Коротко і чесно: держава хоче взяти під жорсткий контроль електросамокати й прокатні сервіси — підвищити штрафи для користувачів, зобов'язати операторів ставити геофенсинг, обмеження швидкості та блокування «двох осіб на одному самокаті», а за повторні порушення карати великими штрафами і навіть конфіскацією.
Що саме пропонують і навіщо: вводяться дві нові статті до КУпАП. Для водіїв легкого персонального електричного транспорту — штрафи за порушення ПДР (в проєкті 20 неоподатковуваних мінімумів ≈ 340 грн; у стані сп'яніння — 40 ≈ 680 грн; якщо створено аварійну обстановку або наїзд на пішохода — 50 ≈ 850 грн або громадські роботи). Для операторів прокату — обов'язок технічно забезпечити програмні обмеження швидкості в зонах, геофенсинг паркування і блокування руху кількох осіб; за недотримання — штрафи для посадових осіб 200–300 НМДГ (≈ 3 400–5 100 грн), а за повторне порушення протягом року — 500 НМДГ (≈ 8 500 грн) з можливістю конфіскації транспортних засобів. Поліція і суди отримують права розглядати ці справи. Кабмін має 3 місяці на приведення норм і стандарти паркування.
- Вигоди: підвищена безпека пішоходів, чіткіші правила для прокатів, стимул до технічних рішень (геофенсинг), потенційне зниження аварійності.
- Позитив для великого бізнесу: великі оператори швидко впровадять технології, отримають конкурентну перевагу перед неформальними гравцями.
- Втрати/ризики для МСП: значні одноразові і постійні витрати на впровадження ПО/обладнання, можливий вихід частини малих операторів з ринку; витрати можуть перекластися на користувача.
- Для громадян: водії отримають чіткі штрафи — але суми невеликі, тож реальної стримувальної дії може й не бути без активного контролю.
- Ризики корупції та зловживань: широкі повноваження щодо конфіскації і велика дискреція в місцевому встановленні заборонених зон + потреба в доказах (логах, ПО) створюють поле для маніпуляцій, вибіркового застосування та підкупу.
- Адміністративне навантаження: велика кількість справ ляже на поліцію і суди; без додаткових ресурсів ефективність буде низькою.
- Непрямі витрати: модернізація парку, інтеграція з місцевими картами/зонами, аудит відповідності, можливі інвестиції в інфраструктуру паркування.
Висновок: ідея посилити відповідальність заради безпеки — правильна і суспільно корисна, але реалізація проєкту ризикує бути непомірно болючою для малого бізнесу і створювати поле для зловживань, якщо не прописати чіткі технічні, доказові та процедурні стандарти. Тому це скоріше «помірно позитивно» для суспільства за умови доопрацювання і ресурсного забезпечення контролю — в іншому випадку ризики переважать.
Що робити вже зараз: громадянам — дотримуватись ПДР, не керувати в стані сп'яніння, фіксувати порушення з боку прокатів; малому бізнесу (прокатам) — негайно проводити аудит парку, готувати технічне рішення для геофенсингу і обмеження швидкості, оновити умови оренди та страхування, домовлятися з муніципалітетами; великим операторам — прискорити впровадження telematics, підготувати стандарти взаємодії з поліцією й ОМС; місцевій владі — публічно визначити паркінги/зони, прозоро оприлюднити карти геозон; юристам і бухгалтерам — підготувати шаблони відповідей на адмінпротоколи і план дій при конфіскації.