощення боргу і оприлюднюйте контакти, як це вимагає закон.
3) У випадку відмови або сумнівів у правомірності рішень кредитора — звертайтеся до адвоката та до уповноважених органів (омбудсмана з прав захисників, Нацбанк, контролюючі органи), готуйте адміністративні скарги; зберігайте докази звернень.
4) Громадські організації та журналісти можуть вимагати прозорої статистики про кількість і підстави списань, щоб зменшити ризик корупції й несправедливості.
Коротко: закон дає справжню можливість полегшити долю людей, постраждалих від війни, але його ефективність залежатиме від правил верифікації і контролю при реалізації. Якщо ці механізми не посилять — правкова та соціальна користь буде неповною, а ризики зловживань — реальними.