← Повернутися

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії технічним розвідкам

15425 · 17.07.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +25

Коротке роз'яснення, які повноваження та обов'язки вводить проєкт закону, кому це вигідно, кому загрожує, ризики корупції та практичні кроки для громадян і бізнесу.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +25
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Емоційний вступ. Держава хоче поставити протидію технічній розвідці на законне підґрунтя — і це небезпечний, але логічний крок у час повномасштабної війни. Мова не лише про слова: планують формально закріпити механізми активного втручання у роботу розвідувальних техзасобів противника та поставити відповідальність на армію, держслужби й навіть бізнес.

Що саме хочуть змінити і навіщо. Проєкт доповнює низку законів (Про національну безпеку, Про оборону, Про оборонні закупівлі) і робить кілька ключових речей: визначає «протидію технічним розвідкам» як самостійний напрям державної політики; дає визначення «активної протидії» (зокрема радіоелектронні, оптико-електронні, інженерно-технічні заходи для викривлення/приглушення/руйнування інформаційних каналів противника); зобов'язує Міноборони, Генштаб, Держспецзв’язок формувати й застосовувати ці заходи; включає вимоги протидії у мобілізаційне, закупівельне та планове забезпечення; поширює обов'язки на підприємства оборонно-промислового комплексу, об'єкти критичної інфраструктури, місцеві адміністрації й навіть приватні організації, які працюють у інтересах оборони. Закон дає повноваження ДССЗІ контролювати дотримання таких заходів та визначати порядок застосування засобів активної протидії разом із Генштабом.

  • Вигоди: формалізація (законодавча) відповідальностей підвищить координацію між армією, спецслужбами й промисловістю; поліпшить захист критичних об'єктів та відновить логіку закупівель під конкретні потреби протидії; може зменшити успішність ворожої розвідки та підвищити живучість систем управління під час бою.
  • Ризики та втрати: розширення повноважень дає можливість застосовувати активні заходи (глушіння, засліплення, електронні впливи) у мирний час або поблизу цивільної інфраструктури, що загрожує комунікаціям, авіації та бізнес-мережам; місцеві громади й МСП можуть опинитися під додатковими зобов'язаннями або обмеженнями без належної компенсації; реальні витрати на обладнання, навчання, експлуатацію й ремонт ляжуть на бюджети сил та підприємств, незважаючи на декларацію відсутності додаткових витрат у записці; ризик зловживань при класифікації інформації, видачі дозволів і закупівлях — особливо у сфері великих оборонних контрактів.
  • Хто постраждає/зацікавиться: громадяни — через можливі локальні перебої зв'язку або обмеження доступу до певних ділянок; МСП, що працюють із телекомом, ІТ, дронами, супутниковими та оптичними пристроями — змушені будуть виконувати додаткові вимоги без чіткої компенсації; великий бізнес оборонки отримає нові замовлення, але й нову звітність і контроль; органи місцевого самоврядування — додаткові обов'язки з координації й підтримки заходів.
  • Ризики корупції та зловживань: повноваження щодо визначення засобів активної протидії, процедур закупівель і контролю створюють полотно для непрозорих контрактів, преференційних постачань й «закритих» тендерів без публічного аудиту; класифікація обґрунтувань може ускладнити громадський контроль.
  • Прямі й непрямі витрати: обладнання для РЕБ, навчання, сертифікація, компенсації за шкоду цивільній інфраструктурі, правова підтримка й аудит — усе це потребуватиме коштів з різних бюджетів та балансів підприємств; затрати можуть виникнути вже на етапі імплементації (розробка нормативів, інструкцій, закупівлі, адаптація інфраструктури).
  • Коли запрацює: норми набирають чинності з дня після публікації; уряд має 3 місяці на приведення актів у відповідність, але реальна операційна імплементація — 6–18 місяців, залежно від наявності техзасобів і фінансування.

Чіткий висновок. Загалом ініціатива — логічна і потрібна для підвищення обороноздатності: вона дає державі інструменти, яких бракувало. Проте без чітких процедур, прозорих закупівель, обмежень застосування активних заходів у мирний час і механізмів компенсації для постраждалих вона створює ризики для громадян, бізнесу та шанс на корупційні зловживання. Тобто — правильний напрям, але з великим «але» щодо гарантій контролю і прозорості.

Поради — що робити вже зараз. громадянам: будьте готові до тимчасових перебоїв у зв'язку поблизу військових об'єктів, фіксуйте й повідомляйте про збитки; підприємствам (МСП): зробіть аудит радіочастотного й оптичного обладнання, перевірте контракти і страхування, підготуйте технічні можливості для співпраці з держорганами; великий бізнес і ОПК: готуйте комплаєнс‑пакети, прозорі процедури закупівель та технічну документацію; місцевим органам: призначте відповідальних у громадах і домовтеся з обласними центрами про координацію; усім зацікавленим: вимагайте чітких методик застосування активних заходів, критеріїв шкоди цивільній інфраструктурі та механізмів відшкодування.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 20.07.2026Надано для ознайомлення
  • 17.07.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 17.07.2026Передано на розгляд керівництву
  • 17.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот